Буття 18
Авраам гостинно приймає трьох відвідувачів, які обіцяють, що Сарра матиме сина, і Сарра сміється. Бог відкриває, що на Содом чекає суд, і Авраам заступається за місто заради праведних у ньому.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Троє гостей і заступництво за Содом
1ГОСПОДЬ зʼявився Авраамові біля великих дерев Мамре. Була найспекотніша пора дня, і Авраам сидів біля входу свого намету. 2Він звів очі й побачив трьох чоловіків, що стояли неподалік. Побачивши їх, він побіг від входу намету їм назустріч і вклонився до землі. 3«Мій пане», — сказав він. «Якщо ти прихильний до мене, не проходь, прошу, повз твого раба, не зупинившись.a 4Дозвольте, я звелю принести води, щоб ви помили ноги, а тоді відпочиньте тут, у затінку дерева. 5Я принесу шматок хліба, щоб ви підкріпилися, перш ніж рушити далі, раз уже ви прийшли до вашого раба.» Вони відповіли: «Так, зроби, як пропонуєш.» 6Авраам поспішив до намету й сказав Саррі: «Швидше! Візьми близько 20 літрів найкращого борошна, замісь і спечи коржі.» 7Потім він побіг до худоби, вибрав теля, молоде й добре, і віддав його слузі, і той швидко його приготував. 8Він поставив перед ними сир, молоко і приготоване теля, і прислуговував їм під деревом, поки вони їли. 9Вони запитали його: «Де Сарра, твоя дружина?» «У наметі», — сказав він. 10Гість сказав: «Я повернуся до тебе, коли знову настане ця пора, і в твоєї дружини Сарри буде син.» Сарра слухала біля входу намету, позаду нього. 11Авраам і Сарра обоє були старі, у літах, і в Сарри вже не було місячних. 12Сарра засміялася в душі й подумала: «Я така зношена, і мій чоловік старий, — невже мене спіткає така радість?» 13Тоді ГОСПОДЬ сказав Авраамові: «Чому Сарра засміялася? Чому вона сказала: “Невже я справді народжу, така стара?” 14Хіба є щось надто дивовижне для ГОСПОДА? У призначений час, коли настане ця пора, Я повернуся до тебе, і в Сарри буде син.» 15Сарра заперечила. «Я не сміялася», — сказала вона, бо злякалася. Але Він сказав: «Ти сміялася.» 16Чоловіки встали, щоб іти, і подивилися вниз на Содом, а Авраам пройшов частину дороги з ними, щоб провести їх. 17Тоді ГОСПОДЬ сказав: «Чи маю Я приховувати від Авраама те, що збираюся зробити? 18Авраам неодмінно стане великим народом, сильним і численним, і в ньому знайдуть благословення всі народи землі. 19Я вибрав його, щоб він заповідав своїм дітям і своїй родині після себе ходити дорогою ГОСПОДА, чинячи те, що праведне і справедливе. Так ГОСПОДЬ виконає для Авраама те, що Він сказав про нього.» 20Тож ГОСПОДЬ сказав: «Голосно лунає крик про допомогу проти Содому й Гоморри, і їхній гріх дуже тяжкий. 21Я зійду й сам побачу, чи справді їхні вчинки такі погані, як крик, що дійшов до Мене. А якщо ні, Я знатиму.» 22Чоловіки пішли звідти й рушили до Содому, а Авраам залишився стояти перед ГОСПОДОМ.b 23Тоді Авраам підійшов ближче й сказав: «Невже Ти справді знищиш невинного разом із винним? 24Припустімо, у місті є пʼятдесят невинних людей. Чи Ти все одно знищиш його? Чи не пощадиш його заради тих пʼятдесяти? 25Немислимо, щоб Ти зробив таке — убив невинного разом із винним і вчинив з ними однаково. Ні, ніколи! Хіба Суддя всієї землі не вчинить того, що справедливе?» 26ГОСПОДЬ відповів: «Якщо Я знайду в Содомі пʼятдесят невинних, то пощаджу все місто заради них.» 27Авраам говорив далі: «Я насмілився заговорити до Господа, я, що є лише порох і попіл. 28Припустімо, до пʼятдесяти забракне пʼяти. Чи Ти знищиш усе місто через тих пʼятьох?» Він сказав: «Якщо знайду там сорок пʼять, не знищу його.» 29Авраам знову заговорив до Нього: «Припустімо, там сорок.» Він відповів: «Заради сорока не зроблю цього.» 30Він сказав: «Не гнівайся, Господи, якщо я скажу ще раз. Припустімо, там тридцять.» Він відповів: «Якщо знайду там тридцять, не зроблю цього.» 31Він сказав: «Я насмілився говорити до Господа; припустімо, там двадцять.» Він відповів: «Заради двадцяти не знищу.» 32Він сказав: «Не гнівайся, Господи, і я скажу тільки ще цей один раз. Припустімо, там десять.» Він відповів: «Заради десяти не знищу.» 33ГОСПОДЬ пішов своєю дорогою, коли Він закінчив розмову з Авраамом, а Авраам повернувся до себе.
Примітки
- a3мій пане: чемне звертання, яке масорети читали як «Господи». Або: мій Господи (Боже) (Під питанням). Читати статтю: Імена і титули Бога →
Чому наш переклад звучить так
Авраам звертається до одного з трьох, імовірно, провідника, «мій пане» — чемною формою. Масоретські голосні дають йому форму, вживану для Бога (adonai), бо читач знає, що це ГОСПОДЬ (вірш 1). Сам Авраам, можливо, ще не знає.
- b22Авраам залишився стояти перед ГОСПОДОМ, як у гебрейському тексті. В інших рукописах: ГОСПОДЬ залишився стояти перед Авраамом (давніше формулювання, записане переписувачами) (Під питанням). Читати статтю: Боже імʼя в перекладі →
Чому наш переклад звучить так
Юдейська переписувацька традиція записує це як одне з місць, де переписувачі з благоговіння змінили формулювання: первісно було сказано, що ГОСПОДЬ залишився стояти перед Авраамом, ніби чекаючи на нього. Переклад іде за теперішнім текстом.
Перехресні посилання
- 1 Буття 14:13, Буття 13:18
- 2 До євреїв 13:2, Буття 18:22
- 4 Буття 19:2, Буття 24:32
- 5 Судді 13:15, Буття 19:8
- 6 Від Матвія 13:33
- 8 Буття 19:3
- 9 Буття 24:67, До Тита 2:5
- 10 Буття 21:2, Буття 17:21
- 11 Буття 17:17, До євреїв 11:11–12
- 12 Буття 17:17, 1 Петра 3:6
- 14 Від Луки 1:37, Від Матвія 19:26
- 15 Приповісті 28:13, 1 Івана 1:8
- 17 Псалом 25:14, Амос 3:7
- 18 До галатів 3:8, Буття 26:4
- 19 Повторення Закону 4:9–10, Повторення Закону 6:6–7
- 20 Буття 19:13, Ісая 3:9
- 21 Вихід 3:8, Буття 11:5
- 22 Буття 19:1, Псалом 106:23
- 23 Числа 16:22, 2 Самуїлова 24:17
- 24 Ісая 1:9, Єремія 5:1
- 25 Йов 8:3, Йов 8:20
- 26 Єремія 5:1, Від Матвія 24:22
- 27 Ісая 6:5, Буття 3:19
- 32 Судді 6:39, Від Матвія 7:7
- 33 Буття 18:22
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.