Кожен перекладач багато разів на кожній сторінці стоїть перед тим самим вибором. Чи йти за словами й будовою оригіналу так близько, як дозволяє моя мова, щоб читачі бачили, що автор насправді написав? Чи сказати те, що автор мав на увазі, так, як сказав би носій моєї мови, щоб читачі розуміли без зусиль?

За обома відповідями стоять вагомі аргументи, і суперечці між ними понад дві тисячі років. Ця стаття простежує її від Стародавнього Рима до сучасної теорії перекладу і пояснює, як до неї підходить Open Word Bible.

Приклад

Візьмімо 1 Петра 1:13. Переклад грецького тексту слово за словом починається так: «підперезавши стегна вашого розуму». King James Version зберегла образ: «gird up the loins of your mind» («підпережіть стегна вашого розуму»). Це образ чоловіка, що затикає довгий одяг за пояс, щоб працювати чи бігти. Для давнього читача він був яскравим. Більшість сучасних читачів він спантеличує. World English Bible натомість передає зміст:

Therefore prepare your minds for action, be sober, and set your hope fully on the grace that will be brought to you at the revelation of Jesus Christ— (1 Peter 1:13)

(«Тож приготуйте свій розум до дії, будьте тверезі й цілком покладіть надію на благодать, яку принесуть вам при обʼявленні Ісуса Христа».)

Перший підхід зберігає образ і просить читача його зрозуміти. Другий подає зміст і втрачає образ. Жоден із них не є просто правильним.

Цицерон, Горацій і Єронім

Це питання було знайоме вже в Стародавньому Римі, де освічені люди перекладали грецьку літературу латиною. Близько 46 року до н. е. оратор Цицерон писав, що, перекладаючи дві грецькі промови, працював «як оратор», а не як простий тлумач, зберігаючи силу і стиль слів, а не відлічуючи їх по одному (Про найкращий рід ораторів 14). Поет Горацій у Науці поезії радив письменникам не передавати слово в слово, як рабський «вірний тлумач».

Через чотири століття Єронім, перекладач латинської Вульгати (див. Єронім і латинська Вульгата), цитував обох. У своєму Листі 57, захищаючи один зі своїх перекладів, він заявив, що передає «не слово словом, а зміст змістом» (non verbum e verbo, sed sensum exprimere de sensu). Але він зробив один виняток: Святе Письмо, сказав він, «де навіть порядок слів — таїна». Тож найвідоміше раннє твердження на користь перекладу за змістом містить і найвідоміший аргумент на користь перекладу Біблії слово за словом. На практиці, як зауважують дослідники, власний Єронімів переклад Біблії часто був вільнішим, ніж можна подумати з цього винятку.

Лютер і Тиндейл

За доби Реформації питання стало нагальним, бо тепер переклади призначалися для простих людей. Мартин Лютер у Посланні про переклад (1530) казав, що, аби навчитися говорити по-німецьки, треба питати не латинські літери, а матір у домі, дітей на вулиці й простолюдина на ринку і дивитися, як вони говорять. Своє додавання слова «тільки» в Римлян 3:28 він частково виправдовував тим, що цього вимагає природна німецька мова, хоча його критики вважали це додавання богословським (див. Лютер і німецька Біблія). Проте Лютер казав також, захищаючи свій переклад Псалмів, що іноді зберігав формулювання оригіналу точно, навіть усупереч природній німецькій, там, де від нього багато залежало.

Вільям Тиндейл хотів, щоб Біблію розумів хлопець за плугом, і його Новий Заповіт написано простою, сильною англійською (див. Вільям Тиндейл і англійський Новий Заповіт). Перекладачі King James Version у своїй передмові «The Translators to the Reader» («Перекладачі до читача») пояснили, що навмисне не привʼязували себе «до одноманітності висловів чи до тотожності слів», уживаючи різні англійські слова для того самого грецького чи давньоєврейського слова, де дозволяв зміст. Багато пізніших перекладачів, зокрема редактори 1881 року, вважали це помилкою; суперечка про послідовність термінів триває й досі.

