Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

Буття 27

З допомогою Ревеки Яків перевдягається Ісавом і отримує благословення від свого сліпого батька Ісаака. Ісав, позбавлений благословення, задумує вбити Якова, і Ревека відсилає Якова геть.

Вступ до книги: Буття →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Яків забирає Ісавове благословення

1Ісаак постарів, і зір його згас, так що він уже не бачив. Він покликав Ісава, старшого з двох синів, і сказав: «Мій сину!» «Так, я тут», — відповів Ісав. 2«Я вже старий», — сказав Ісаак, — «і кожен день може стати для мене останнім. 3Тож візьми своє мисливське знаряддя, сагайдак і лук, вийди в поле й уполюй мені якоїсь дичини. 4Приготуй з неї смачну страву, яку я люблю, і принеси мені поїсти, щоб я сам поблагословив тебе, перш ніж помру.» 5А Ревека слухала, поки Ісаак говорив із їхнім сином Ісавом. Тож коли Ісав пішов у поле вполювати дичину й принести її, 6Ревека сказала своєму синові Якову: «Слухай. Я чула, як твій батько казав твоєму братові Ісавові: 7“Принеси мені дичини й приготуй смачну страву. Коли я поїм, то благословлю тебе перед лицем ГОСПОДА, перш ніж помру.” 8Тепер, мій сину, роби точно так, як я тобі скажу. 9Іди до отари й вибери для мене двох добрих козенят. Я приготую з них таку смачну страву, яку любить твій батько. 10Потім ти віднесеш це батькові поїсти, щоб саме тебе він благословив перед смертю.» 11Але Яків заперечив своїй матері Ревеці: «Мій брат Ісав увесь у волоссі», — сказав він, — «а в мене шкіра гладенька. 12А що, як батько доторкнеться до мене? Він побачить, що я його дурю, і я накличу на себе прокляття замість благословення.» 13«Тоді нехай прокляття впаде на мене, мій сину», — відповіла мати. «Тільки роби, як я кажу. Іди й принеси мені козенят.» 14Тож Яків пішов, узяв їх і приніс матері, а вона приготувала смачну страву так, як любив його батько. 15Потім Ревека взяла найкращий одяг свого старшого сина Ісава, що був у неї вдома, і вбрала в нього свого молодшого сина Якова. 16Вона також обгорнула його руки й гладеньку шию козячими шкурками. 17Тоді вона подала своєму синові Якову смачну страву й хліб, які приготувала. 18Він увійшов до батька й сказав: «Тату!» «Так», — сказав Ісаак. «Котрий ти з моїх синів?» 19«Це Ісав, твій первісток», — сказав Яків батькові. «Я зробив, як ти просив. Сядь, будь ласка, і поїж дичини, яку я вполював, а тоді поблагослови мене.» 20«Як ти так швидко знайшов її, мій сину?» — запитав Ісаак. «ГОСПОДЬ, твій Бог, послав її мені на дорогу», — відповів той. 21Тоді Ісаак сказав Якову: «Підійди ближче, мій сину, і дай мені доторкнутися до тебе, щоб знати, чи ти справді мій син Ісав.» 22Яків підійшов до батька Ісаака, і той обмацав його й сказав: «Голос — як у Якова, а руки — Ісавові.» 23Він не розпізнав обману, бо Якові руки були волохаті, як у його брата Ісава, і тому він поблагословив його. 24«Ти справді мій син Ісав?» — знову запитав він. «Так, я», — сказав Яків. 25«Тоді подай мені», — сказав Ісаак, — «щоб я поїв дичини мого сина й поблагословив тебе.» Яків поставив перед ним їжу, і він поїв. Він приніс йому й вина, і той напився. 26Тоді батько Ісаак сказав йому: «Підійди, мій сину, і поцілуй мене.» 27Тож він підійшов і поцілував його, і коли Ісаак відчув запах його одягу, то поблагословив його: \q «Ах, мій син пахне, \q як поле, що його поблагословив ГОСПОДЬ! 28Нехай Бог дасть тобі росу, \q що падає з неба, і багатство родючої землі, \q і вдосталь зерна й молодого вина. 29Нехай народи будуть твоїми слугами, і племена низько вклоняються тобі. \q Пануй над своїми братами, і нехай сини твоєї матері вклоняються тобі. \q Хто тебе проклинає, нехай буде проклятий; \q хто тебе благословляє, \q нехай буде благословенний.» 30Ледве Ісаак скінчив благословляти Якова і ледве Яків вийшов від батька, як його брат Ісав повернувся з ловів. 31Він теж приготував смачну страву й приніс батькові. «Сядь, тату», — сказав він, — «і поїж дичини свого сина, щоб ти міг поблагословити мене.» 32«Хто ти?» — запитав його батько Ісаак. «Твій син», — сказав той, — «твій первісток, Ісав.» 33Ісаак затремтів усім тілом. «То хто ж це був», — сказав він, — «що вполював дичину й приніс мені? Я все зʼїв, перш ніж ти прийшов, і поблагословив його, і благословенним він і залишиться!» 34Коли Ісав почув, що сказав батько, він голосно й гірко закричав. «Тату, поблагослови й мене!» — благав він. 35Але Ісаак сказав: «Твій брат прийшов сюди з хитрощами й забрав твоє благословення.» 36«Недарма його звуть Яковом!» — сказав Ісав. «Він уже двічі підступно мене обійшов. Спершу забрав моє первородство, а тепер, дивись, забрав і моє благословення.» Потім він запитав: «Невже ти не залишив для мене жодного благословення?» 37Ісаак відповів Ісавові: «Я вже зробив його твоїм паном. Я віддав йому всю його рідню в слуги, а зерно й молоде вино — на прожиток. То що ж мені лишається зробити для тебе, мій сину?» 38«Невже в тебе тільки одне благословення, тату?» — сказав Ісав. «Поблагослови й мене, батьку мій!» І Ісав голосно заридав. 39Його батько Ісаак відповів йому: \q «Далеко від родючої землі буде твоє житло, \q і далеко від роси небесної згори. 40Твій меч добуватиме тобі прожиток, \q і ти будеш слугою свого брата. \q Але настане день, \q коли ти вирвешся на волю й скинеш ярмо, яке він наклав тобі на шию.» 41Ісав затаїв злобу на Якова через благословення, яке дав йому батько. Він сказав собі: «Батько скоро помре, і його оплакуватимуть. Коли ж мине той час, я вбʼю свого брата Якова.» 42Коли Ревеці переказали, що каже її старший син Ісав, вона послала по свого молодшого сина Якова й сказала йому: «Твій брат Ісав утішає себе думкою, що вбʼє тебе. 43Тож, мій сину, роби, як я кажу. Іди зараз же й утікай до мого брата Лавана в Харан. 44Поживи в нього недовго, поки лютість твого брата не охолоне, 45поки його гнів на тебе не мине і він не забуде, що ти йому зробив. Тоді я пошлю по тебе й поверну тебе додому. Невже мені втратити вас обох за один день?» 46Тоді Ревека сказала Ісаакові: «Ці хетейки отруюють мені життя. Якщо й Яків одружиться з якоюсь тутешньою хетейкою, то краще мені вмерти.»

