Що це за книга
1 Хронік починається з імені «Адам», і девʼять розділів — це майже самі імена: рід від Адама до Авраама й Ізраїля, а потім племена Ізраїлю, де Юда і родина Давида стоять першими, а Левій — у центрі. Тут і там списки зупиняються заради розповіді, як-от коли Ябец молиться і Бог дає йому те, про що він просив. Списки закінчуються тими, хто повернувся жити в Єрусалимі після вигнання, і це показує, для кого написано книгу: для народу, що відбудовував своє життя довкола храму й питав, хто вони такі і чи Божі обітниці ще чинні.
Решта книги — царювання Давида. Про смерть Саула розповідає один розділ разом із її причиною: він «не дотримав слова ГОСПОДНЬОГО». Потім увесь Ізраїль робить Давида царем, він здобуває Єрусалим і переносить туди Божий ковчег із музикою й радістю. Серце книги — Божа обітниця йому через пророка Натана:
Коли твої дні скінчаться і ти підеш до своїх предків, Я підніму після тебе твоє потомство, одного з твоїх власних синів, і зміцню його царство.
Саме він збудує Мені дім, і Я зміцню його престол навіки.
Давидові не дозволено самому збудувати храм, бо він був воїном, але він збирає матеріали, упорядковує священників, левитів, співців і воротарів і передає все Соломонові. Книга закінчується Давидовою молитвою хвали — «усе на небі й на землі — твоє» — і його смертю.
Хто її написав і коли
1 і 2 Хронік у єврейській Біблії були однією книгою, і в юдейських Бібліях вона стоїть останньою. Її автор, якого часто називають Хроністом, користувався Буттям, Самуїловими книгами й Царями, за якими в багатьох місцях іде дуже близько, а також іншими джерелами, які він називає, серед них записами Самуїла, Натана й Гада (29:29). Списки сягають кількох поколінь після повернення з вигнання (3:19–24), тож більшість дослідників датує книгу IV століттям до н. е. Юдейське передання приписувало її Ездрі, а кінець 2 Хронік повторено на початку Ездри.
Хроніст розповідає історію так, щоб її значення було очевидним. Він пропускає багато з того, що Самуїлові книги розповідають про Давидові падіння, серед іншого Вірсавію і бунт Авесалома, і додає багато про храм і поклоніння в ньому. Грецький переклад назвав книгу «пропущеним», наче вона лише заповнює прогалини в Царях; її єврейська назва означає «події днів».
Як побудована книга
- Від Адама до племен Ізраїлю (1–9): родоводи, що закінчуються тими, хто жив у Єрусалимі.
- Смерть Саула (10).
- Давид стає царем і переносить ковчег до Єрусалима (11–16): його хоробрі воїни і його псалом подяки.
- Божа обітниця Давидові (17).
- Війни Давида і перепис (18–21).
- Підготовка до храму (22–29): матеріали, священники й левити, співці й воротарі та останні слова Давида.
Як Open Word Bible перекладає 1 Хронік
Порівняння із Самуїловими книгами й Царями. Там, де Хроніки переказують Самуїлові книги чи Царів, рішення зазначають, де їхні слова відрізняються: імена, числа чи цілі вислови. Часто різниця — це власний наголос Хроніста; іноді — помилка переписувача в одній чи іншій книзі. Рішення кажуть, що ймовірніше, і позначають питання як непевне, коли це не ясно.
Сатана (21:1). Там, де 2 Самуїлова 24:1 каже, що гнів ГОСПОДА спалахнув і «він підбурив Давида» перелічити народ, Хроніки кажуть, що «Сатана повстав проти Ізраїля й підбурив Давида». Єврейське слово тут без артикля, тож це може бути імʼя, Сатана, або просто «супротивник», як у 1 Царів 11:14. Чернетка читає це як імʼя, позначає рішення як непевне й подає інше прочитання в примітці. Рішення пояснює, як дві розповіді дивляться на одну подію з двох боків.
Імена в списках. Та сама людина часто зʼявляється під двома іменами, як-от Бат-Шуа замість Вірсавії (3:5) або Азарія замість Озії (3:12). Рішення зазначають, де списки відрізняються від інших книг, а чернетка зберігає ту форму, яку подає кожна книга.
Нумерація віршів. Вірші пронумеровано так, як в єврейському тексті. Єврейські 5:27–41, родовід первосвящеників, у більшості англійських Біблій — 6:1–15, тож решта розділу 6 тут на пʼятнадцять віршів менша; а єврейський текст ділить 12:4 надвоє. Примітки це пояснюють.
Боже імʼя. Текст пише особисте Боже імʼя «ГОСПОДЬ» великими літерами, а налаштування читача показує натомість «Ягве». Див. Боже імʼя.