Що це за книга
Амос — найдавніший із пророків, чиї слова зібрано в окрему книгу. Він не був пророком за ремеслом, а «одним з вівчарів Текоа», села в горах Юдеї, і Бог послав його на північ, до Ізраїлю. То був час миру й достатку за Єровоама II. Багаті будували літні й зимові доми, лежали на ложах, інкрустованих слоновою кісткою, і пили вино чашами, тоді як продавали бідного «за пару сандаль» і обертали правосуддя на гіркий полин. І вони юрмилися у святилищах Бет-Елу й Гілгалу, певні, що Бог на їхньому боці. Амос сказав їм, що Бог ненавидить усе це:
Я ненавиджу, Я зневажаю ваші свята; Мені не до вподоби ваші святі зібрання.
Натомість нехай котиться правосуддя, як вода, а праведність — як потік, що ніколи не пересихає.
Книга починається судами над сусідами Ізраїлю, «за три злочини… навіть за чотири», що звужуються до Юди, а потім і до самого Ізраїлю. Оскільки лише Ізраїль Бог знав, Ізраїль буде покараний. День ГОСПОДА, якого прагне народ, буде темрявою, а не світлом. Далі йдуть пʼять видінь, серед них висок і кошик літніх плодів, а книга закінчується обітницею, що Бог знову поставить «занепалий намет Давида» і поверне свій народ до його краю.
Хто її написав і коли
Амос промовляв «за царювання Озії, царя Юди, і за царювання Єровоама, сина Йоаша, царя Ізраїлю, за два роки до землетрусу» (1:1), близько 760–750 років до н. е. Той землетрус памʼятали століттями (Захарія 14:5). Амація, священник Бет-Елу, велів йому повертатися до Юдеї й пророкувати там (7:10–17). Більшість книги вважають власними словами Амоса, зібраними його послідовниками; багато дослідників думають, що деякі уривки, серед них обітницю наприкінці, додано пізніше, а інші вважають, що й вони належать йому.
Як побудована книга
- Суди над народами й над Ізраїлем (1–2): «за три злочини… навіть за чотири».
- Слухайте це слово (3–6): привілей і кара Ізраїлю, корови Башану, «шукайте мене й живіть» і горе безтурботним.
- Пʼять видінь (7:1–9:10): сарана, вогонь, висок, літні плоди і Господь біля жертовника; з Амосом і Амацією в Бет-Елі.
- Занепалий намет Давида відновлено (9:11–15).
Як Open Word Bible перекладає Амоса
Гра слів (8:2; 5:5). Бог показує Амосові «кошик літніх плодів» і каже: «Прийшов кінець моєму народові Ізраїлю»: єврейською ці два слова звучать майже однаково. А «Гілгал неодмінно піде у вигнання» повторює звуки назви. Примітки пояснюють те, чого не може зберегти переклад. Див. Гра слів, яку неможливо перекласти.
Висок? (7:7–8). Це слово трапляється лише в цих віршах. Його здавна розуміють як висок — тягарець на шнурі, щоб перевірити, чи рівна стіна, — і чернетка зберігає це значення; інші розуміють його як олово. Рішення позначене як непевне й має примітку.
Не пророк (7:14). Єврейський текст не має тут дієслова, тож відповідь Амоса Амації можна прочитати як «я не пророк» або «я не був пророком», доки ГОСПОДЬ не покликав його. Чернетка читає теперішній час: Амос заперечує, що належить до гурту професійних пророків, — позначає рішення як непевне й подає інше прочитання в примітці.
Корови Башану (4:1). Ці слова звернено до заможних жінок Самарії, бо дієслова — жіночого роду. Рішення про це каже й позначене як непевне.
Грецький Амос у Діях (9:11–12; 5:25–27). Яків цитує Амоса 9:11–12 на соборі в Єрусалимі (Дії 15:16–17), а Стефан цитує Амоса 5:25–27 (Дії 7:42–43), обидва за грецьким перекладом, що відрізняється від єврейського тексту. Чернетка йде за єврейським текстом, а рішення й примітки пояснюють грецький. Див. Як Новий Завіт цитує Старий.
Поезія. Більшість Амоса написано єврейськими віршами, і чернетка набирає їх рядками. Див. Єврейська поезія і паралелізм.
Боже імʼя. Текст пише особисте Боже імʼя «ГОСПОДЬ» великими літерами, а налаштування читача показує натомість «Ягве». Див. Боже імʼя.