Уявіть собі синагогу в Галилеї в III столітті. Читець підводиться і читає вірш Тори давньоєврейською, із сувою. Поруч із ним стоїть другий чоловік, без сувою, який повторює вірш уголос арамейською, мовою вулиці й ринку. Потім читець читає наступний вірш, і перекладач передає й його. Вірш за віршем громада чує Писання двічі: один раз святою мовою, другий — своєю.

Арамейські переклади, що виросли з цієї практики, називають таргумами, від арамейського слова, яке означає «переклад» або «тлумачення». Разом із грецькою Септуагінтою вони є найдавнішими перекладами давньоєврейської Біблії, і вони незвичні тим, що ніколи не мали на меті замінити оригінал. Давньоєврейський текст завжди читали першим.

Чому арамейська?

Арамейська — близька родичка давньоєврейської. Вона стала спільною мовою Ассирійської та Перської імперій, і після вавилонського вигнання багато юдеїв розмовляли нею в повсякденному житті. Частини самої Біблії написано арамейською: більша частина Даниїла 2–7 і розділи Ездри. Громада, яка розуміла арамейську краще, ніж давньоєврейську, потребувала допомоги, щоб стежити за читанням.

Юдейське передання виводило цю практику від Ездри, який читав народові Закон, а левити допомагали людям розуміти:

Вони читали в книзі, у Законі Божому, виразно; і пояснювали зміст, так що вони розуміли прочитане. (Неемія 8:8)

Вавилонський Талмуд розуміє слово «виразно» як вказівку на таргум (Мегілла 3a). Більшість сучасних учених уважають, що це вчитування пізнішого звичаю в текст. Але це влучно каже, для чого був таргум: пояснити зміст, щоб народ зрозумів.

Перекладач у синагозі

Той, хто подавав арамейський текст, звався метургеман, «перекладач». Мішна, укладена близько 200 року н. е., встановлює для нього правила (Мегілла 4). Читець Тори дає йому по одному віршу; з Пророків — до трьох. Деякі уривки читали давньоєврейською, але не перекладали вголос, серед них гріх Рувима з наложницею його батька (Буття 35:22).

Один вислів, приписуваний рабі Юді у II столітті, передає дилему перекладача: хто перекладає вірш суто дослівно, той брехун, а хто до нього додає, той богохульник (Вавилонський Талмуд, Кідушин 49a). Переклад має передати зміст, а не лише слова, не протягуючи власних думок. З тим самим напруженням стикався відтоді кожен перекладач (див. Слово за словом чи зміст за змістом?).

Писані таргуми існували рано. Серед сувоїв Мертвого моря є значний арамейський переклад Йова з печери 11, переписаний на зламі ер, і фрагменти таргумів Йова та Левита з печери 4.

Онкелос і Йонатан

Особливого авторитету набули два таргуми. Таргум Онкелоса охоплює Тору. Більшість учених уважають, що він сформувався в землі Ізраїлю в I або II столітті н. е. і був унормований у Вавилонії. Він досить буквальний, але його невеликі зміни промовисті. Він помʼякшує людські описи Бога: там, де давньоєврейський текст каже, що Бог «зійшов» або «побачив», Онкелос може сказати, що Він «обʼявив себе». Він часто говорить про дію «Мемри», «слова» Господнього. А в Буття 49:10, де скіпетр не відійде від Юди, «аж поки не прийде той, кому він належить», Онкелос називає Месію.

Таргум Йонатана охоплює Пророків, від Ісуса Навина до Дванадцяти. Він вільніший за Онкелоса. Його Ісая називає Месію на початку уривка про слугу: в англійському перекладі Брюса Чілтона Ісая 52:13 звучить як «Behold, my servant, the Messiah, shall prosper» («Ось мій слуга, Месія, матиме успіх»), хоча решту розділу прочитано зовсім не так, як у християнських тлумаченнях.

Обидва переписували поруч із давньоєврейським текстом у середньовічних рукописах і друкували в Рабиністичних Бібліях XVI століття. Єменські юдеї й досі читають Онкелоса вголос, вірш за віршем, у синагозі.

Палестинські таргуми

Друга родина таргумів Тори, із землі Ізраїлю, набагато розлогіша: вона додає історії, проповіді й пояснення. 1956 року іспанський учений Алехандро Дьєс Мачо визначив, що рукопис у Ватиканській бібліотеці, Neofiti 1, — це майже повний палестинський таргум усієї Тори. Копія походить з XVI століття; переклад давніший, а наскільки — про це сперечаються.

Буття 4:8 показує, як далеко може зайти такий таргум. Давньоєврейський текст каже, що «сказав Каїн Авелеві, своєму братові», а потім не наводить жодних слів перед убивством. Самарянське Пʼятикнижжя, Септуагінта та інші давні переклади додають короткий рядок: «Ходімо в поле». Неофіті і споріднені з ним таргуми додають цілу суперечку між братами — про те, чи світ створено в любові, чи є суд і чи праведні отримують нагороду. Мовчання давньоєврейського тексту перетворилося на дебати про Божу справедливість.

Чого таргуми вчать перекладача

Переклад, який нічого не додає, може залишити читачів спантеличеними. Переклад, який пояснює все, може поховати текст під тлумаченням перекладача, і читачі не зможуть відрізнити одне від іншого. Відповіддю синагоги було тримати їх поруч: давньоєврейський текст, прочитаний із сувою, і арамейський, проказаний поруч із ним, — так, щоб їх ніколи не плутали.

Open Word Bible зберігає подібну межу видимою в інший спосіб. У Буття 4:8 він перекладає давньоєврейський текст таким, яким він є, без Каїнових слів, а виноска подає короткий рядок, який додають інші переклади. Пояснення належать до запису з обґрунтуванням і приміток, чітко позначених, поруч із перекладом (див. Показуємо свою роботу). Як і все в проєкті досі, ці записи — чернетки, підготовлені за допомогою ШІ, які чекають на перевірку названими на імʼя рецензентами.

Джерела

  • Alexander, Philip S. “Jewish Aramaic Translations of Hebrew Scriptures.” In Mikra: Text, Translation, Reading and Interpretation of the Hebrew Bible in Ancient Judaism and Early Christianity, edited by Martin Jan Mulder. Assen: Van Gorcum; Philadelphia: Fortress, 1988.
  • Chilton, Bruce D. The Isaiah Targum. The Aramaic Bible 11. Wilmington, DE: Michael Glazier, 1987.
  • Díez Macho, Alejandro, ed. Neophyti 1: Targum Palestinense, Ms de la Biblioteca Vaticana. 6 vols. Madrid: Consejo Superior de Investigaciones Científicas, 1968–1979.
  • Flesher, Paul V. M., and Bruce Chilton. The Targums: A Critical Introduction. Waco, TX: Baylor University Press, 2011.
  • Grossfeld, Bernard. The Targum Onqelos to Genesis. The Aramaic Bible 6. Wilmington, DE: Michael Glazier, 1988.
  • McNamara, Martin. Targum and Testament Revisited: Aramaic Paraphrases of the Hebrew Bible. 2nd ed. Grand Rapids: Eerdmans, 2010.
  • Sokoloff, Michael. The Targum to Job from Qumran Cave XI. Ramat-Gan: Bar-Ilan University, 1974.
  • Mishnah Megillah 4; Babylonian Talmud Megillah 3a, Qiddushin 49a.
  • Біблійні цитати взято з World English Bible (суспільне надбання) в українському перекладі для цієї статті, крім тих місць, де стаття цитує історичний переклад або подає власний дослівний переклад.