Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

Судді 19

Чоловіки Гіви у Веніямині знущаються з наложниці одного левита й убивають її. Левит розтинає її тіло на дванадцять частин і розсилає їх по всьому Ізраїлю.

Вступ до книги: Судді →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Левит, його наложниця і чоловіки Гіви

1У ті дні, коли не було царя в Ізраїлі, один левит жив якийсь час на далеких окраїнах гір Єфрема. Він узяв собі наложницю з Вифлеєму в Юді. 2Але його наложниця була йому невірна. Вона покинула його і повернулася до батьківського дому у Вифлеєм у Юді, і пробула там деякий час, чотири місяці. 3Її чоловік вирушив за нею, щоб лагідно поговорити з нею і повернути її. Він узяв з собою свого слугу і двох ослів. Вона ввела його в дім свого батька, і батько молодиці, побачивши його, був радий його зустріти. 4Його тесть, батько молодиці, умовив його залишитися, тож він пробув у нього три дні. Вони їли й пили та ночували там. 5Четвертого дня вони встали рано-вранці, і він зібрався в дорогу. Але батько молодиці сказав своєму зятеві: «Спершу перекуси, щоб підкріпитися; тоді можете йти.» 6Тож вони вдвох сіли, їли й пили разом. Тоді батько молодиці сказав тому чоловікові: «Будь ласка, погодься залишитися на ніч і повеселися.» 7Коли чоловік устав, щоб іти, тесть усе вмовляв його, тож він залишився там ще на ніч. 8Пʼятого дня він устав рано-вранці, щоб іти, але батько молодиці сказав: «Спершу підкріпися їжею і залишайся до пообіддя.» Тож вони вдвох поїли разом. 9Коли чоловік устав, щоб іти, разом з наложницею і слугою, його тесть, батько молодиці, сказав йому: «Дивись, день хилиться на вечір. Будь ласка, залишіться на ніч. День майже скінчився; переночуй тут і повеселися. Завтра можете встати рано й вирушити додому.» 10Але чоловік не захотів залишатися на ніч. Він устав, вирушив і дійшов до місця навпроти Євусу, тобто Єрусалиму. З ним були двоє осідланих ослів і його наложниця. 11Вони були близько від Євусу, і день майже скінчився, коли слуга сказав своєму панові: «Ходімо, зупинімося в цьому євусейському місті й переночуймо там.» 12Його пан відповів: «Ми не зупинимося в місті чужинців, де ніхто з людей не є ізраїльтянином. Ми підемо далі, до Гіви.» 13Він сказав своєму слузі: «Ходімо, спробуймо дістатися до одного з цих місць і переночувати в Гіві або в Рамі.» 14Тож вони пройшли далі й ішли своєю дорогою, і сонце зайшло, коли вони наблизилися до Гіви Веніяминової. 15Вони звернули з дороги, щоб увійти й переночувати в Гіві. Він увійшов і сів на міській площі, але ніхто не взяв їх до себе в дім на ніч. 16Того вечора з праці в полі повертався один старий чоловік. Він був з гір Єфрема і жив у Гіві як приходько; люди того міста були веніяминівці. 17Коли він підвів очі й побачив подорожнього на міській площі, старий чоловік спитав: «Куди ти йдеш? Звідки ти прийшов?» 18Він відповів: «Ми йдемо з Вифлеєму в Юді на далекі окраїни гір Єфрема. Там мій дім. Я ходив до Вифлеєму в Юді, а тепер іду до дому ГОСПОДА. Але ніхто тут не бере мене до свого дому. 19У нас є власна солома й корм для ослів, а також хліб і вино для мене, для твоєї служниці й для юнака, що з твоїми слугами. Нам нічого не бракує.» 20Старий чоловік сказав: «Ласкаво просимо. Залиш усі свої потреби мені. Тільки не ночуй на площі.» 21Тож він увів його до свого дому і нагодував ослів. Вони вмили ноги, їли й пили. 22Поки вони веселилися, чоловіки міста, нікчемні люди, оточили дім і почали гупати в двері. Вони кричали старому, господареві дому: «Виведи чоловіка, що прийшов до твого дому, щоб ми злягалися з ним.» 23Господар дому вийшов до них і сказав: «Ні, брати мої, будь ласка, не чиніть такого зла. Цей чоловік прийшов до мого дому як гість. Не чиніть цього ганебного діла. 24Ось моя дочка, діва, і його наложниця. Дозвольте, я виведу їх до вас. Збезчестіть їх і робіть з ними, що хочете. Але не чиніть цього ганебного діла цьому чоловікові.» 25Але чоловіки не захотіли його слухати. Тож левит схопив свою наложницю і виштовхнув її до них. Вони гвалтували її і знущалися з неї всю ніч до ранку, і відпустили, коли світало. 26На світанку жінка прийшла й упала при дверях дому того чоловіка, де був її пан, і лежала там, аж поки не розвиднілося. 27Уранці її пан устав, відчинив двері дому і вийшов, щоб іти далі своєю дорогою. І ось жінка, його наложниця, лежала при вході до дому, а руки її були на порозі. 28Він сказав їй: «Вставай, ходімо.» Але відповіді не було. Тоді він поклав її на осла, і чоловік вирушив і пішов додому. 29Дійшовши до свого дому, він узяв ножа, схопив свою наложницю і розрізав її по суглобах на дванадцять частин. Потім він розіслав ці частини по всій території Ізраїля. 30Кожен, хто бачив це, казав: «Ніколи не бувало й не бачено нічого подібного від дня, коли ізраїльтяни вийшли з Єгипту, аж до сьогодні. Подумайте над цим! Порадьтеся і скажіть!»

