Перепишіть від руки сторінку тексту, уважно, і попросіть когось її перевірити. Найімовірніше, знайдеться пропущене слово, пропущений рядок чи неправильна літера. Давні переписувачі мали значно більше вправності, ніж більшість із нас, але вони були людьми і робили ті самі помилки.

Це може звучати тривожно. Насправді ж це одна з причин, чому ми можемо впевнено відновити текст. Помилки переписування складаються у впізнавані закономірності, і коли їх знаєш, часто можна точно побачити, як сталася помилка і яке читання було першим. Ось основні види помилок, із прикладами з обох Заповітів.

Помилки ока

Більшість помилок переписування стається, коли погляд переписувача переходить між оригіналом, з якого він переписує, і новою копією.

Пропуск: однакове закінчення, однаковий початок

Найпоширеніша серйозна помилка спричинена двома словами чи рядками, які однаково закінчуються (або починаються). Переписувач переписує до першого з них, знову дивиться в оригінал, і його погляд падає на друге. Усе, що між ними, втрачається. Коли причиною є схожі закінчення, це називають гомеотелевтоном («однакове закінчення»); коли схожі початки — гомеоарктоном. Загальна назва для випадкового пропуску — гаплографія («написання один раз»).

Ясний новозавітний приклад — 1 Івана 2:23: «Хто заперечує Сина, той не має й Отця; хто визнає Сина, той має й Отця». У грецькому тексті обидві половини закінчуються тими самими словами, «Отця». Багато пізніших рукописів перескакують від першого «Отця» до другого і пропускають другу половину вірша. Перекладачі King James 1611 року ці слова включили, але надрукували курсивом — шрифтом, яким вони позначали слова, додані ними самими. Найдавніші рукописи ці слова мають, і Open Word Bible друкує їх із виноскою (1 Івана 2).

Старозавітний приклад — 1 Самуїлова 14:41. У масоретському тексті молитва Саула дуже коротка: дослівно «Дай досконалий жереб» (World English Bible має «Show the right», «Покажи правильне»). Грецька Септуагінта має набагато довшу молитву, яка в дослівному перекладі звучить так: «ГОСПОДИ, Боже Ізраїлю, чому ти не відповів сьогодні своєму слузі? Якщо вина на мені чи на моєму синові Йонатанові, дай Урім; а якщо вона на твоєму народі Ізраїлі, дай Туммім». Довший текст двічі містить «Ізраїль»; погляд переписувача, схоже, перескочив від першого до другого, і слова між ними випали. Багато сучасних перекладів відновлюють довше читання.

Повтор

Протилежна помилка — дитографія («написання двічі»): погляд повертається назад, і літеру, слово чи рядок повторено. Зазвичай результат — очевидна нісенітниця, яку легко виправити.

Схожі літери

Деякі літери легко сплутати, особливо в зношеному чи погано написаному оригіналі. У давньоєврейському квадратному письмі далет і реш, які різняться лише крихітним кутиком, славляться своєю схожістю, як і вав та йод. Один із наслідків можна побачити, порівнявши паралельні уривки Старого Заповіту. Буття 10:4 називає онука Яфета «Доданім»; паралельний список у 1 Хронік 1:7 має «Роданім». Уся різниця — далет чи реш. Септуагінта і Самарянське Пʼятикнижжя підтримують «Роданім» і в Бутті, і це імʼя, можливо, означає жителів Родосу.

Грецькі рукописи писали великими літерами без проміжків між словами, тож літери можна було сплутати, а слова поділити не в тому місці.

Помилки вуха і памʼяті

Схоже звучання

Переписувачі часом писали під диктування або промовляли слова собі під ніс, переписуючи, тож слова, які звучали схоже, плутали. У пізнішій грецькій кілька голосних почали вимовляти однаково (ітацизм), і слова «ми» та «ви» (у множині) в рукописах постійно міняються місцями.

Відомий приклад — Римлянам 5:1. Деякі рукописи читають «ми маємо мир з Богом», інші — «маймо мир з Богом». Два грецькі слова різняться лише однією голосною, коротким о чи довгим о, які вимовляли однаково. Тут «маймо» насправді має сильну ранню підтримку, але більшість учених вважають, що «ми маємо» краще пасує до Павлового аргументу і є первісним.

Памʼять і звичність

Переписувачі, які добре знали Біблію, могли записати те, що памʼятали, замість того, що було на сторінці. У Євангеліях паралельні уривки спокушають до гармонізації. Найвідоміший випадок — молитва «Отче наш». Версія Луки (Луки 11:2–4) коротша, ніж у Матвія (Матвія 6:9–13): вона починається просто словом «Отче» і не має «нехай здійсниться твоя воля» та «визволи нас від лукавого». Багато пізніших рукописів Луки додають ці фрази зі звичнішого Матвія, і King James Version має в Луки довшу форму.

