Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Займенники для Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

Буття 38

Сини Юди помирають, і його невістка Тамар залишається вдовою. Вона перевдягається й завагітнює від Юди, який визнає, що вона праведніша за нього, і народжує близнюків.

Вступ до книги: Буття →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Юда й Тамар

1Приблизно тоді Юда відділився від своїх братів. Він зійшов униз і розбив намет біля Хіри, чоловіка з міста Адуллам. 2Там Юда побачив жінку, дочку ханаанея на імʼя Шуа. Він узяв її за дружину й ліг з нею. 3Вона завагітніла й народила сина, і Юда назвав його Ер. 4Вона знову завагітніла й народила ще одного сина, якого назвала Онан. 5Потім вона народила ще одного сина й дала йому імʼя Шела. Юда був у Кезиві, коли вона його народила. 6Для Ера, свого первістка, Юда знайшов дружину, яку звали Тамар. 7Але Юдин первісток Ер був лихий в очах ГОСПОДА, і ГОСПОДЬ обірвав його життя. 8Юда сказав Онанові: «Піди до вдови свого брата й виконай обовʼязок дівера: одружися з нею й так дай своєму братові нащадків.» 9Однак Онан знав, що діти не вважатимуться його. Тож щоразу, коли він лягав із вдовою брата, він виливав насіння на землю, щоб не дати братові нащадків. 10Онанів учинок був лихий в очах ГОСПОДА, і Онан також помер від руки ГОСПОДА. 11Тоді Юда сказав своїй невістці Тамар: «Живи як вдова в домі свого батька, поки не виросте мій син Шела.» Бо він думав: «Інакше й він може померти, як його брати.» Тож Тамар пішла й жила в домі свого батька. 12Минули роки, і Шуина дочка, Юдина дружина, померла. Коли Юда втішився, він пішов до Тімни зі своїм другом Хірою з Адулламу, щоб бути з тими, хто стриг його отари. 13Тамар донесли: «Твій свекор іде до Тімни на стрижку своїх овець.» 14Тож вона скинула вдовиний одяг, накинула покривало й закуталася, і сіла біля брами Енаїму, що на дорозі до Тімни. Вона бачила, що Шела вже дорослий, а її досі не дали йому за дружину. 15Юда побачив її й узяв за повію, бо її обличчя було закрите. 16Він звернув із дороги до неї. «Ходи», — сказав він, — «дозволь мені лягти з тобою.» Він не знав, що це його невістка. «А що ти мені за це даси?» — відповіла вона. 17«Я пришлю тобі козеня з отари», — сказав він. Вона відповіла: «Добре, якщо даси мені щось у заставу, поки не пришлеш.» 18«Що ти хочеш у заставу?» — запитав він. «Твою печатку на шнурку», — сказала вона, — «і палицю, що в тебе в руці.» Тож він віддав їх і ліг з нею, і вона завагітніла від нього. 19Потім вона встала й пішла. Вона зняла покривало й знову вдягла вдовиний одяг. 20Юда передав козеня через свого друга адулламітянина, щоб забрати заставу в жінки, але той не знайшов її й сліду. 21Він розпитував місцевих чоловіків: «Храмова повія, що сиділа при дорозі в Енаїмі, — де вона?» Вони відповіли: «Не було в нас тут храмової повії.» 22Він повернувся до Юди й доповів: «Я не знайшов її. Ба більше, місцеві чоловіки сказали: “Не було в нас тут храмової повії.”» 23«Тоді нехай забере ці речі собі», — сказав Юда. «Ми ж не хочемо, щоб із нас сміялися. Ти знаєш, я послав це козеня, а ти не зміг її знайти.» 24Минуло місяці зо три. Тоді Юді донесли: «Тамар, твоя невістка, вдалася до розпусти й навіть завагітніла від цього.» «Виведіть її», — наказав Юда, — «і нехай її спалять.» 25Коли її вже виводили, вона послала своєму свекрові таку звістку: «Я завагітніла від чоловіка, якому належать ці речі.» І додала: «Упізнай, прошу, чиї вони — ця печатка, шнурок і палиця?» 26Юда побачив, що це його речі. «Вона праведніша за мене», — сказав він, — «бо я не дав їй вийти за мого сина Шелу.» І більше він ніколи з нею не лягав. 27Коли настав час їй родити, в її утробі були близнята. 28Під час пологів одне немовля висунуло руку. Повитуха схопила її й привʼязала до неї червону нитку, кажучи: «Цей вийшов першим.» 29Але немовля втягло руку назад, і натомість вийшов його брат. «Як же ти собі пробився!» — сказала повитуха. І його назвали Фарес. 30Потім народився його брат, і на його руці була червона нитка; він отримав імʼя Зара.

Примітки

  1. a3він назвав (гебрейський текст) або вона назвала. В інших рукописах: вона назвала.
    Чому наш переклад звучить так

    Гебрейський текст каже, що імʼя першому синові дав батько. Самарянське Пʼятикнижжя і деякі гебрейські рукописи читають «вона назвала», як у віршах 4 і 5, де мати дає імена наступним двом синам. Тут переклад іде за гебрейським текстом.

  2. b21qedeshah: жінка, повʼязана зі святилищем. Або: звичайна повія (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Qedeshah походить від слова «святий» чи «відокремлений». У Повторення Закону 23:17-18 і Осія 4:14 воно стоїть поруч зі словом «повія», тож означає жінку, чия розпуста була повʼязана зі святилищем. Як саме служили такі жінки, непевно. Хіра вживає це пристойніше слово там, де оповідач і Юда вживають звичайне слово (вірші 15, 24).

Перехресні посилання
  1. 1 1 Самуїлова 22:1, 2 Царів 4:8
  2. 2 1 Хронік 2:3, Буття 24:3
  3. 3 Буття 46:12, Числа 26:19
  4. 4 Буття 46:12
  5. 5 Числа 26:20
  6. 7 1 Хронік 2:3, Буття 46:12
  7. 8 Від Матвія 22:23–27, Повторення Закону 25:5–10
  8. 9 До Тита 3:3, Якова 3:16
  9. 10 Буття 46:12, Числа 11:1
  10. 11 Левит 22:13
  11. 12 Ісус Навин 15:10, Буття 24:67
  12. 14 Буття 38:26
  13. 17 Буття 38:20, Єзекіїль 16:33
  14. 18 Буття 38:25–26
  15. 19 Буття 38:14
  16. 24 Левит 21:9, Судді 19:2
  17. 25 Буття 37:32, Буття 38:18
  18. 26 1 Самуїлова 24:18, Від Івана 8:9
  19. 27 Буття 25:24
  20. 29 Буття 46:12, Числа 26:20
  21. 30 1 Хронік 9:6, 1 Хронік 2:4

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.