Що це за книга

2 Самуїлова — історія Давида-царя, розказана з незвичайною чесністю. Вона починається Давидовим плачем за Саулом і Йонатаном: «Як полягли воїни!» (1:19). Давид стає царем спершу над Юдою, потім над усім Ізраїлем; він здобуває Єрусалим, переносить туди Божий ковчег і виграє свої війни. Тоді Бог через пророка Натана дає йому обітницю, яка формує всю решту Біблії:

Твій дім і твоє царство будуть непохитні навіки перед тобою; твій престол стоятиме твердо навіки.”»

2 Самуїлова 7:16 · Open Word Bible, Збалансований Читати з обґрунтуванням →

Але за вершиною йде найгірше падіння Давида. Він забирає Вірсавію, дружину одного зі своїх воїнів, і влаштовує смерть її чоловіка. Натан викриває його притчею і словами «Ти — той чоловік!» (12:7), і Давид визнає свій гріх. Відтоді біда приходить зсередини його власної родини: ґвалтування Тамари, помста й бунт Авесалома і горе Давида, коли Авесалома вбито.

Хто її написав і коли

1 і 2 Самуїлова в єврейській Біблії були однією книгою, і сказане про 1 Самуїлову стосується й цієї: книга не називає автора, і багато дослідників бачать у ній частину довшої історії, що тягнеться від Повторення Закону до Царів. Багато хто вважає, що вона спирається на давнішу, уважно спостережену розповідь про Давидів двір і боротьбу за те, хто його наступить, — розділи 9–20 і початок 1 Царів, яку інколи називають «розповіддю про престолонаслідування».

Як побудована книга

  • Давид — цар Юди (1–4): плач за Саулом і Йонатаном і війна з домом Саула.
  • Давид — цар усього Ізраїлю (5–10): здобуття Єрусалима, перенесення ковчега, Божа обітниця Давидові і його війни.
  • Давид і Вірсавія (11–12): гріх, притча Натана і покаяння Давида.
  • Біда в Давидовому домі (13–20): Амнон і Тамар, бунт і смерть Авесалома, повернення Давида і заколот Шеви.
  • Додатки (21–24): голод і гаваонітяни, Давидові воїни, його пісня хвали й останні слова, перепис і пошесть.

Як Open Word Bible перекладає 2 Самуїлову

Текст. Як і в 1 Самуїловій, єврейський текст Самуїлових книг має багато труднощів, а грецький переклад і кумранський сувій Самуїлової часто повніші. Чернетка перекладає єврейський текст, а там, де інші свідки відрізняються суттєво, примітка подає їхнє прочитання.

Обітниця Давидові (7:12–16). Бог обіцяє підняти Давидове потомство і зміцнити його царство навіки. Пророки й Новий Завіт читають цю обітницю як таку, що вказує на Месію, сина Давида. У 7:16 єврейський текст каже, що царство буде непохитне «перед тобою»; деякі свідки читають «переді мною», і примітка це подає.

Вірсавія (11:4). Рішення пояснює, що вона щойно завершила очищення після місячних, як вимагав закон; воно позначене як непевне, а інше прочитання подано в примітці. Інше рішення зауважує, що всі дієслова цього речення належать Давидові: він посилає, він забирає, він спить із нею.

Хто вбив Голіята? (21:19). Єврейський текст каже, що Елханан із Вифлеєма вбив Голіята з Гату. 1 Хронік 20:5 каже, що Елханан убив Лахмі, брата Голіята. Чернетка перекладає єврейський текст Самуїлової таким, яким він є, позначає рішення як непевне, а примітка подає прочитання Хронік. Друге рішення зауважує, що імʼя батька Елханана, ймовірно, помилково переписано зі слова «ткачі» наприкінці вірша.

Нумерація віршів. Вірші пронумеровано так, як в єврейському тексті. Давидів зойк над Авесаломом, «Мій сину Авесаломе! Мій сину, мій сину Авесаломе!», тут — 19:1, а в більшості англійських Біблій — 18:33, і вірші розділу 19 тут на один більші, ніж там.

Узза (6:7). Коли Узза простягає руку, щоб підтримати ковчег, Бог уражає його «за його провину». Єврейське слово рідкісне, і примітка подає інші прочитання, серед них «за його непошану».

Боже імʼя. Особисте Боже імʼя часто трапляється в Самуїлових книгах. Текст пише його «ГОСПОДЬ» великими літерами, а налаштування читача показує натомість «Ягве». Див. Боже імʼя.