Понад чотири століття Біблією більшості іспаномовних протестантів була Рейна — Валера (Reina-Valera). Її редакції й досі серед найчитаніших Біблій світу, від Мадрида до Мехіко й Буенос-Айреса. Почалася вона як праця одного вченого-втікача, Касіодоро де Рейни, який перекладав її багато років, переїжджаючи з міста до міста, і надрукували її далеко від Іспанії, бо там надрукувати її було неможливо.

Ця стаття розповідає цю історію, починаючи з іспанських Біблій, що були до Рейни, і закінчуючи численними іспанськими перекладами наших днів.

Середньовічні іспанські Біблії

Іспанія мала Біблії народною мовою задовго до Реформації і в деяких відношеннях випереджала решту Європи. У XIII столітті частини Біблії переклали кастильською, а король Альфонс X Мудрий включив значну частину біблійного тексту до своєї великої General Estoria, історії світу.

Кілька середньовічних іспанських перекладів Старого Заповіту зроблено безпосередньо з давньоєврейської, часто юдейськими вченими чи наверненими. Найвідоміший — Біблія Альби, яку в 1422–1433 роках переклав рабин Мойсей Арраґель для дона Луїса де Гусмана, магістра ордену Калатрави, і багато ілюстрував. Вона нагадує, що в середньовічній Іспанії юдеї, християни й мусульмани жили поруч і що переклади часто переходили від одних до інших.

Наприкінці XV століття це змінилося. Після заснування іспанської інквізиції та вигнання юдеїв 1492 року Біблії народною мовою дедалі більше підозрювали. У XVI столітті, коли поширювалися протестантські ідеї, іспанські Біблії внесли до інквізиційного Індексу заборонених книг; Індекс 1559 року забороняв Біблії народною мовою. Наступні два століття іспанські Біблії друкували за кордоном вигнанці.

Дві Біблії з вигнання: Феррарська та Енсінаса

Перша була юдейською. 1553 року в італійській Феррарі надрукували Феррарську Біблію, іспанський переклад єврейської Біблії, для іспанських і португальських юдеїв, які втекли з Піренейського півострова. Друкував її Авраам Уске, а фінансував Йом Тов Атіас. Її переклад надзвичайно дослівний, іде за давньоєврейським текстом слово за словом і зберігає давню традицію юдейського перекладу іспанською. Згодом нею користувався Касіодоро де Рейна.

Перший іспанський Новий Заповіт, перекладений з грецької, створив Франсіско де Енсінас, молодий гуманіст із Бургоса, який навчався в Меланхтона у Віттенберзі. Його надрукували в Антверпені 1543 року, і Енсінас подарував його імператорові Карлові V. Його негайно заарештували й увʼязнили в Брюсселі, хоча 1545 року йому вдалося втекти. Інший вигнанець, Хуан Перес де Пінеда, 1556 року видав у Женеві виправлений іспанський Новий Заповіт.

Касіодоро де Рейна

Касіодоро де Рейна народився близько 1520 року, імовірно в Естремадурі. Він став ченцем ієронімітського монастиря Сан-Ісідоро-дель-Кампо поблизу Севільї. У 1550-х роках ця громада стала осередком протестантських ідей і читала книжки Реформації, які потай провозили до Іспанії. Коли 1557 року інквізиція почала стискати кільце, Рейна й гурт інших ченців утекли.

Наступні роки були важкими. Рейна поїхав до Женеви, потім до Лондона, де під захистом Єлизавети I був пастором громади іспанських протестантів. Звинувачення, частина з яких стосувалася вчення, а частина особистих справ, змусили його 1563 року покинути Англію; через багато років він повернувся до Лондона, і його виправдали. Він жив в Антверпені, Франкфурті та інших містах. Тим часом, 1562 року, інквізиція в Севільї спалила його опудало. Увесь цей час він перекладав Біблію.

Біблія Ведмедя, 1569

Повну Біблію Рейни надрукували в Базелі 1569 року. Її знають як Biblia del Oso, «Біблію Ведмедя», бо на титульній сторінці є друкарська емблема з ведмедем, що тягнеться до стільника на дереві. Емблема була знаком друкаря Самуеля Апіаріуса, хоча більшу частину друку, здається, виконав Томас Ґарен; жодне з цих імен у книжці не вказано, і часто кажуть, що перевага емблеми була в тому, що вона ніяк не видавала протестантського походження книжки. Витрати на друк частково покрили друзі й прихильники; наклад зазвичай називають близько 2 600 примірників, хоча ця цифра походить із пізніших повідомлень.

Рейна працював з давньоєврейського та грецького текстів. У передмові до читача він описує свої джерела: серед інших — Феррарську Біблію і латинський переклад з давньоєврейської Сантеса Паньїні, а також оригінальні тексти. Його іспанська мова багата й енергійна — іспанська Золотого віку, доби Сервантеса і Терези Авільської.

Він включив книги, які протестанти називають апокрифами, а католики — второканонічними, і розмістив їх серед книг Старого Заповіту так, як вони стоять у латинській Біблії. В Івана 1:1 він переклав грецьке logos як «la Palabra», «Слово»; пізніші редактори цей вибір змінили.

