Від Матвія 22
Ісус розповідає про царський весільний бенкет і відповідає на питання про податок кесареві, про шлюб у воскресінні та про найголовнішу заповідь. Потім Ісус питає фарисеїв, як Син Давида може бути й Господом Давида, і ніхто не може відповісти.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Царський весільний бенкет
1Ісус знову відповів їм притчами: 2«З Царством Небесним буває так, як з одним царем, що справляв весільний бенкет для свого сина. 3Він послав своїх рабів скликати гостей, яких уже було запрошено, але ті відмовлялися прийти. 4Тоді він послав інших рабів із таким дорученням: “Скажіть гостям: ‘Мій бенкет приготовано. Моїх биків і відгодовану худобу заколено. Усе готове, тож приходьте на весілля.’” 5Але гості не зважили на це і розійшлися: хто на своє поле, хто до своєї торгівлі. 6Решта ж схопили царевих рабів, знущалися з них і повбивали. 7Цар розлютився. Він послав своє військо, знищив тих убивць і підпалив їхнє місто.a 8Тоді він сказав своїм рабам: “Весілля готове, але ті, кого я запросив, не заслуговували прийти. 9Тож ідіть туди, де дороги виходять із міста, і кличте на весілля кожного, кого зустрінете.” 10Раби вийшли на дороги й зібрали всіх, кого знайшли, і поганих, і добрих, тож весільна зала наповнилася гостями. 11Цар увійшов, щоб оглянути гостей, і побачив серед них чоловіка, який не вдягнув весільного вбрання.b 12Він сказав йому: “Друже, як же ти ввійшов сюди без весільного вбрання?” Чоловікові не було що сказати. 13Тоді цар наказав слугам: “Звʼяжіть йому руки й ноги і викиньте його геть, у темряву, де буде плач і скрегіт зубів.” 14Бо запрошених багато, а вибраних мало.»
Питання про податок кесареві
15Тоді фарисеї відійшли і змовилися, як би підловити Ісуса на Його ж словах. 16Вони послали до Нього своїх учнів разом з іродіанами. «Учителю», — сказали вони, — «ми знаємо, що Ти правдивий і навчаєш Божої дороги згідно з істиною. Нічия думка на Тебе не впливає, бо Ти не судиш людей за їхнім становищем. 17Тож скажи нам, що Ти про це думаєш. Чи дозволяє Закон платити подушне кесареві, чи ні?» 18Ісус бачив їхню злобу. «Лицеміри», — сказав Він, — «навіщо ви Мене випробовуєте? 19Покажіть Мені монету, якою сплачують податок.» Вони принесли Йому срібну монету, денний заробіток. 20Тоді Він запитав їх: «Чиє це обличчя? І чий титул тут написаний?» 21«Кесареве», — відповіли вони. І Він сказав їм: «Тоді віддайте кесареві те, що ви винні кесареві, а Богові — те, що ви винні Богові.» 22Його відповідь їх вразила, і вони залишили Його й пішли геть.
Шлюб і воскресіння
23Того ж дня до Нього прийшли садукеї, які кажуть, що воскресіння немає, і поставили Йому запитання. 24«Учителю», — сказали вони, — «Мойсей дав таке правило: “Якщо чоловік помре і не залишить дітей, його брат має взяти вдову за дружину і так дати померлому братові нащадків.” 25Жило серед нас семеро братів. Перший одружився і помер, а що дітей у нього не було, його вдова перейшла до його брата. 26Те саме сталося з другим братом, і з третім, і так з усіма сімома. 27Нарешті, після них усіх, померла й жінка. 28Тож коли мертві воскреснуть, чиєю дружиною з цих сімох вона буде? Адже всі вони були з нею одружені.»
29Ісус відповів: «Ви зійшли на манівці, бо не розумієте ні Писань, ні Божої сили. 30Бо коли мертві воскреснуть, чоловіки вже не одружуються, а жінок не віддають заміж; вони — як Божі ангели на небі.c 31А щодо воскресіння мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог: 32“Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”? Він Бог не мертвих, а живих.» 33Люди, які це чули, були вражені Його навчанням.
Найбільша заповідь
34Фарисеї почули, що Ісус примусив садукеїв замовкнути, і зібралися разом. 35Один із них, знавець Закону, поставив Йому запитання, щоб випробувати Його: 36«Учителю, яка заповідь у Законі найбільша?» 37Ісус відповів йому: «“Люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, усією своєю душею і всім своїм розумом.” 38Це найбільша заповідь, перша з усіх.
