Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Займенники для Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

2 Самуїлова 19

Давид плаче за Авесаломом, аж поки Йоав не дорікає йому, що він тужить замість дякувати своїм людям. Давид повертається до Єрусалима, прощає Шимея, приймає Мефівошета й Барзіллая, а Ізраїль і Юда сперечаються за царя.

Вступ до книги: 2 Самуїлова →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Давид оплакує Авесалома

1Цар затремтів. Він піднявся до кімнати над брамою й плакав, і, йдучи, промовляв: «Мій сину Авесаломе! Мій сину, мій сину Авесаломе! Якби ж то я помер замість тебе, Авесаломе, мій сину, мій сину!» 2Йоавові сказали: «Цар плаче й тужить за Авесаломом.» 3Тож перемога того дня обернулася жалобою для всього війська, бо військо почуло того дня, як казали: «Цар сумує за своїм сином.» 4Того дня військо тихо прокрадалося в місто, як прокрадаються воїни, яким соромно, бо вони втекли з бою. 5Цар закрив обличчя й голосно кричав: «Мій сину Авесаломе! Авесаломе, мій сину, мій сину!»

6Тоді Йоав увійшов до царя в дім і сказав: «Ти сьогодні осоромив усіх своїх рабів, які цього дня врятували життя тобі, твоїм синам і дочкам, твоїм дружинам і твоїм наложницям, 7бо ти виявляєш любов до тих, хто ненавидить тебе, і ненависть до тих, хто любить тебе. Сьогодні ти показав, що твої начальники й раби нічого для тебе не важать. Тепер я знаю: якби ми всі сьогодні загинули, а Авесалом був живий, ти вважав би це слушним. 8Тож тепер устань, вийди й заговори до сердець своїх рабів. Присягаю ГОСПОДОМ: якщо ти не вийдеш, жоден чоловік не залишиться з тобою цієї ночі. Це було б для тебе гірше лихо за всі, що спіткали тебе від юності.»

9Тож цар устав і сів у брамі. Усьому війську сказали: «Цар сидить у брамі», і всі прийшли до нього. А Ізраїль утік, кожен до свого дому.

Давид повертається до Єрусалима

10По всіх племенах Ізраїля люди сперечалися між собою. «Цар визволив нас з влади наших ворогів, — казали вони. — Він урятував нас з влади филистимлян. А тепер він утік з краю через Авесалома. 11А Авесалом, якого ми помазали правити над нами, загинув у бою. То чому ж ви тепер мовчите про те, щоб повернути царя?»

12Цар Давид послав священникам Садокові й Авіятарові таку звістку: «Спитайте старійшин Юди: “Чому ви маєте бути останніми, щоб повернути царя до його палацу? Те, що каже ввесь Ізраїль, дійшло до царя в його домі. 13Ви мої брати; ви моя кість і плоть. Чому ж ви маєте бути останніми, щоб повернути царя?” 14А Амасі скажіть: “Хіба ти не моя кість і плоть? Нехай Бог тяжко покарає мене, якщо відтепер ти не будеш начальником мого війська замість Йоава.”» 15Так він схилив серця всіх мужів Юди, наче вони були одним чоловіком, і вони послали сказати цареві: «Повернися, ти й усі твої придворні.» 16Тож цар рушив назад і дійшов до Йордану. Юда прийшов до Гілгалу, щоб зустріти царя й перевести його через Йордан. 17Шимей, син Гери, веніяминівець з Бахуріму, поспіхом зійшов з мужами Юди назустріч цареві Давидові. 18З ним була тисяча чоловік з Веніямина, а також Ціва, слуга Саулового дому, з пʼятнадцятьма своїми синами й двадцятьма рабами. Вони поспішили до Йордану поперед царя. 19Вони переходили брід туди й назад, щоб перевести царську родину й зробити все, чого він бажав. Коли цар збирався переходити Йордан, Шимей, син Гери, упав перед ним. 20Він сказав цареві: «Нехай мій пан не вважає мене винним. Не згадуй того зла, що вчинив твій раб того дня, коли мій пан, цар, виходив з Єрусалима. Нехай цар викине це з думки. 21Твій раб знає, що я згрішив. Але ось сьогодні я прийшов першим з усього дому Йосифа, щоб зійти й зустріти мого пана, царя.»

22Авішай, син Церуї, озвався й сказав: «Хіба Шимей не має бути вбитий за це? Він проклинав помазанця ГОСПОДНЬОГО!»

23Давид сказав: «Сини Церуї, яке вам до цього діло? Чому ви сьогодні стаєте проти мене? Хіба можна цього дня вбивати когось в Ізраїлі? Хіба я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?» 24Тож цар сказав Шимеєві: «Ти не помреш.» І цар дав йому клятву.