Два шляхи Шлаєрмахера

1813 року німецький богослов Фрідріх Шлаєрмахер прочитав у Берліні лекцію про різні методи перекладу. Він доводив, що насправді їх лише два. Перекладач або якнайбільше залишає автора в спокої і веде читача до автора, або залишає в спокої читача і веде автора до читача. Шлаєрмахер віддавав перевагу першому: переклад має давати читачам відчути, що вони читають щось чуже.

Його розрізнення відродилося в сучасній теорії, наприклад у Лоуренса Венуті, який називає ці два шляхи «очуженням» і «одомашненням» і доводить, що одомашнювальний переклад приховує незвичність інших культур.

Юджин Найда і динамічна еквівалентність

Найвпливовіше сучасне формулювання змістового підходу дав Юджин Найда, лінгвіст Американського біблійного товариства (див. Переклад для кожної мови сьогодні). У книжці Toward a Science of Translating («До науки перекладу», 1964) він розрізнив формальну еквівалентність, що зосереджується на формі й змісті самого повідомлення, і динамічну еквівалентність, що прагне найближчого природного відповідника, щоб сучасні читачі реагували на повідомлення по суті так само, як перші читачі. У книжці The Theory and Practice of Translation («Теорія і практика перекладу», 1969), написаній разом із Чарлзом Тейбером, він доводив, що переклад слід оцінювати за тим, чи правильно його розуміють звичайні читачі.

Ідеї Найди сформували сотні перекладів різними мовами світу, а англійською — Good News Bible. Оскільки «динамічну» часто хибно розуміли як дозвіл на переказ, він і Ян де Ваард згодом віддали перевагу терміну функціональна еквівалентність (From One Language to Another, «З однієї мови на іншу», 1986).

Мета і контекст

Пізніші теоретики розширили питання. Теорія скопосу, яку розробили Катаріна Райс і Ганс Фермеєр у 1980-х роках, доводить, що правильний метод залежить від мети перекладу: текст для публічного читання, навчальне видання і дитяча Біблія можуть цілком слушно різнитися. Кристіане Норд додала принцип лояльності: хоч би якою була мета, переклад не повинен викривлювати намірів автора.

Ернст-Август Ґутт, консультант із перекладу, який застосував до перекладу теорію релевантності, доводив, що зміст завжди залежить від контексту, якого читачі давнього тексту не поділяють. Переклад може або намагатися передати зміст у категоріях власного контексту читача, або намагатися зберегти якомога більше від оригіналу й очікувати, що читачі вивчать контекст, можливо, за допомогою приміток. Друге Ґутт назвав «прямим перекладом». За його поясненням, вибір відбувається не між точністю і свободою, а між двома різними способами спілкування.

Критики

Переклад за змістом мав сильних критиків. Ліленд Райкен, літературознавець, у книжці The Word of God in English («Слово Боже англійською», 2002) обстоював те, що він назвав «по суті буквальним» перекладом. Він стверджував, що динамічна еквівалентність тлумачить за читача, усуває неоднозначності, які оригінал залишає відкритими, згладжує такі літературні риси, як метафора і повторення, і не дає змоги визначити, де закінчується текст і починається перекладач.

Прихильники перекладу за змістом, як-от Ґордон Фі і Марк Страусс, відповідали, що кожен переклад тлумачить, що буквальні переклади можуть вводити в оману, вживаючи англійські слова так, як жоден носій англійської їх не зрозумів би, і що читач, який хибно розуміє речення, що виглядає точним, оригіналу не отримав. Кожна сторона має рацію. Багато що залежить від читача і мети, як і каже теорія скопосу.

