Старий Заповіт майже в кожній сучасній Біблії, юдейській чи християнській, перекладено з того самого давньоєврейського тексту: масоретського тексту, форми Єврейської Біблії, яку зберегли юдейські переписувачі і яку з голосними, наголосами й примітками закріпили в ранньому Середньовіччі вчені, відомі як масорети (див. Масорети). Така одностайність дивовижна, і вона означає, що переклади Старого Заповіту різняться своїм вихідним текстом набагато менше, ніж переклади Нового (порівняйте Грецькі тексти, що стоять за перекладами Нового Заповіту).
Але одностайність не повна. Перекладачі звертаються й до давніших свідчень, серед них до грецької Септуагінти та сувоїв Мертвого моря, і в деяких місцях вирішують, що одне з них зберігає краще читання, ніж масоретський текст. Переклади різняться тим, як часто вони так роблять, і дивитися треба у виноски.
Ленінградський кодекс і його друковані видання
Найдавніший повний рукопис Єврейської Біблії — Ленінградський кодекс, переписаний 1008 року н. е.; нині він зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі (див. Алеппський і Ленінградський кодекси). Давніший і шанованіший Алеппський кодекс у XX столітті втратив значну частину Тори, тож саме Ленінградський кодекс став основою стандартних наукових видань:
- Biblia Hebraica під редакцією Рудольфа Кіттеля, третє видання якої (1937) першим надрукувало Ленінградський кодекс. Її зазвичай називають BHK.
- Biblia Hebraica Stuttgartensia (BHS, 1967–1977) — десятиліттями текст, що лежав на столі в кожного перекладача. Її апарат унизу сторінки перелічує читання з давніх версій і запропоновані виправлення.
- Biblia Hebraica Quinta (BHQ), її наступниця, що виходить книга за книгою з 2004 року і досі не завершена. Вона подає повніші свідчення, зокрема сувої Мертвого моря, і коментар, що пояснює її судження.
- Вестмінстерський Ленінградський кодекс (WLC) — цифрова транскрипція Ленінградського кодексу, уперше створена у Вестмінстерській теологічній семінарії; її підтримує Центр Дж. Алана Ґровза. На ній ґрунтується багато безплатних цифрових проєктів.
Передмова до сучасного перекладу зазвичай називає його давньоєврейський текст. NIV і ESV, наприклад, пишуть, що їх перекладено з масоретського тексту у вигляді, надрукованому у виданнях Biblia Hebraica, зі зверненням до інших давніх свідчень там, де давньоєврейський текст складний. NJPS Tanakh, юдейський переклад, дуже суворо дотримується масоретського тексту і подає запропоновані альтернативи лише в примітках (див. Юдейські переклади англійською).
Навіщо дивитися далі масоретського тексту?
Масоретський текст — дуже ретельна традиція, але середньовічна, і в давнину він не був єдиною формою давньоєврейського Писання.
- Септуагінту, перекладену грецькою починаючи з III століття до н. е., зроблено з давньоєврейських рукописів, які іноді відрізнялися від предка масоретського тексту (див. Септуагінта, перший переклад Біблії).
- Сувої Мертвого моря, переписані приблизно між III століттям до н. е. і I століттям н. е., містять фрагменти кожної книги Єврейської Біблії, крім Естер (див. Відкриття сувоїв Мертвого моря). Більшість із них тісно узгоджується з масоретською традицією, але деякі стають на бік Септуагінти або дають читання, яких більше ніде немає (див. Що сувої Мертвого моря показують про текст Біблії).
- Самарянське Пʼятикнижжя, сирійська Пешитта, арамейські таргуми й латинська Вульгата додають інших свідчень.
Там, де ці свідчення розходяться, перекладачі за методами текстології вирішують, яке читання найкраще пояснює інші (див. Як текстологія відновлює текст). Більшість сучасних перекладів відступають від масоретського тексту лише зрідка, але десь це роблять усі.
Повторення Закону 32:8: сини Ізраїлю чи сини Божі?
У Пісні Мойсея Бог розподіляє народи. World English Bible іде за масоретським текстом:
When the Most High gave to the nations their inheritance, when he separated the children of men, he set the bounds of the peoples according to the number of the children of Israel.
(«Коли Всевишній давав народам їхній спадок, коли розділяв синів людських, він установив межі народів за числом синів Ізраїлю».)
Септуагінта має тут «ангелів Божих», а один сувій Повторення Закону з Мертвого моря (відомий як 4QDeut-j) читає «синів Божих». Багато науковців вважають це давнішим читанням: воно пасує до картини, яка трапляється й деінде в Біблії, — небесної ради, у якій народи віддано підлеглим істотам, а Ізраїль належить самому Господові, як каже наступний вірш. За цим поглядом масоретське читання може бути пізнішою зміною, яка уникала будь-якого натяку на інших божественних істот.
