Буття 27
З допомогою Ревеки Яків перевдягається Ісавом і отримує благословення від свого сліпого батька Ісаака. Ісав, позбавлений благословення, задумує вбити Якова, і Ревека відсилає Якова геть.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Яків забирає Ісавове благословення
1Ісаак постарів, і зір його згас, так що він уже не бачив. Він покликав Ісава, старшого з двох синів, і сказав: «Мій сину!» «Так, я тут», — відповів Ісав. 2«Я вже старий», — сказав Ісаак, — «і кожен день може стати для мене останнім. 3Тож візьми своє мисливське знаряддя, сагайдак і лук, вийди в поле й уполюй мені якоїсь дичини. 4Приготуй з неї смачну страву, яку я люблю, і принеси мені поїсти, щоб я сам поблагословив тебе, перш ніж помру.» 5А Ревека слухала, поки Ісаак говорив із їхнім сином Ісавом. Тож коли Ісав пішов у поле вполювати дичину й принести її, 6Ревека сказала своєму синові Якову: «Слухай. Я чула, як твій батько казав твоєму братові Ісавові: 7“Принеси мені дичини й приготуй смачну страву. Коли я поїм, то благословлю тебе перед лицем ГОСПОДА, перш ніж помру.” 8Тепер, мій сину, роби точно так, як я тобі скажу. 9Іди до отари й вибери для мене двох добрих козенят. Я приготую з них таку смачну страву, яку любить твій батько. 10Потім ти віднесеш це батькові поїсти, щоб саме тебе він благословив перед смертю.» 11Але Яків заперечив своїй матері Ревеці: «Мій брат Ісав увесь у волоссі», — сказав він, — «а в мене шкіра гладенька. 12А що, як батько доторкнеться до мене? Він побачить, що я його дурю, і я накличу на себе прокляття замість благословення.» 13«Тоді нехай прокляття впаде на мене, мій сину», — відповіла мати. «Тільки роби, як я кажу. Іди й принеси мені козенят.» 14Тож Яків пішов, узяв їх і приніс матері, а вона приготувала смачну страву так, як любив його батько. 15Потім Ревека взяла найкращий одяг свого старшого сина Ісава, що був у неї вдома, і вбрала в нього свого молодшого сина Якова. 16Вона також обгорнула його руки й гладеньку шию козячими шкурками. 17Тоді вона подала своєму синові Якову смачну страву й хліб, які приготувала. 18Він увійшов до батька й сказав: «Тату!» «Так», — сказав Ісаак. «Котрий ти з моїх синів?» 19«Це Ісав, твій первісток», — сказав Яків батькові. «Я зробив, як ти просив. Сядь, будь ласка, і поїж дичини, яку я вполював, а тоді поблагослови мене.» 20«Як ти так швидко знайшов її, мій сину?» — запитав Ісаак. «ГОСПОДЬ, твій Бог, послав її мені на дорогу», — відповів той. 21Тоді Ісаак сказав Якову: «Підійди ближче, мій сину, і дай мені доторкнутися до тебе, щоб знати, чи ти справді мій син Ісав.» 22Яків підійшов до батька Ісаака, і той обмацав його й сказав: «Голос — як у Якова, а руки — Ісавові.» 23Він не розпізнав обману, бо Якові руки були волохаті, як у його брата Ісава, і тому він поблагословив його. 24«Ти справді мій син Ісав?» — знову запитав він. «Так, я», — сказав Яків. 25«Тоді подай мені», — сказав Ісаак, — «щоб я поїв дичини мого сина й поблагословив тебе.» Яків поставив перед ним їжу, і він поїв. Він приніс йому й вина, і той напився. 26Тоді батько Ісаак сказав йому: «Підійди, мій сину, і поцілуй мене.» 27Тож він підійшов і поцілував його, і коли Ісаак відчув запах його одягу, то поблагословив його: \q «Ах, мій син пахне, \q як поле, що його поблагословив ГОСПОДЬ! 28Нехай Бог дасть тобі росу, \q що падає з неба, і багатство родючої землі, \q і вдосталь зерна й молодого вина. 29Нехай народи будуть твоїми слугами, і племена низько вклоняються тобі. \q Пануй над своїми братами, і нехай сини твоєї матері вклоняються тобі. \q Хто тебе проклинає, нехай буде проклятий; \q хто тебе благословляє, \q нехай буде благословенний.» 30Ледве Ісаак скінчив благословляти Якова і ледве Яків вийшов від батька, як його брат Ісав повернувся з ловів. 31Він теж приготував смачну страву й приніс батькові. «Сядь, тату», — сказав він, — «і поїж дичини свого сина, щоб ти міг поблагословити мене.» 32«Хто ти?» — запитав його батько Ісаак. «Твій син», — сказав той, — «твій первісток, Ісав.» 33Ісаак затремтів усім тілом. «То хто ж це був», — сказав він, — «що вполював дичину й приніс мені? Я все зʼїв, перш ніж ти прийшов, і поблагословив його, і благословенним він і залишиться!» 