Примітки

  1. a39далеко від родючості... далеко від роси: земля Ісава буде суха. Або: з родючості... з роси (менша частка тих самих дарів) (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Ті самі слова вжито в благословенні Якова (вірш 28), де «з» (min) означає «частину з». Тут прийменник найімовірніше означає «далеко від»: домівка Ісава, камʼянисті гори Сеїру на південь від Мертвого моря, буде бідна на родючу землю і росу. Слова можна також прочитати як меншу частку тих самих дарів.

  2. b40коли ти вирвешся (tarid): рідкісне дієслово. Або: коли ти станеш неспокійним; коли ти блукатимеш вільно (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Дієслово (rud) рідкісне; здається, воно означає блукати чи бути неспокійним, як тварина, що не хоче лишатися під ярмом. Загальний зміст ясний: Ісав колись скине владу свого брата.

Перехресні посилання
  1. 1 Буття 48:10, 1 Самуїлова 3:2
  2. 2 Приповісті 27:1, Екклезіяст 9:10
  3. 3 Буття 25:27–28, Буття 10:9
  4. 4 До євреїв 11:20, Буття 48:9
  5. 7 Ісус Навин 6:26, Повторення Закону 33:1
  6. 8 До ефесян 6:1, Буття 27:13
  7. 9 Судді 13:15, 1 Самуїлова 16:20
  8. 11 Буття 25:25
  9. 12 Повторення Закону 27:18, Буття 25:27
  10. 13 Від Матвія 27:25, 1 Самуїлова 25:24
  11. 14 Буття 25:28, Буття 27:4
  12. 15 Буття 27:27, Від Луки 20:46
  13. 19 Ісая 28:15, Захарія 13:3–4
  14. 20 Буття 24:12, Вихід 20:7
  15. 21 Ісая 57:19, Якова 4:8
  16. 23 Буття 27:16, До євреїв 11:20
  17. 24 До колосян 3:9, Приповісті 12:22
  18. 25 Буття 27:4
  19. 27 До євреїв 6:7, Псалом 65:11
  20. 28 Повторення Закону 33:28, Повторення Закону 33:13
  21. 29 Буття 12:3, Числа 24:9
  22. 33 Буття 28:3–4, До римлян 11:29
  23. 34 До євреїв 12:17, Приповісті 1:31
  24. 35 1 до солунян 4:6
  25. 36 Буття 25:26
  26. 37 Буття 27:28–29, 2 Самуїлова 8:14
  27. 38 До євреїв 12:17, Буття 27:34
  28. 39 Буття 27:28, До євреїв 11:20
  29. 40 2 Царів 8:20–22, Буття 25:23
  30. 41 Буття 37:4, 1 Івана 3:12–15
  31. 43 Буття 11:31, Буття 27:8
  32. 44 Буття 31:38
  33. 46 Буття 24:3, Буття 26:34–35

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.