25Мефівошет, Саулів онук, теж зійшов назустріч цареві. Від дня, коли цар пішов, аж до дня, коли він щасливо повернувся, Мефівошет не доглядав своїх ніг, не підстригав вусів і не прав свого одягу. 26Коли він прийшов з Єрусалима зустріти царя, цар спитав його: «Чому ти не пішов зі мною, Мефівошете?» 27Він відповів: «Мій пане, царю, мій раб обдурив мене. Твій раб сказав: “Звелю осідлати собі осла, щоб поїхати на ньому з царем”, бо твій раб кульгавий. 28Він наговорив моєму панові, цареві, неправди про твого раба. Але мій пан, цар, — як Божий ангел, тож зроби так, як тобі здається добрим. 29Увесь дім мого батька не заслуговував від мого пана, царя, нічого, крім смерті, а ти дав своєму рабові місце серед тих, хто їсть за твоїм столом. То яке ж у мене право ще чогось просити в царя?»

30Цар сказав йому: «Навіщо ще говорити про твої справи? Я вирішив: ти й Ціва поділите землю.» 31Мефівошет сказав цареві: «Нехай він забере все, коли вже мій пан, цар, щасливо повернувся додому.»

Давид і Барзіллай

32Барзіллай гілеадянин теж зійшов з Рогеліму й переправився з царем через Йордан, щоб провести його за ріку. 33Барзіллай був дуже старий, восьмидесяти років. Він забезпечував царя, поки той перебував у Маханаїмі, бо був дуже заможний чоловік. 34Цар сказав Барзіллаєві: «Переправся зі мною, і я подбаю про тебе в Єрусалимі, біля себе.» 35Але Барзіллай відповів цареві: «Скільки років мені ще лишилося жити, щоб я йшов з царем до Єрусалима? 36Мені сьогодні вісімдесят років. Чи можу я ще відрізнити приємне від неприємного? Чи може твій раб відчути смак того, що їсть і пʼє? Чи чую я ще голоси співаків і співачок? Навіщо твоєму рабові бути ще одним тягарем для мого пана, царя? 37Твій раб пройде з царем лише трохи за Йордан. Чому цар мав би дати мені таку нагороду? 38Дозволь, будь ласка, твоєму рабові повернутися, щоб я помер у своєму місті біля гробу мого батька й моєї матері. А ось твій раб Кімгам. Нехай він переправиться з моїм паном, царем, і зроби для нього все, що тобі здається добрим.»

39Цар відповів: «Кімгам переправиться зі мною, і я сам зроблю для нього все, що ти вважаєш добрим. І все, що ти попросиш у мене, я зроблю для тебе.» 40Тож увесь народ переправився через Йордан, і цар теж переправився. Цар поцілував Барзіллая й благословив його, і Барзіллай повернувся додому.

Суперечка Ізраїля з Юдою

41Цар пішов далі до Гілгалу, і Кімгам пішов з ним. Увесь народ Юди перевів царя, а також половина народу Ізраїля. 42Саме тоді всі мужі Ізраїля прийшли до царя й сказали йому: «Чому наші брати, мужі Юди, викрали тебе? Чому вони перевели царя і його дім через Йордан разом з усіма Давидовими людьми?»

43Усі мужі Юди відповіли мужам Ізраїля: «Ми зробили це, бо цар наш близький родич. Чого ви так гніваєтеся через це? Хіба ми щось їли за царський рахунок? Хіба нам дали якийсь дарунок?»

44Мужі Ізраїля відповіли мужам Юди: «Десять частин у царі — наші, і в Давиді наша частка більша, ніж ваша. То чому ви поводитеся з нами так, наче ми нічого не важимо? Хіба не ми перші сказали, що треба повернути нашого царя?» Але мужі Юди відповідали ще запальніше, ніж мужі Ізраїля.

Примітки

  1. a1нумерація віршів: у гебрейському тексті тут починається розділ 19.
    Чому наш переклад звучить так

    Цей переклад нумерує вірші так, як гебрейський текст. Багато Біблій подають цей вірш як останній вірш розділу 18 (18:33), а решту цього розділу нумерують на один менше: тутешні вірші 2-44 — там 19:1-43. Слова ті самі; різняться лише номери.

  2. b2нумерація віршів: у багатьох Бібліях це 19:1.
    Чому наш переклад звучить так

    Оскільки гебрейський текст починає розділ 19 на один вірш раніше (див. вірш 1), цей вірш і кожен наступний вірш розділу тут мають номер на один більший, ніж у багатьох Бібліях. Цей переклад цитує гебрейські номери.