Один зміст, три рівні

Open Word Bible не намагається розвʼязати цю суперечку, ставши на один бік. Він подає кожне речення на трьох рівнях: Буквальному, що йде за формулюванням і порядком слів оригіналу, де тільки дозволяє мова перекладу; Збалансованому, що читається як звичайна сучасна мова, тримаючись близько до оригіналу; і Простому, що вживає просту мову і пояснює ідіоми (див. Буквальний, Збалансований, Простий: три рівні, один зміст). Ось 1 Петра 1:13 у нинішніх чернетках:

Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи цілком тверезими, покладіть надію на благодать, яку приносять вам при обʼявленні Ісуса Христа.

1 Петра 1:13 · Open Word Bible, Буквальний Читати з обґрунтуванням →

Тож приготуйте свій розум до дії і будьте тверезими. Цілком покладіть надію на благодать, яка прийде до вас, коли обʼявиться Ісус Христос.

1 Петра 1:13 · Open Word Bible, Збалансований Читати з обґрунтуванням →

Тож приготуйте свої думки до дії і мисліть ясно. Покладіть усю свою надію на благодать, яку Бог дасть вам, коли обʼявиться Ісус Христос.

1 Петра 1:13 · Open Word Bible, Простий Читати з обґрунтуванням →

Рівні тримаються разом завдяки правилу, що вони ніколи не різняться змістом. Рішення про те, що означає грецький чи давньоєврейський текст, ухвалюють один раз, записують із розглянутими варіантами й причинами, і кожен рівень іде за ними. Змінюється лише формулювання. Це відповідає на одне з головних побоювань Райкена: читач завжди може побачити, де відбулося тлумачення, бо кожне рішення перелічено в записі з обґрунтуванням до речення (див. Показуємо свою роботу: що таке запис з обґрунтуванням). І це відповідає на побоювання Найди: читач, якому потрібна проста мова, може її мати, і ніхто не підсуне йому іншого змісту.

Усередині одного речення

Запис з обґрунтуванням до 1 Петра 1:13 показує, як поділено роботу. Образ підперезаних стегон отримує одне смислове рішення: підперезати стегна означало заткнути довгий одяг за пояс, щоб працювати, бігти чи вирушити в дорогу. Ізраїль їв першу Пасху, одягнувшись так, готовий вийти з Єгипту (Вихід 12:11), і Петро застосовує цей образ до розуму. Це рішення каже, що означає вислів, для кожного рівня і кожної мови.

Окреме англійське рішення щодо формулювання каже потім, як це показує кожен англійський рівень. Буквальний зберігає образ, бо читач, який вивчає текст, хоче його бачити. Збалансований каже «brace your minds for action» («зберіть свій розум для дії»), а Простий — «get your minds ready to act» («приготуйте свій розум діяти»), бо сучасні читачі не носять довгого одягу, підперезаного поясом. Український текст робить те саме: Буквальний каже «підперезавши стегна вашого розуму», Збалансований — «приготуйте свій розум до дії», Простий — «приготуйте свої думки до дії». Читача Буквального рівня не залишено із загадкою, бо смислове рішення стоїть поруч із реченням. Читачеві Простого рівня не подано здогаду, бо просте формулювання походить із того самого рішення.

Той самий вірш містить складнішу проблему. Грецький прислівник τελείως (teleiōs, «цілком») стоїть між «будучи тверезими» і «покладіть надію» і може належати до будь-якого з них: «будьте цілком тверезі» чи «цілком покладіть надію». Грецька мова може залишити його там, де він є. Мова перекладу мусить його кудись поставити, і так мусить зробити кожен переклад, буквальний чи вільний. King James Version відносить його до надії («hope to the end», «надійтеся до кінця»), як і World English Bible («set your hope fully», «цілком покладіть надію»). Open Word Bible теж, але його запис позначає рішення як під питанням, каже, що свідчення майже рівноважні, і подає інше прочитання у виносці. Це чесна відповідь на побоювання Райкена щодо втраченої неоднозначності. Там, де мова змушує вибирати, перекладач вибирає, а потім каже читачеві, що вибір було зроблено.