Так само славословʼя «For yours is the Kingdom, the power, and the glory forever. Amen» («Бо твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь») наприкінці Матвія 6:13 відсутнє в найдавніших рукописах Матвія. Подібна форма є в Дидахе, ранньому церковному посібнику, і, схоже, вона потрапила до Матвія з богослужбового вжитку.

Зміни, внесені навмисно

Деякі зміни були навмисними, і зазвичай їх вносили з добрими намірами.

Виправлення уявної помилки. Марка 1:2–3 у найдавніших рукописах вводить цитату словами «як написано в пророка Ісаї», але цитата поєднує слова з Малахії 3:1 з Ісаї 40:3. Багато пізніших рукописів змінюють це на «у пророків», що усуває труднощі. «У пророка Ісаї» — майже напевно те, що написав Марко.

Уточнення. Переписувачі часом писали «Ісус сказав», де в оригіналі було лише «він сказав». Такі додатки легко помітити, бо різні рукописи додають різні слова в різних місцях.

Богословські зміни. У невеликій кількості місць переписувачі, схоже, змінювали формулювання, щоб захистити чи підкреслити певне переконання щодо Христа. Барт Ерман у книзі The Orthodox Corruption of Scripture доводить, що такі зміни траплялися частіше, ніж колись вважали; інші думають, що він перебільшує. Так чи інакше, їх можна виявити, бо ми маємо дуже багато рукописів для порівняння.

Помилки, які важко побачити

Деякі помилки залишають текст граматично правильним і осмисленим. Один приклад — 1 Солунянам 2:7. Павло каже, що він і його супутники були або «лагідні серед вас», або «немовлята серед вас». Два грецькі слова різняться однією літерою, n, а попереднє слово закінчується тією самою літерою, тож переписувач легко міг її додати чи пропустити. Найдавніші рукописи здебільшого читають «немовлята», але багато вчених вважають, що «лагідні» краще пасує до порівняння з матірʼю-годувальницею, яке йде далі. Переклади розходяться, а чесні показують своє обґрунтування.

Як ми їх виявляємо

Кожен вид помилки підказує практичне правило. Читання, яке могло постати через пропуск, — імовірно, коротше і хибне. Читання, що збігається з паралельним уривком, — імовірно, гармонізоване. Читання, що згладжує трудність, — імовірно, виправлення переписувача. Простіше кажучи, читання, яке найкраще пояснює, як постали інші, найімовірніше, є первісним. Разом з оцінкою віку і поширення рукописів це і є метод, описаний у статті Як текстологія відновлює текст.

Більшість помилок залишають відбитки пальців. Коли є тисячі рукописів для порівняння, описки, зробленої в одній копії, зазвичай немає в багатьох інших. Помилки окремих переписувачів не зникають; їх виявляють, і вони стають свідченням.

Джерела

  • Ehrman, Bart D. The Orthodox Corruption of Scripture: The Effect of Early Christological Controversies on the Text of the New Testament. 2nd ed. New York: Oxford University Press, 2011.
  • McCarter, P. Kyle, Jr. Textual Criticism: Recovering the Text of the Hebrew Bible. Philadelphia: Fortress, 1986.
  • Metzger, Bruce M. A Textual Commentary on the Greek New Testament. 2nd ed. Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1994.
  • Metzger, Bruce M., and Bart D. Ehrman. The Text of the New Testament: Its Transmission, Corruption, and Restoration. 4th ed. New York: Oxford University Press, 2005. Chapter 7.
  • Royse, James R. Scribal Habits in Early Greek New Testament Papyri. Leiden: Brill, 2008.
  • Tov, Emanuel. Textual Criticism of the Hebrew Bible. 3rd ed. Minneapolis: Fortress, 2012. Chapter 4.
  • Wegner, Paul D. A Student’s Guide to Textual Criticism of the Bible: Its History, Methods and Results. Downers Grove, IL: InterVarsity, 2006.
  • В англійському оригіналі статті біблійні цитати взято з World English Bible (суспільне надбання), крім місць, де стаття дає власний дослівний переклад. Тут цитати з 1 Івана 2:23, Марка 1:2, Римлянам 5:1, 1 Солунянам 2:7 і молитви «Отче наш» подано за українським текстом Open Word Bible; славословʼя з Матвія 6:13, якого в Open Word Bible немає, подано англійською з World English Bible з перекладом.