  3. c12те, що каже ввесь Ізраїль, дійшло до царя: частина звістки до Юди. Або: примітка оповідача: розмови всього Ізраїлю дійшли до царя; поставлене наприкінці вірша 11 (грецький переклад) (Під питанням). Читати статтю: Розділові знаки, яких не писали апостоли →
    Чому наш переклад звучить так

    У гебрейському тексті це речення стоїть наприкінці вірша, після питання. Цей переклад розуміє його як частину звістки: інші племена вже говорять про повернення Давида, тож Юда ризикує бути останньою. Це могла б також бути примітка оповідача, що пояснює, чому Давид послав звістку. Давній грецький переклад ставить її натомість наприкінці вірша 11.

  4. d19вони переходили брід туди й назад: неодноразові переходи, щоб перевести родину. Або: пором раз у раз переправлявся; вони перейшли брід (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст читається дослівно «і брід переходив», що важко зрозуміти. Іменник означає брід чи місце переправи (15:28; 17:16). Цей переклад розуміє речення так, що люди раз у раз переходили брід, бо форма дієслова може описувати повторювану дію. Інші читають іменник як пором, що раз у раз переправлявся, або змінюють одну літеру й читають «вони перейшли брід».

  5. e26він прийшов з Єрусалима: Мефівошет вирушив з міста. Або: коли він прийшов до Єрусалима; коли Єрусалим вийшов зустріти царя (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст каже лише «він прийшов Єрусалим». Цей переклад читає це разом з віршем 25, де Мефівошет «зійшов» зустріти царя: він прийшов з Єрусалима, де жив (9:13). Це могло б також означати «коли він прийшов до Єрусалима», тобто зустріч відбулася, коли цар прибув, або «коли прийшов Єрусалим», тобто його люди.

  6. f27звелю осідлати собі: власний задум Мефівошета, за гебрейським текстом. В інших рукописах: Осідлай мені осла.
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст має «я осідлаю собі». Давні грецький і сирійський переклади читають «осідлай мені» — наказ, даний Ціві. У будь-якому разі Мефівошет мав намір піти і потребував для цього допомоги Ціви.

  7. g44і в Давиді наша частка більша, ніж ваша: за гебрейським текстом. В інших рукописах: і я первісток, а не ти (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст читає «і також у Давиді». Давній грецький переклад читає «і я первісток, а не ти», що в гебрейській різниться кількома літерами і стосується Рувима, первістка Якова, серед північних племен. Цей переклад іде за гебрейським текстом.

Перехресні посилання
  1. 1 2 Самуїлова 19:5, 2 Самуїлова 12:10–23
  2. 2 2 Самуїлова 18:5, 2 Самуїлова 18:14
  3. 5 2 Самуїлова 15:30, 2 Самуїлова 19:1
  4. 8 Приповісті 14:28, Буття 34:3
  5. 9 2 Самуїлова 18:24, 2 Самуїлова 18:4
  6. 10 2 Самуїлова 15:14, Буття 3:12–13
  7. 12 2 Самуїлова 15:29
  8. 13 2 Самуїлова 5:1
  9. 14 2 Самуїлова 17:25, Рут 1:17
  10. 15 Судді 20:1, Дії апостолів 4:32
  11. 16 Ісус Навин 5:9, 1 Самуїлова 11:14–15
  12. 17 1 Царів 2:8, 2 Самуїлова 16:5–13
  13. 18 2 Самуїлова 9:2, 2 Самуїлова 16:1–4
  14. 20 1 Самуїлова 22:15
  15. 21 Буття 48:14, Буття 48:20
  16. 22 Вихід 22:27, 1 Самуїлова 26:9
  17. 23 1 Самуїлова 11:13, 2 Самуїлова 16:10
  18. 24 1 Царів 2:8–9, 1 Царів 2:46
  19. 26 2 Самуїлова 16:17
  20. 28 2 Самуїлова 14:17, 2 Самуїлова 14:20
  21. 29 2 Самуїлова 9:13, 2 Самуїлова 9:10
  22. 32 1 Царів 2:7
  23. 33 1 Самуїлова 25:2, Повторення Закону 34:7
  24. 35 1 до коринтян 7:29, Якова 4:14
  25. 36 2 Самуїлова 15:33, Ездра 2:65
  26. 38 1 Царів 2:7, Єремія 41:17
  27. 40 Буття 32:1, Рут 1:14
  28. 42 Судді 8:1, Судді 12:1
  29. 43 2 Самуїлова 19:13
  30. 44 До галатів 5:20, 2 Самуїлова 5:1

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.