Буття 47
Яків благословляє фараона, і родина оселяється в Гошені. Коли голод посилюється, Йосиф скуповує для фараона всю землю Єгипту, а Яків бере з Йосифа обіцянку поховати його в Ханаані.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Якова родина в Гошені, і голод у Єгипті
1Йосиф пішов до фараона з цією звісткою. «Мій батько й брати прийшли з Ханаану зі своїми вівцями й козами, з коровами й усім, що мають. Тепер вони в краю Гошен.» 2Він привів із собою пʼятьох братів і представив їх фараонові. 3Фараон запитав Йосифових братів: «Чим ви займаєтеся?» Вони відповіли: «Твої раби пасуть отари, як і наші батьки до нас.» 4Вони казали далі: «Ми прийшли пожити в цій країні як приходьки. Голод тяжко гнітить Ханаан, і там не залишилося пасовиськ для отар, які пасуть твої раби. Тож тепер, прошу, дозволь твоїм рабам оселитися в краю Гошен.» 5Тоді фараон сказав Йосифові: «Твій батько й твої брати прийшли до тебе. 6Уся земля єгипетська відкрита для тебе. Дай своєму батькові й братам оселю в найкращій частині країни; нехай живуть у Гошені. А якщо знаєш серед них здібних людей, постав їх старшими пастухами над худобою, яка належить мені.» 7Тоді Йосиф привів свого батька Якова й поставив його перед фараоном, і Яків благословив фараона. 8Фараон запитав Якова: «Скільки років ти прожив?» 9Яків відповів: «Я живу як приходько вже сто тридцять років. Мої роки були короткі й тяжкі, і їх менше, ніж років, які прожили як приходьки мої батьки.» 10Прощаючись, Яків знову благословив фараона. 11Йосиф дав своєму батькові й братам оселю в Єгипті, наділивши їх власною землею в найкращій частині країни, у краю Рамсес, як і звелів фараон. 12Йосиф годував свого батька, братів і ввесь батьків дім, даючи кожній родині їжу відповідно до числа її дітей. 13Їжі не стало в усьому краю, такий лютий став голод, і Єгипет та Ханаан знесилилися від нього. 14Коли люди купували збіжжя, Йосиф зібрав усі гроші, які були в Єгипті й у Ханаані, і склав їх у фараоновому палаці. 15Коли гроші в Єгипті й Ханаані скінчилися, усі єгиптяни прийшли до Йосифа. «Дай нам їжі», — благали вони. «Невже нам умирати в тебе на очах? Грошей у нас більше немає.» 16«Якщо ваші гроші скінчилися», — відповів Йосиф, — «віддайте вашу худобу, і я дам вам за неї їжі.» 17Люди пригнали своїх тварин до Йосифа, і він міняв їм їжу на коней, на овець і кіз, на корів і на ослів. Увесь той рік він підтримував їх їжею, беручи натомість усю їхню худобу. 18Той рік скінчився, а наступного вони знову прийшли до нього. «Мій пане», — сказали вони, — «не будемо приховувати: гроші скінчилися, а худоба вже твоя. Нам нічого не залишилося, щоб дати моєму панові, крім нас самих і нашої землі. 19Навіщо нам гинути в тебе на очах — і нам, і нашій землі? Купи нас і нашу землю за їжу. Ми будемо фараоновими рабами, а наша земля — його. Дай нам насіння, щоб ми жили й не померли, і щоб земля не запустіла.» 20Тож Йосиф придбав для фараона всі поля Єгипту. Голод так тиснув на єгиптян, що кожен із них продав своє поле, і земля перейшла до фараона. 21Людей він переселив до міст по всьому Єгипту, від кордону до кордону.a 22Тільки землі жерців він не купив, бо жерці мали від фараона визначену частку їжі й жили з того, що виділяв їм фараон. Тож вони залишили свою землю за собою. 23Йосиф сказав людям: «Від сьогодні ви й ваша земля належите фараонові; я купив вас для нього. Ось насіння. Ідіть і засівайте свої поля. 24Під час жнив ви віддаватимете пʼяту частину фараонові. Чотири частини з пʼяти будуть ваші — на насіння для полів і на їжу вам, усім у ваших домах і вашим дітям.» 25Вони відповіли: «Ти зберіг нам життя! Будь до нас прихильний, мій пане, і ми будемо фараоновими рабами.» 26Йосиф установив це як закон для землі єгипетської, і він чинний донині: фараон отримує пʼяту частину. Тільки земля жерців ніколи не перейшла до фараона. 27Ізраїль оселився в Єгипті, у краю Гошен. Вони набули там землі, були плідні й дуже розмножилися. 28Яків прожив у Єгипті ще сімнадцять років; усього його життя тривало сто сорок сім років. 29Коли Ізраїлеві наближалася смерть, він покликав свого сина Йосифа. «Якщо ти прихильний до мене», — сказав він, — «поклади свою руку під моє стегно й поклянися мені в доброті й вірності. Не ховай мене в Єгипті. 30Коли я ляжу з моїми батьками, винеси мене з Єгипту й поклади в їхньому гробі.» «Я зроблю, як ти просиш», — сказав Йосиф. 31«Присягни мені», — сказав Ізраїль, і Йосиф присягнув. Тоді Ізраїль уклонився в головах свого ліжка.b
Примітки
- a21він переселив їх до міст, як у гебрейському тексті. В інших рукописах: він зробив їх рабами (Самарянське Пʼятикнижжя, Септуагінта) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст читає he’evir ... le’arim, «він переселив... до міст». Самарянське Пʼятикнижжя і Септуагінта читають he’evid ... la’avadim, «він зробив... рабами», що відрізняється переважно однією схожою на вигляд літерою і відповідає пропозиції народу (вірші 19, 25). Переклад іде за гебрейським текстом; переселення людей до міст може означати, що їх наблизили до збіжжя, збереженого там (41:48).
- b31у головах ліжка, як у гебрейському тексті. В інших рукописах: на верхівку свого посоха (Септуагінта; До євреїв 11:21) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейські слова «ліжко» (mittah) і «посох» (matteh) пишуться тими самими приголосними. Септуагінта прочитала «посох»: Ізраїль уклонився, «спершись на верхівку свого посоха», і До євреїв 11:21 це цитує. Переклад іде за гебрейським текстом, що читає «ліжко»; Яків старий і близький до смерті (48:2).
Перехресні посилання
- 1 Буття 45:10, Буття 46:31
- 2 Дії апостолів 7:13
- 3 Буття 46:33–34
- 4 Буття 46:34, Буття 15:13
- 6 Буття 47:11, Вихід 18:21
- 7 Буття 47:10
- 9 Псалом 39:13, Буття 35:28
- 10 Буття 47:7, Буття 14:19
- 11 Буття 47:6, Вихід 1:11
- 12 Буття 45:11
- 13 Дії апостолів 7:11
- 14 Буття 41:56, Від Луки 16:10–12
- 19 Неемія 5:2–3, Йов 2:4
- 21 Буття 41:48
- 22 Ездра 7:24
- 24 Буття 41:34, Псалом 41:2
- 25 Буття 33:15
- 26 Буття 47:22
- 27 Буття 46:3, Вихід 1:7
- 28 Псалом 90:10
- 29 Буття 24:2, Буття 24:49
- 30 Буття 49:29–32, Буття 23:19
- 31 1 Царів 1:47, Буття 24:3
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.