Коли апостоли заговорили на Пʼятидесятницю, у натовпі в Єрусалимі були прибулі з багатьох країв, і вони казали:

Ми — критяни й араби. І ми чуємо, як вони розповідають нашими мовами про величні діла Божі! (Дії 2:11)

Арабомовні християни здавна вказують на цей вірш. Але Біблія арабською — це історія не одного перекладу, а багатьох, які впродовж понад тисячі років робили християни кількох церков і юдеї, з кількох мов оригіналу.

Чи була арабська Біблія до ісламу?

Араби-християни жили задовго до VII століття — на кордонах Римської та Перської імперій і в таких місцях, як Наджран на півдні Аравії. Але жодного арабського тексту Біблії з доісламських часів не збереглося, і жоден ранній автор виразно його не описує. Сідні Гріффіт, чия книга The Bible in Arabic є стандартним викладом цієї теми, доходить висновку, що араби-християни тоді, найімовірніше, слухали Писання сирійською або грецькою, а пояснювали його усно арабською. Інші вважають, що ранні переклади могли просто загубитися.

Монастирські переклади

Певне ось що: у VIII і IX століттях християни, які жили під владою мусульман, уже всерйоз перекладали Біблію арабською. Арабська ставала повсякденною мовою християн по всьому Близькому Сходу, і дедалі менше з них могли розуміти грецьку чи сирійську.

Багато найдавніших збережених арабських біблійних рукописів походять із монастирів Палестини і Синаю, як-от Мар-Саба в Юдейській пустелі і монастир Святої Катерини біля гори Синай, де сухий клімат і довга безперервна історія зберегли надзвичайну бібліотеку. Один синайський рукопис, відомий як Sinai Arabic 151, містить листи Павла, Дії і соборні послання і має дату, що відповідає 867 рокові н. е. Його перекладено із сирійської, з пояснювальними примітками. Інші ранні рукописи містять Євангелія, Псалми і пророків.

Ці переклади зроблено не з одного джерела. Одні перекладали з грецької, інші із сирійської, а пізніші, в Єгипті, — з коптської. Огляд Хікмата Кашуха, що охоплює близько двохсот арабських рукописів Євангелій, групує їх у багато родин, які відбивають різні вихідні тексти й перегляди. У Каїрі XIII століття коптський учений аль-Асʼад ібн аль-ʼАссаль здійснив ретельний перегляд Євангелій, порівнюючи арабські версії з грецькою, сирійською і коптською та позначаючи розбіжності на берегах. Це ранній приклад чогось подібного до текстології арабською мовою.

Вибір слів у спільній мові

Переклад Біблії арабською порушував особливі питання, бо арабська була також мовою Корану. Християнські перекладачі мусили вирішувати, наскільки вживати лексику, якою користувалися й мусульмани. Звичайне арабське слово для Бога, Allah, уживали також араби-християни та юдеї, і вживають досі. Для імені Ісуса християни здебільшого вживали Yasu’, близьке до сирійської форми, а не коранічне ’Isa.

Деякі перекладачі писали стилем, що відлунює ісламську релігійну мову, навіть римованою прозою. Гріффіт доводить, що арабська Біблія від самого початку формувалася в розмові, а часом і в суперечці, із сусідами-мусульманами.

Саадія Гаон і юдейські переклади

Юдеї в мусульманських краях також перейшли на арабську як повсякденну мову. Найвідоміший юдейський переклад зробив Саадія Гаон (882–942), який народився в Єгипті, а згодом очолив академію в Сурі в Іраку, — один із великих учених середньовічного юдаїзму.

Саадія переклав з давньоєврейської арабською Тору та інші книги. Його переклад зазвичай називають Tafsir — арабське слово, що означає «тлумачення» або «пояснення», і ця назва йому пасує. Саадія прагнув ясної, природної арабської мови, а не перекладу слово в слово, і часто тлумачив текст, наприклад уникаючи висловів, які ніби надавали Богові людських рис. Як і більшість юдейських арабських творів того часу, переклад записано єврейськими літерами — форма, відома як юдео-арабська.

Тафсір Саадії став стандартною арабською Торою для багатьох юдейських громад, особливо в Ємені, де його століттями читали поруч із давньоєврейським текстом і арамейським таргумом. Караїмські юдейські вчені робили власні, часто буквальніші, арабські переклади, а самаряни створили арабську версію свого Пʼятикнижжя.

