Кожна Біблія, яку друкують сьогодні, залежить від людей, про яких більшість читачів ніколи не думає: від писарів. Понад дві тисячі років єдиним способом мати примірник біблійної книги було те, що хтось переписував її від руки, літера за літерою, з іншого примірника. Точність Біблії, яку ми читаємо, значною мірою залежить від того, наскільки добре ці люди виконували свою роботу.
Ремесло
У Єгипті та Месопотамії писарі роками навчалися в школах і служили царям, храмам і купцям. Ізраїль був меншим, а його абетка простішою, але картина була подібна. Давньоєврейське слово для писаря — sofer, від кореня, повʼязаного з лічбою і записом, і Біблія називає кількох царських писарів (2 Самуїлова 8:17). За царя Йосії писар Шафан читає цареві щойно знайдену «Книгу Закону» (2 Царів 22:8–10). Родина Шафана зʼявляється знову і знову в Книзі Єремії: його син Ахікам захищає Єремію, а інший син, Ґемарія, має в храмі кімнату, де Варух читає Єреміїн сувій (Єремія 26:24; 36:10). Писарі стояли близько до осередку влади.
Археологія знайшла їхні сліди. Глиняні відбитки печаток (булли) з пізньої доби царства мають імена, що збігаються з іменами людей у Біблії, серед них і напис «належить Ґемарʼягу, синові Шафана», знайдений під час розкопок Міста Давида в Єрусалимі. Ще один, куплений на ринку старожитностей, має напис «належить Берекʼягу, синові Нерійягу, писареві», тобто Варухові, синові Нерії; оскільки його знайдено не під час контрольованих розкопок, деякі науковці сумніваються в його справжності. Такі печатки — це матеріальний бік праці, описаної в Єремії 32:9–14, де купчу пишуть, запечатують, засвідчують і кладуть у глиняний глечик, «щоб вони збереглися надовго».
Ездра: писар як учитель
Після вигнання значення слова розширилося. Ездру представлено як книжника, «добре обізнаного в Законі Мойсея» (Ездра 7:6), який «віддав своє серце тому, щоб досліджувати Закон ГОСПОДА, виконувати його і навчати в Ізраїлі його постанов і правил» (Ездра 7:10). У Неемії 8 він уголос читає народові Закон із деревʼяного підвищення, а левити допомагають народові його зрозуміти.
Тут писар — не лише переписувач, а й знавець і вчитель Писання. Карел ван дер Тоорн доводить, що саме в цьому ключ до того, як склалася Єврейська Біблія: ті самі кола, які переписували тексти, також вивчали, упорядковували й тлумачили їх. За часів Ісуса «книжники» (grammateis у грецькому тексті Євангелій) були визнаною групою знавців Закону, яку часто згадують разом із фарисеями.
Бен Сира, юдейський учитель в Єрусалимі близько 180 року до н. е., описав покликання писаря (Сирах 38:24–39:11). На відміну від хлібороба чи гончара, каже він, писар має дозвілля для навчання; він «шукає мудрості всіх давніх і переймається пророцтвами».
Знаряддя ремесла
- Матеріал для письма. Більшість сувоїв Мертвого моря написано на шкірі чи пергаменті, деякі — на папірусі. Великий сувій Ісаї з Кумрану складається із сімнадцяти аркушів, зшитих кінець до кінця, і має понад сім метрів завдовжки.
- Чорнило і перо. Вуглецеве чорнило, стійка суміш сажі й камеді, яке наносили очеретинкою, загостреною і підточуваною ножем. Єремія 36:23 згадує «ножик писаря», яким цар Єгояким різав сувій, а Єзекіїль 9:2 — чоловіка «з письмовим приладдям писаря при боці».
- Розлініювання і розмітка. Перед письмом писар продряпував на шкірі ледь помітні напрямні лінії і «підвішував» до них літери. Текст ішов стовпцями, а проміжки позначали кінці розділів — система, що збереглася у «відкритих» і «закритих» абзацах пізніших давньоєврейських рукописів.
Що сувої Мертвого моря показують про звички писарів
Сувої Мертвого моря, переписані приблизно між III століттям до н. е. і I століттям н. е., дають нам сотні справжніх зразків праці писарів, які докладно дослідив Емануель Тов. Писарі виправляли власні помилки: дописували пропущені літери над рядком і позначали зайві крапками. Багато сувоїв перевіряли після переписування, іноді інша рука.
Практика також різнилася. Деякі писарі додавали літери, щоб позначити голосні; інші зберігали ощадніше написання. Суворі правила, які пізніше юдейський закон установив для сувою Тори, зʼявилися потім; ця історія триває у статті Переписувати сумлінно: правила для сувою Тори.
Переписування як священна справа
Чому писарі були такі дбайливі? Почасти тому, що недбалому писареві не довіряли б. Але ці тексти також вважали Божими словами. Повторення Закону застерігає: «Нічого не додавайте до слова, яке я вам наказую, і нічого не віднімайте від нього» (Повторення Закону 4:2; пор. 12:32). Хай би чи був цей вірш спершу задуманий як правило для переписувачів, пізніші писарі читали його саме так.
Юдейський історик Йосиф Флавій, який писав наприкінці I століття н. е., стверджував, що «хоча минуло вже стільки віків, ніхто не наважився ні додати, ні вилучити, ні змінити жодного складу» в юдейських Писаннях (Проти Апіона 1.42). Це твердження оборонця, а сувої показують складнішу дійсність. Але воно висловлює ідеал писарів: текст треба передати таким, яким його отримано.
Що це означає для сьогоднішніх читачів
Коли ми читаємо Старий Заповіт, ми читаємо працю цих писарів. Їхня дбайливість — головна причина того, що текст такий сталий; їхні поодинокі помилки й зміни — причина того, що існують текстологи. Ми можемо довіряти текстові з правильних причин: бо довгий ряд умілих і відданих людей добре зробив свою роботу і бо тепер у нас досить їхніх рукописів, щоб це перевірити.
Джерела
- Avigad, Nahman. Hebrew Bullae from the Time of Jeremiah: Remnants of a Burnt Archive. Jerusalem: Israel Exploration Society, 1986.
- Josephus. Against Apion 1.37–43. Translated by H. St. J. Thackeray. Loeb Classical Library 186. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1926.
- Shiloh, Yigal. “A Group of Hebrew Bullae from the City of David.” Israel Exploration Journal 36 (1986): 16–38.
- Tov, Emanuel. Scribal Practices and Approaches Reflected in the Texts Found in the Judean Desert. Studies on the Texts of the Desert of Judah 54. Leiden: Brill, 2004.
- Tov, Emanuel. Textual Criticism of the Hebrew Bible. 3rd ed. Minneapolis: Fortress, 2012.
- van der Toorn, Karel. Scribal Culture and the Making of the Hebrew Bible. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2007.
- Сирах (Еклезіастик) 38:24–39:11.
- Біблійні цитати подано за українським Збалансованим рівнем Open Word Bible; в англійському оригіналі статті вони взяті з World English Bible (суспільне надбання), крім місць, де стаття дає власний дослівний переклад.