34Коли Ісав почув, що сказав батько, він голосно й гірко закричав. «Тату, поблагослови й мене!» — благав він. 35Але Ісаак сказав: «Твій брат прийшов сюди з хитрощами й забрав твоє благословення.» 36«Недарма його звуть Яковом!» — сказав Ісав. «Він уже двічі підступно мене обійшов. Спершу забрав моє первородство, а тепер, дивись, забрав і моє благословення.» Потім він запитав: «Невже ти не залишив для мене жодного благословення?» 37Ісаак відповів Ісавові: «Я вже зробив його твоїм паном. Я віддав йому всю його рідню в слуги, а зерно й молоде вино — на прожиток. То що ж мені лишається зробити для тебе, мій сину?» 38«Невже в тебе тільки одне благословення, тату?» — сказав Ісав. «Поблагослови й мене, батьку мій!» І Ісав голосно заридав. 39Його батько Ісаак відповів йому: \q «Далеко від родючої землі буде твоє житло, \q і далеко від роси небесної згори.a 40Твій меч добуватиме тобі прожиток, \q і ти будеш слугою свого брата. \q Але настане день, \q коли ти вирвешся на волю й скинеш ярмо, яке він наклав тобі на шию.»b 41Ісав затаїв злобу на Якова через благословення, яке дав йому батько. Він сказав собі: «Батько скоро помре, і його оплакуватимуть. Коли ж мине той час, я вбʼю свого брата Якова.» 42Коли Ревеці переказали, що каже її старший син Ісав, вона послала по свого молодшого сина Якова й сказала йому: «Твій брат Ісав утішає себе думкою, що вбʼє тебе. 43Тож, мій сину, роби, як я кажу. Іди зараз же й утікай до мого брата Лавана в Харан. 44Поживи в нього недовго, поки лютість твого брата не охолоне, 45поки його гнів на тебе не мине і він не забуде, що ти йому зробив. Тоді я пошлю по тебе й поверну тебе додому. Невже мені втратити вас обох за один день?» 46Тоді Ревека сказала Ісаакові: «Ці хетейки отруюють мені життя. Якщо й Яків одружиться з якоюсь тутешньою хетейкою, то краще мені вмерти.»
Примітки
- a39далеко від родючості... далеко від роси: земля Ісава буде суха. Або: з родючості... з роси (менша частка тих самих дарів) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ті самі слова вжито в благословенні Якова (вірш 28), де «з» (min) означає «частину з». Тут прийменник найімовірніше означає «далеко від»: домівка Ісава, камʼянисті гори Сеїру на південь від Мертвого моря, буде бідна на родючу землю і росу. Слова можна також прочитати як меншу частку тих самих дарів.
- b40коли ти вирвешся (tarid): рідкісне дієслово. Або: коли ти станеш неспокійним; коли ти блукатимеш вільно (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Дієслово (rud) рідкісне; здається, воно означає блукати чи бути неспокійним, як тварина, що не хоче лишатися під ярмом. Загальний зміст ясний: Ісав колись скине владу свого брата.
Перехресні посилання
- 1 Буття 48:10, 1 Самуїлова 3:2
- 2 Приповісті 27:1, Екклезіяст 9:10
- 3 Буття 25:27–28, Буття 10:9
- 4 До євреїв 11:20, Буття 48:9
- 7 Ісус Навин 6:26, Повторення Закону 33:1
- 8 До ефесян 6:1, Буття 27:13
- 9 Судді 13:15, 1 Самуїлова 16:20
- 11 Буття 25:25
- 12 Повторення Закону 27:18, Буття 25:27
- 13 Від Матвія 27:25, 1 Самуїлова 25:24
- 14 Буття 25:28, Буття 27:4
- 15 Буття 27:27, Від Луки 20:46
- 19 Ісая 28:15, Захарія 13:3–4
- 20 Буття 24:12, Вихід 20:7
- 21 Ісая 57:19, Якова 4:8
- 23 Буття 27:16, До євреїв 11:20
- 24 До колосян 3:9, Приповісті 12:22
- 25 Буття 27:4
- 27 До євреїв 6:7, Псалом 65:11
- 28 Повторення Закону 33:28, Повторення Закону 33:13
- 29 Буття 12:3, Числа 24:9
- 33 Буття 28:3–4, До римлян 11:29
- 34 До євреїв 12:17, Приповісті 1:31
- 35 1 до солунян 4:6
- 36 Буття 25:26
- 37 Буття 27:28–29, 2 Самуїлова 8:14
- 38 До євреїв 12:17, Буття 27:34
- 39 Буття 27:28, До євреїв 11:20
- 40 2 Царів 8:20–22, Буття 25:23
- 41 Буття 37:4, 1 Івана 3:12–15
- 43 Буття 11:31, Буття 27:8
- 44 Буття 31:38
- 46 Буття 24:3, Буття 26:34–35
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.