Переклади розходяться. King James Version іде за масоретським текстом; ESV читає «sons of God» («синів Божих»), а NRSV — «the gods» («богів»), і кожен має примітку з масоретським читанням.
Псалом 22:16: «пробили» чи «як лев»?
Псалом 22 цитують Євангелія в розповідях про розпʼяття. У християнських Бібліях вірш 16 (вірш 17 за давньоєврейською нумерацією) зазвичай звучить так, як у World English Bible:
For dogs have surrounded me. A company of evildoers have enclosed me. They have pierced my hands and feet.
(«Бо пси оточили мене. Зграя лиходіїв обступила мене. Вони пробили мої руки й ноги».)
Масоретський текст, якщо читати його як є, має ka’ari, «як лев», і рядок лишається без дієслова: «як лев, мої руки й мої ноги». Септуагінта має дієслово, що означає «вони прокопали» чи «видовбали», і саме за ним стоїть традиційне «пробили». Фрагментарний сувій Псалмів із Нахаль-Хевер поблизу Мертвого моря, схоже, читає дієслівну форму ka’aru, що відрізняється однією літерою, хоча й значення цього дієслова саме є предметом суперечок.
Юдейські переклади здебільшого йдуть за масоретським читанням; NJPS, наприклад, має «like lions [they maul] my hands and feet» («як леви, [терзають] мої руки й ноги»), позначаючи дієслово, яке додав. Більшість християнських перекладів ідуть за Септуагінтою та іншими давніми версіями, з приміткою. Оскільки цей вірш має богословську вагу для обох сторін, суперечка навколо нього бувала гарячою, і примітка в перекладі може допомогти читачам побачити, що питання стосується однієї літери в свідченнях, а не лише тлумачення.
1 Самуїлова 10:27 і 11: загублений абзац?
У масоретському тексті 1 Самуїлова 11 починається раптово: аммонітянин Нахаш обкладає Явеш-Ґілеад і пропонує мир за умови, що кожному виколе праве око. World English Bible читає:
But certain worthless fellows said, “How could this man save us?” They despised him, and brought him no present. But he held his peace. (1 Samuel 10:27) Then Nahash the Ammonite came up, and encamped against Jabesh Gilead. (1 Samuel 11:1)
(«Але деякі негідники сказали: “Як цей чоловік може нас спасти?” Вони зневажили його і не принесли йому дарунка. А він змовчав». (1 Самуїлова 10:27) «Тоді аммонітянин Нахаш прийшов і отаборився проти Явеш-Ґілеаду». (1 Самуїлова 11:1))
Сувій Самуїла з кумранської печери 4, відомий як 4QSam-a, містить у цьому місці додатковий абзац. Він пояснює, що Нахаш гнобив племена Ґада і Рувима, виколюючи їм праві очі, і що сім тисяч чоловіків утекли до Явеш-Ґілеаду; а тоді, «приблизно через місяць», прийшов Нахаш. Історик I століття Йосиф Флавій теж знав цю історію. Вислів «приблизно через місяць» у давньоєврейській лише трохи відрізняється від масоретського «він змовчав», і це може пояснити, як абзац випав із масоретської традиції, якщо погляд переписувача перескочив між схожими словами.
NRSV (1989) додала цей абзац до свого тексту — це одне з найсміливіших використань сувоїв Мертвого моря у великому англійському перекладі, — і її оновлене видання його зберігає. Багато інших перекладів, зокрема ESV, зберігають масоретський текст, іноді з приміткою. Науковці досі сперечаються, чи є цей абзац первісним, чи розширенням.
Псалом 145: пропущена літера
Псалом 145 — акровірш: кожен вірш починається з наступної літери давньоєврейської абетки. Але в масоретському тексті вірша на літеру нун, між віршами 13 і 14, немає. King James Version, ідучи за масоретським текстом, читає лише:
Thy kingdom is an everlasting kingdom, and thy dominion endureth throughout all generations. (Psalm 145:13)
(«Царство твоє — царство вічне, і володіння твоє в усі покоління». (Псалом 145:13))
Септуагінта й сирійська версія містять додатковий рядок, а Великий сувій Псалмів із кумранської печери 11 має його давньоєврейською, і починається він, як і належить, з нун. Він є також в одному середньовічному давньоєврейському рукописі. Більшість сучасних перекладів тепер його містять, зазвичай як другу половину вірша 13, з приміткою. World English Bible читає:
Your kingdom is an everlasting kingdom. Your dominion endures throughout all generations. Yahweh is faithful in all his words, and loving in all his deeds.
