Що це за книга
Звістка Осії починається в його власному домі. Бог велить йому одружитися з розпусною жінкою, Гомер, і дати їхнім трьом дітям імена, що самі є звісткою: Їзреел — за пролиту там кров; Непомилувана; і Не Мій Народ. Як Гомер невірна Осії, так Ізраїль був невірний Богові, бігаючи за Ваалами, богами дощу й урожаю, наче це вони дали збіжжя й вино.
Та шлюб не скінчено. Бог поведе свій народ у пустелю й заговорить до неї ніжно, як тоді, коли вона вперше вийшла з Єгипту, і імена дітей буде обернено: «Ви не мій народ» стане «діти Бога живого». Решта книги — потік коротких пророцтв проти священників і царів Ізраїлю, його ідолів-телят, його союзів з Єгиптом і Ассирією та його поверхового покаяння. Але в її серці Бог говорить як батько:
Коли Ізраїль був хлопцем, Я полюбив його, і з Єгипту Я покликав Мого сина.
Як Мені віддати тебе, Єфреме? Як видати тебе, Ізраїлю? Як Мені вчинити з тобою, як з Адмою? Як зробити тебе, як Цевоїм? Серце Моє перевертається в Мені; усе Моє милосердя зворушене.
Книга закінчується закликом повернутися й обітницею, що Бог зцілить невірність свого народу і любитиме їх щедро.
Хто її написав і коли
Осія, син Беері, промовляв за царювання Озії, Йоатама, Ахаза і Єзекії юдейських і Єровоама, сина Йоаша, ізраїльського (1:1), приблизно від 750 року до н. е. до часу незадовго перед падінням Самарії перед Ассирією у 722 році. Він був молодшим сучасником Амоса і єдиним із пророків, що залишили книги, хто походив із самого північного царства. Його слова, ймовірно, зібрали й зберегли в Юдеї після падіння півночі; останній вірш звертається до кожного читача, якому вистачить мудрості зрозуміти.
Як побудована книга
- Шлюб і діти Осії (1–3): імена, невірна дружина, пустеля й нові заручини, і Осія викуповує свою дружину.
- Судова справа ГОСПОДА проти Ізраїлю (4–10): немає вірності, немає незмінної любові, немає пізнання Бога; священники, царі, телята й союзи.
- Любов, що не відпускає (11): з Єгипту я покликав мого сина.
- Яків і Єфрем (12:1–14:1): історія обману Ізраїлю і його близький кінець.
- Повернися, Ізраїлю (14:2–10): я зцілю їхню невірність.
Як Open Word Bible перекладає Осію
Нумерація віршів. Вірші пронумеровано так, як в єврейському тексті, що в трьох місцях відрізняється від більшості англійських Біблій. Єврейські 2:1–2 — це їхні 1:10–11, тож решта розділу 2 тут на два вірші більша; єврейський 12:1 — це їхній 11:12; а єврейський 14:1 — їхній 13:16. Примітки до цих віршів це пояснюють.
Розпусна дружина (1:2). Текст не каже, чи Гомер була невірна до шлюбу, чи стала такою після нього. Рішення про це каже, позначає питання як непевне й подає прочитання в примітці. Чи жінка з розділу 3 — це Гомер, теж не сказано; чернетка вважає, що так, позначає це як непевне й подає інші прочитання в примітці.
Незмінна любов (6:6). «Я хочу незмінної любові, а не жертви». Єврейське слово — хесед, вірна любов у завіті, і це одне з ключових слів Осії, разом із вірністю й пізнанням Бога (4:1). Ісус двічі цитує цей вірш у його грецькій формі: «Милосердя хочу, а не жертви» (Матвія 9:13; 12:7). Див. Хесед.
Третього дня (6:2). Пісня народу про повернення каже, що Бог «підніме нас» третього дня. Чернетка перекладає це як слова Осії про відновлення народу, а примітка зауважує, що багато християн чули в цьому передвістя воскресіння.
Питання чи обітниці? (13:14). «Чи викуплю я їх із влади світу мертвих?» можна прочитати як питання, що чекають відповіді «ні», за якими йде заклик до смерті принести свої пошесті, або як обітниці порятунку. Павло цитує цей рядок у грецькій формі як глузування над смертю (1 до коринтян 15:55). Чернетка читає його як питання, на що вказує наступний рядок, «жаль сховано від моїх очей», позначає рішення як непевне й подає інше прочитання в примітці. Див. Шеол, Гадес і Геєнна.
Складний текст. Єврейський текст Осії — один із найскладніших у Старому Завіті, і давні переклади вже розходяться щодо багатьох рядків. Там, де текст непевний, чернетка, де може, іде за єврейським текстом таким, яким він є, подає найімовірніше значення, позначає рішення як непевне й подає інші прочитання в примітках, зокрема прочитання грецького перекладу. Див. Септуагінта.
Імена й гра слів. Осія грає іменами: Бет-Ел, «дім Божий», стає Бет-Авеном, «домом беззаконня»; Ізраїль кликатиме Бога «Мій чоловік», а не «Мій Ваал» — слово, що означає і «пан», і імʼя бога. Рішення пояснюють кожну гру. Див. Гра слів, яку неможливо перекласти.
Боже імʼя. Текст пише особисте Боже імʼя «ГОСПОДЬ» великими літерами, а налаштування читача показує натомість «Ягве». Див. Боже імʼя.