Перші друковані арабські Біблії

Друкування арабською почалося в Європі, а не на Близькому Сході. Друкарня Медічі в Римі надрукувала арабські Євангелія 1590–1591 років, почасти з метою дістатися до східних християн. Арабські тексти ввійшли до великих Паризької та Лондонської Біблій-поліглот XVII століття.

1671 року католицька місійна конгрегація в Римі, Propaganda Fide, видала повну арабську Біблію у трьох томах. Її готували десятиліттями, починаючи від маронітського архієпископа Саркіса ар-Різзі, і переглянули так, щоб вона узгоджувалася з латинською Вульгатою. Близько двох століть вона була найдоступнішою друкованою арабською Біблією, хоча багато читачів вважали її арабську мову скутою.

Бейрут: Сміт–Ван Дайк і Єзуїтська Біблія

Дві арабські Біблії, що панували в XX столітті, обидві було створено в Бейруті в XIX столітті.

Першу розпочав близько 1847 року американський протестантський місіонер Ілай Сміт разом із двома провідними ліванськими вченими, Бутрусом аль-Бустані і Насіфом аль-Язіджі. Після смерті Сміта 1857 року працю завершив американський лікар і місіонер Корнеліус Ван Дайк, а вчений Юсуф аль-Асір перевіряв арабський стиль. Новий Заповіт вийшов 1860 року, а вся Біблія — 1865 року. На відміну від римської Біблії, її перекладено з давньоєврейської та грецької, за тодішнім друкованим грецьким текстом. Цю Біблію, яку зазвичай називають Біблією Сміта–Ван Дайка або просто Ван Дайка, прийняли як стандартну арабомовні протестанти, і широко вживали також православні. Її досі дуже люблять за урочистий стиль, і дехто порівнює її місце з місцем King James Version в англійській мові. Історики також зауважують, що внесок її арабських співробітників довго применшували.

Католицькі вчені відповіли власним перекладом. Єзуїтську Біблію, підготовлену в єзуїтському університеті в Бейруті й видану між 1876 і 1880 роками, також перекладено з мов оригіналу, а її мовним редактором був учений Ібрагім аль-Язіджі (син Насіфа). Обидві версії зробили внесок у літературне відродження арабської мови XIX століття, відоме як Нахда.

Сучасні арабські переклади

Від середини XX століття нові переклади намагаються дістатися до читачів, яким класичний стиль Ван Дайка здається далеким. Серед них — міжконфесійний Спільний арабський переклад 1993 року, який разом створили протестантські, католицькі та православні вчені, а також переклади розмовними діалектами, як-от єгипетською арабською, — делікатна справа в культурі, що високо цінує класичну мову.

Чому це важливо для Open Word Bible

Open Word Bible не перекладає арабською. Але арабська історія показує, чому важливо, з якого тексту починається переклад. Багато ранніх арабських версій були перекладами з перекладів, а римську Біблію узгоджено з Вульгатою; бейрутські перекладачі повернулися до давньоєврейської та грецької. Open Word Bible перекладає кожною мовою, якою працює, з давньоєврейської та грецької, а не з англійської. І оскільки кожен вибір слова несе в собі історію, він записує причини кожного рішення, щоб читачі могли їх бачити й не погоджуватися з ними (див. Показуємо свою роботу).

Джерела

  • Griffith, Sidney H. The Bible in Arabic: The Scriptures of the “People of the Book” in the Language of Islam. Princeton: Princeton University Press, 2013.
  • Kashouh, Hikmat. The Arabic Versions of the Gospels: The Manuscripts and Their Families. Berlin: De Gruyter, 2012.
  • Vollandt, Ronny. Arabic Versions of the Pentateuch: A Comparative Study of Jewish, Christian, and Muslim Sources. Leiden: Brill, 2015.
  • Polliack, Meira. The Karaite Tradition of Arabic Bible Translation. Leiden: Brill, 1997.
  • Staal, Harvey, ed. Mt. Sinai Arabic Codex 151. Corpus Scriptorum Christianorum Orientalium. Leuven: Peeters, 1983.
  • Binay, Sara, and Stefan Leder, eds. Translating the Bible into Arabic: Historical, Text-Critical and Literary Aspects. Beirut: Orient-Institut; Würzburg: Ergon, 2012.
  • Grafton, David D. The Contested Origins of the 1865 Arabic Bible: Contributions to the Nineteenth Century Nahda. Leiden: Brill, 2015.
  • Metzger, Bruce M. The Early Versions of the New Testament: Their Origin, Transmission, and Limitations. Oxford: Clarendon Press, 1977.
  • Біблійні цитати подано за українським текстом Open Word Bible (Збалансований рівень).