Примітки

  1. a2розпусничала проти нього: була йому невірна. В інших рукописах: розгнівалася на нього; обернулася проти нього (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейське дієслово означає поводитися як повія або бути статево невірною, і тут вирішальний гебрейський текст. Але слова «проти нього» незвичні з цим дієсловом, і деякі грецькі рукописи читають «вона розгнівалася на нього», що може походити від іншого гебрейського слова. Решта розповіді більше пасує до сварки, ніж до перелюбу: вона повертається додому до батька, а її чоловік іде за нею, щоб повернути її (вірш 3), а не звинуватити. Дієслово може також вживатися в ширшому значенні — про дружину, що порушує вірність чоловікові, покинувши його. Свідчення не ясні в жодний бік.

  2. b18дім ГОСПОДА. В інших рукописах: мій дім (Під питанням). Читати статтю: Боже імʼя в перекладі →
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст, вирішальний тут, має «дім ГОСПОДА», який у той час стояв у Шіло в Єфремі (18:31). Грецький текст має «до мого дому», що пасує до вірша 29, де він іде до свого дому. У гебрейській ці два прочитання різняться дуже мало: «мій» — одна літера, яку можна прочитати як скорочену форму Божого імені. Левит міг мати на увазі, що служить або йде поклонитися у святилищі, але текст не пояснює.

  3. c28відповіді не було: гебрейський текст не каже, чи вона була мертва. В інших рукописах: відповіді не було, бо вона була мертва (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст, вирішальний тут, каже лише, що ніхто не відповів. Грецький текст додає «бо вона була мертва». Гебрейський текст залишає відкритим, чи вона померла біля дверей, у дорозі чи пізніше; наступний вірш цього не вирішує.

  4. d30кожен, хто бачив це, казав...: слова народу. В інших рукописах: послання левита до племен (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    У гебрейському тексті, вирішальному тут, ці слова говорять ті, хто бачив шматки, а три останні накази — їхній заклик одне до одного. Грецький текст довший: левит наказує людям, яких посилає, сказати кожному ізраїльтянинові: «Чи бувало щось подібне...?», що робить останні слова його закликом до племен.

Перехресні посилання
  1. 1 Судді 18:1, Судді 17:8
  2. 3 Буття 34:3, Буття 50:21
  3. 5 Буття 18:5, Судді 19:8
  4. 6 Судді 16:25, Судді 19:9
  5. 10 Ісус Навин 15:8, Ісус Навин 15:63
  6. 15 Судді 19:18
  7. 16 Судді 19:1, Псалом 104:23
  8. 17 Буття 16:8, Буття 32:18
  9. 18 Судді 18:31, Від Івана 15:6
  10. 20 Судді 6:23
  11. 21 Буття 18:4, Буття 43:24
  12. 22 Буття 19:4–5, Судді 20:5
  13. 23 Буття 34:7, Судді 20:6
  14. 24 Буття 19:8, Повторення Закону 21:14
  15. 28 Судді 20:5
  16. 29 Судді 20:6–7, 1 Самуїлова 11:7
  17. 30 Судді 20:7, Приповісті 13:10

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.