Проблеми формулювання належать кожній мові окремо. В іспанській природне дієслово для «надіятися», esperar, означає також «чекати», і наказ у множині найчастіше почули б як «чекайте!». Тому іспанські чернетки кажуть це іменником esperanza, ключовим терміном, на кожному рівні. Смислове рішення не змінилося. Змінилися лише іспанські слова.

Довгий на гнів

Давньоєврейська Біблія повна таких образів. Коли Бог проходить перед Мойсеєм у Виході 34:6, його названо אֶ֥רֶךְ אַפַּ֖יִם, буквально «довгий ніздрями». Давньоєврейська мова уявляла гнів як ніс, що палає жаром, тож «довгий» ніс повільно спалахує. King James Version сказала «longsuffering» («довготерпеливий») — слово, яке зберігає довжину, але втрачає ніс. World English Bible каже «slow to anger» («повільний на гнів»). Буквальний рівень Open Word Bible зберігає «довгий на гнів», а Збалансований читає:

ГОСПОДЬ пройшов перед Мойсеєм і проголосив: «ГОСПОДЬ, ГОСПОДЬ, Бог ніжного співчуття й ласки, неквапливий на гнів, багатий на незмінну любов і на правду,

Вихід 34:6 · Open Word Bible, Збалансований Читати з обґрунтуванням →

Тут рівні ясно показують своє призначення. Читач, який зустрічає «довгий на гнів», дізнається, як давньоєврейська мова думає про гнів, і може простежити цей вислів у Приповістях 14:29 і 16:32. Читач, який зустрічає «неквапливий на гнів», розуміє відразу. Обидва читають те саме рішення: терплячий, неквапливий карати. І обидва можуть піти за приміткою запису, що ці слова стали сповіданням Ізраїлю про те, хто такий Бог, і відлунюють у Числах 14:18, Псалмі 103:8, Йоіла 2:13 і Йони 4:2.

Заперечення

Вдумливий скептик міг би сказати, що три рівні — це просто три переклади з доданою обіцянкою. Проте обіцянка важлива, бо її можна перевірити. Кожен рівень створено з тим самим записаним переліком смислових рішень, і кожен, хто знайде рівень, що каже щось, чого рішення не кажуть, знайшов помилку, а не стильову відмінність. Із трьома окремими перекладами, де рішення кожної команди здебільшого не записані, зробити це важче.

Цей підхід має межі. Три рівні не можуть охопити кожну можливу мету, а вирішувати, що вважати змістом, а що формулюванням, — саме по собі судження, з яким рецензенти можуть не погодитися. Чернетки створено за допомогою ШІ, і жодну з них ще не перевірено. Але проєкт сподівається, що, показуючи своє обґрунтування, він дає читачам змогу взяти участь у найдавнішій суперечці в перекладі, а не просто отримати її результати.

Джерела

  • Cicero. De optimo genere oratorum (On the Best Kind of Orator) 14–23.
  • Jerome. Letter 57, to Pammachius, “On the Best Method of Translating.”
  • Luther, Martin. Sendbrief vom Dolmetschen (Open Letter on Translating), 1530.
  • “The Translators to the Reader.” Preface to the King James Version, 1611.
  • Schleiermacher, Friedrich. “Über die verschiedenen Methoden des Übersetzens.” Lecture to the Royal Academy of Sciences, Berlin, 1813.
  • Nida, Eugene A. Toward a Science of Translating. Leiden: Brill, 1964.
  • Nida, Eugene A., and Charles R. Taber. The Theory and Practice of Translation. Leiden: Brill, 1969.
  • Gutt, Ernst-August. Translation and Relevance: Cognition and Context. 2nd ed. Manchester: St Jerome, 2000.
  • Ryken, Leland. The Word of God in English: Criteria for Excellence in Bible Translation. Wheaton, IL: Crossway, 2002.
  • Цитати з Біблії взято з World English Bible (суспільне надбання), крім тих місць, де стаття цитує історичний переклад або подає власний дослівний переклад.