Сіпріано де Валера, 1602

Інший чернець, що 1557 року втік із Сан-Ісідоро-дель-Кампо, Сіпріано де Валера, провів більшу частину подальшого життя в Англії, де навчався й викладав. Близько двадцяти років він редагував Біблію Рейни, і його редакцію надрукували в Амстердамі 1602 року. На її титульній сторінці зображено одного чоловіка, що садить, і другого, що поливає, — відсилання до 1 Коринтян 3:6, — і від цього вона дістала прізвисько Biblia del Cántaro, «Біблія Глечика».

Валера не перекладав заново. Він виправляв і уточнював працю Рейни і переніс апокрифи в окремий розділ між Заповітами, за звичаєм протестантських Біблій свого часу. В Івана 1:1 він написав «el Verbo», і цей вибір зберігся в традиції Рейни — Валери. Відтоді переклад носить обидва імені.

Редакції: від 1862 до 1960 року і далі

Рейну — Валеру багато разів редагували, переважно біблійні товариства. Редакції XIX століття, зокрема видана 1862 року, осучаснили правопис і мову і наблизили переклад до грецького тексту, яким тоді користувалися. Редакція 1909 року на пів століття стала стандартною і тепер перебуває в суспільному надбанні. Її Івана 1:1 читає:

En el principio era el Verbo, y el Verbo era con Dios, y el Verbo era Dios.

(«На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог».)

Редакція 1960 року, підготовлена під егідою Обʼєднаних біблійних товариств, стала найвідомішою іспанською протестантською Біблією XX століття; вона й досі захищена авторським правом. Далі були інші редакції, зокрема 1995 року і пізніші. Кожній редакції доводилося зберігати рівновагу між двома вірностями: мові й ритму, які покоління вивчали напамʼять, і яснішій сучасній іспанській мові та кращому розумінню оригінальних текстів.

Католицькі й сучасні іспанські Біблії

Католицькі іспанські Біблії зʼявилися пізніше. У другій половині XVIII століття правила помʼякшили, спершу в Римі 1757 року, а потім іспанська інквізиція 1782 року, і дозволили схвалені переклади народною мовою з примітками. Перша повна католицька іспанська Біблія, перекладена з латинської Вульгати Феліпе Сіо де Сан-Мігелем, вийшла в 1790–1793 роках. Іншу, Фелікса Торреса Амата, видали в 1820-х роках. У XX столітті католицькі вчені перекладали з давньоєврейської та грецької, починаючи з Біблії Накара — Колунги 1944 року, яку часто називають першою повною католицькою Біблією іспанською, перекладеною з мов оригіналу, а згодом створили іспанські видання Єрусалимської Біблії та інших перекладів.

Сьогодні є десятки іспанських перекладів — католицьких, протестантських і міжконфесійних, на кожному рівні, від дуже дослівного до дуже простого. Багато з них захищені авторським правом, і Рейна — Валера 1909 року лишається однією з небагатьох повних іспанських Біблій, вільно доступних кожному.

Open Word Bible іспанською

Open Word Bible створює чернетку іспанського перекладу, але не перекладаючи свій англійський текст. Як і Рейна, він працює з давньоєврейського і грецького текстів: кожне іспанське речення має ті самі смислові рішення, що й англійське, і власний запис рішень щодо формулювання іспанською. Там, де іспанські читачі мають справжні вподобання, які не змінюють змісту, як-от передача Божого імені, проєкт пропонує налаштування читання замість одного вибору. Іспанські чернетки створено за допомогою ШІ, і вони чекають на перевірку названими рецензентами-людьми, які вільно володіють іспанською і мають підготовку в мовах оригіналу; жодну ще не позначено як перевірену. Як і Рейна — Валера 1909 року, результатом може вільно користуватися кожен, але тут це задум: його від самого початку випущено за ліцензією CC0.

Джерела

  • Boehmer, Edward. Bibliotheca Wiffeniana: Spanish Reformers of Two Centuries from 1520. 3 vols. Strasbourg: Trübner, 1874–1904.
  • Kinder, A. Gordon. Casiodoro de Reina: Spanish Reformer of the Sixteenth Century. London: Tamesis, 1975.
  • Lazar, Moshe, ed. The Ladino Bible of Ferrara (1553). Culver City, CA: Labyrinthos, 1992.
  • Menéndez Pelayo, Marcelino. Historia de los heterodoxos españoles. 3 vols. Madrid, 1880–82.
  • Greenslade, S. L., ed. The Cambridge History of the Bible. Vol. 3, The West from the Reformation to the Present Day. Cambridge: Cambridge University Press, 1963.
  • Cameron, Euan, ed. The New Cambridge History of the Bible. Vol. 3, From 1450 to 1750. Cambridge: Cambridge University Press, 2016.
  • Reina, Casiodoro de. La Biblia, que es, los sacros libros del Viejo y Nuevo Testamento. Basel, 1569. Including the preface “Amonestación del intérprete de los sacros libros al lector.”
  • Valera, Cipriano de. La Biblia, que es, los sacros libros del Viejo y Nuevo Testamento. Segunda edición. Amsterdam: Lorenzo Jacobi, 1602.