39А друга заповідь такого ж роду: “Люби свого ближнього, як любиш самого себе.” 40Увесь Закон, а також Пророки тримаються на цих двох заповідях.»
Чий син Христос?
41Поки фарисеї ще були зібрані там, Ісус поставив їм запитання: 42«Яка ваша думка про Христа? Чий Він син?» «Давидів», — відповіли вони. 43Він запитав їх: «Чому ж тоді Давид, натхненний Духом, називає Його Господом? Адже Давид каже: 44“Сказав Господь моєму Господеві: ‘Сідай праворуч від Мене, доки Я не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.’” 45Тож якщо Давид називає Його “Господом”, як Він може бути Давидовим сином?» 46Ніхто з них не зміг Йому нічого відповісти. І від того дня ніхто вже не мав сміливості ставити Йому запитання.
Примітки
- a7спалив їхнє місто: суд, що спадає на тих, хто відкинув царя. Або: пряме передбачення падіння Єрусалима 70 року (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Спалити бунтівне місто було звичайною воєнною дією і образом, яким пророки говорять про суд (Ісая 1:7). Багато читачів бачать тут вказівку на зруйнування Єрусалима (порівняйте 23:38; 24:2); притча не називає міста.
- b11весільний одяг: життя, гідне запрошення. Або: віра; праведність, дана як дар (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Притча не пояснює, що таке одяг. У Матвія Царство вимагає праведності, що перевершує зовнішній показ (5:20; 7:21), і плоду, гідного покаяння (3:8). Інші розуміють його як віру або як дар від господаря.
- c30Божі, прочитання SBLGNT. В інших рукописах: як ангели на небі, прочитання деяких ранніх рукописів.
Чому наш переклад звучить так
Деякі ранні рукописи не мають «Божі», а інші мають «ангели Божі». Зміст не змінюється. Рецензентам варто звірити свідчення з критичним апаратом.
Перехресні посилання
- 1 Від Матвія 12:43–45, Від Матвія 20:1–16
- 2 Від Матвія 13:24, Обʼявлення 19:7–9
- 3 Обʼявлення 22:17, Від Луки 14:15–17
- 4 Від Матвія 21:36, Дії апостолів 13:46
- 5 Від Луки 14:18–20, До євреїв 2:3
- 6 Від Івана 15:19–20
- 7 Від Луки 19:27, Від Луки 21:24
- 8 Дії апостолів 13:46, 2 до солунян 1:5
- 9 Від Луки 14:21–24, Приповісті 1:20–23
- 10 1 до коринтян 6:9–11, Від Матвія 13:47–48
- 11 Обʼявлення 3:4–5, Обʼявлення 19:8
- 12 1 Самуїлова 2:9, Йов 5:16
- 13 Від Матвія 8:12, Від Матвія 25:30
- 14 2 Петра 1:10, Від Луки 13:23–24
- 15 Від Луки 20:20–26, Від Марка 12:13–17
- 16 Від Марка 3:6, Від Марка 8:15
- 17 Від Луки 2:1, До римлян 13:6–7
- 18 Від Луки 5:22, Від Івана 2:25
- 21 До римлян 13:7, Приповісті 24:21
- 22 Від Марка 12:12
- 23 Дії апостолів 4:1, Від Матвія 3:7
- 24 Повторення Закону 25:5–10, Від Луки 20:28
- 29 Від Івана 20:9, До римлян 15:4
- 30 Від Луки 20:34–36, Від Марка 12:24–25
- 32 Вихід 3:6, Від Марка 12:26–27
- 34 Від Марка 12:28–31
- 35 Від Луки 7:30, Від Луки 10:25–37
- 36 Від Марка 12:28–33, Від Матвія 5:19–20
- 37 Від Марка 12:29–30, Від Луки 10:27
- 39 Від Марка 12:31, Від Луки 10:27–37
- 40 До римлян 13:9, Від Матвія 7:12
- 41 Від Марка 12:35–37, Від Луки 20:41–44
- 42 Від Матвія 16:13–17, Єремія 23:5–6
- 43 2 Самуїлова 23:2, Обʼявлення 4:2
- 44 Псалом 110:1, До євреїв 1:13
- 45 До римлян 1:3–4, Від Івана 8:58
- 46 Від Марка 12:34, Від Луки 20:40
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.
Сторінки віршів: Від Матвія 22:39