(«Твоє царство — царство вічне. Твоє володіння триває в усі покоління. Ягве вірний у всіх своїх словах і любить у всіх своїх ділах».)
Деякі науковці доводять, що цей рядок додали пізніше, щоб заповнити прогалину, бо кілька інших біблійних акровіршів теж неповні. Інші вважають, що його відсутність у масоретському тексті — випадковість переписування.
Інші приклади
Читачі, які порівнюють переклади, знайдуть багато менших випадків. У Буття 4:8 масоретський текст каже, що Каїн заговорив до Авеля, але не каже, що саме він сказав; Самарянське Пʼятикнижжя, Септуагінта й інші версії додають «Ходімо в поле», і World English Bible та багато сучасних перекладів це містять. В Ісаї 53:11 Великий сувій Ісаї та Септуагінта читають, що слуга «побачить світло», і World English Bible, як і низка інших перекладів, іде за ними. Навіть переклади, які загалом ідуть за масоретським текстом, як-от World English Bible, відступають від нього в таких місцях.
Як читати виноски
Переклади позначають такий вибір у примітках, і кожен має власні умовності. Поширені форми такі:
- «Dead Sea Scrolls», «Q Ms» або «Qumran»: читання походить із рукопису сувоїв Мертвого моря.
- «Septuagint», «LXX» або «Gk»: читання йде за грецьким перекладом.
- «Syr», «Vg», «Tg» або «Sam»: сирійська версія, латинська Вульгата, арамейський таргум або Самарянське Пʼятикнижжя.
- «MT» або «Hebrew»: читання масоретського тексту, яке зазвичай подають, коли переклад від нього відступає.
- «Cn» (у NRSV) або «Emendation»: виправлення, яке запропонували науковці без прямої підтримки рукописів.
- «Meaning of Hebrew uncertain» («значення давньоєврейського тексту непевне»): сам текст не під сумнівом, але його зміст — так.
Примітка «Hebrew» чи «MT» з іншим читанням каже вам, що в цьому місці переклад відійшов від стандартного тексту. Якщо в перекладі таких приміток немає взагалі, він, можливо, усюди йде за масоретським текстом, а можливо, просто вам про це не каже.
Показувати свідчення
Open Word Bible перекладає Старий Заповіт із Вестмінстерського Ленінградського кодексу, з пословними даними MACULA Hebrew та Open Scriptures Hebrew Bible, і копіює кожне давньоєврейське слово з цих даних, а не набирає його (див. Чому ми ніколи не набираємо грецьку чи давньоєврейську вручну). Там, де переклад іде за іншим свідченням або де різночитання на зразок наведених вище впливає на зміст, запис з обґрунтуванням для цього речення називає свідчення і пояснює рішення, тож вибір видно, а не заховано в скороченні. Чернетки підготовлено за допомогою ШІ, і вони не перевірені, доки їх не схвалять названі рецензенти-люди; інші переклади використовуються лише для порівняння і ніколи не слугують основою для формулювань; а результат передано в суспільне надбання за CC0.
Джерела
- Tov, Emanuel. Textual Criticism of the Hebrew Bible. 3rd ed. Minneapolis: Fortress Press, 2012.
- Würthwein, Ernst. The Text of the Old Testament: An Introduction to the Biblia Hebraica. 3rd ed. Revised by Alexander Achilles Fischer. Translated by Erroll F. Rhodes. Grand Rapids: Eerdmans, 2014.
- Elliger, Karl, and Wilhelm Rudolph, eds. Biblia Hebraica Stuttgartensia. Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1967–1977.
- Schenker, Adrian, et al., eds. Biblia Hebraica Quinta. Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 2004–.
- Abegg, Martin, Jr., Peter Flint, and Eugene Ulrich. The Dead Sea Scrolls Bible. San Francisco: HarperSanFrancisco, 1999.
- Ulrich, Eugene, ed. The Biblical Qumran Scrolls: Transcriptions and Textual Variants. Leiden: Brill, 2010.
- Cross, Frank Moore, Donald W. Parry, Richard J. Saley, and Eugene Ulrich. Qumran Cave 4.XII: 1–2 Samuel. Discoveries in the Judaean Desert 17. Oxford: Clarendon Press, 2005.
- “To the Reader.” Preface to the New Revised Standard Version. New York: National Council of the Churches of Christ in the USA, 1989.
- Біблійні цитати взято з World English Bible (суспільне надбання), окрім місць, де стаття цитує King James Version, яка теж є суспільним надбанням; українські переклади в дужках зроблено для цієї статті.