Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Титул
Займенники для Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Слова Ісуса
Вигляд
Номери віршів

Від Івана 20

Марія Магдалина знаходить гробницю порожньою і першою бачить воскреслого Ісуса. Ісус являється учням, дихнувши на них, дає їм Святого Духа, а через тиждень показує Хомі рани. Книгу написано для того, щоб її читачі вірили й мали життя.

Вступ до книги: Від Івана →

Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Порожня гробниця

1Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці рано-вранці, коли ще було темно, і побачила, що камінь від гробниці відвалено. 2Тоді вона побігла до Симона Петра й до іншого учня, якого любив Ісус. «Господа забрали з гробниці», — сказала вона їм, — «і ми не знаємо, де Його поклали.» 3Тоді Петро та інший учень вирушили й пішли до гробниці. 4Вони бігли вдвох, але інший учень бігав швидше за Петра й прибіг до гробниці першим. 5Нахилившись, щоб заглянути, він побачив лляні полотна, що лежали там; однак усередину не ввійшов. 6Тоді прийшов Симон Петро, який біг слідом за ним, і ввійшов до гробниці. Він побачив лляні полотна, що лежали там, 7і хустку, яка була на Його голові. Вона лежала не з полотнами, а згорнута окремо, на своєму місці. 8Тоді ввійшов і інший учень, який першим прибіг до гробниці, — і побачив, і повірив. 9Бо вони ще не розуміли Писання, що Він мав воскреснути з мертвих. 10Тоді учні повернулися туди, де зупинилися. 11А Марія стояла біля гробниці надворі й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути до гробниці. 12Там вона побачила двох ангелів у білому одязі, які сиділи там, де лежало тіло Ісуса: один у головах, другий у ногах. 13Вони сказали їй: «Жінко, чому ти плачеш?» «Забрали мого Господа», — відповіла вона, — «і я не знаю, де Його поклали.» 14Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не знала, що це Ісус. 15Ісус сказав їй: «Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?» Подумавши, що Він садівник, вона сказала Йому: «Пане, якщо це Ти Його забрав, скажи мені, де Ти Його поклав, і я Його заберу.» 16Ісус сказав їй: «Маріє!» Вона обернулася й сказала Йому єврейською: «Раббуні!» (що означає: Учителю). 17Ісус сказав їй: «Не тримай Мене більше, бо Я ще не вознісся до Отця. Іди краще до Моїх братів і сестер і перекажи їм: “Я підношуся до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога.”» 18Марія Магдалина пішла й принесла учням звістку: «Я бачила Господа!» І вона переказала їм те, що Він їй сказав.

Ісус зʼявляється учням

19Увечері того дня, першого дня тижня, учні сиділи за замкненими дверима, бо боялися юдейської влади. Ісус прийшов, став посеред них і сказав: «Мир вам.» 20Сказавши це, Він показав їм свої руки і бік. І учні зраділи, коли побачили Господа. 21Ісус знову сказав їм: «Мир вам. Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас.» 22Сказавши це, Він дихнув на них і промовив: «Прийміть Святого Духа.» 23Кому простите гріхи, тим вони прощені; за ким залишите гріхи, за тим вони й залишаться. 24Але Хоми, одного з Дванадцятьох, якого ще називали Дідимом (тобто Близнюком), не було з ними, коли прийшов Ісус. 25Тож інші учні не раз казали йому: «Ми бачили Господа!» А він відповів їм: «Нізащо не повірю, поки не побачу слідів від цвяхів на Його руках, не вкладу пальця в ці сліди і не вкладу руки в Його бік.»

Ісус і Хома

26Через тиждень Його учні знову зібралися в домі, і Хома був з ними. Хоч двері були замкнені, Ісус прийшов, став посеред них і сказав: «Мир вам.» 27Потім Він сказав Хомі: «Поклади свій палець сюди і подивися на Мої руки. Простягни руку і вклади її в Мій бік. Не будь більше невіруючим, а будь віруючим.» 28Хома відповів Йому: «Господь мій і Бог мій!» 29Ісус сказав йому: «Ти повірив, бо побачив Мене? Блаженні ті, хто повірив, не бачивши.»

Навіщо написано цю книгу

30Ісус зробив на очах учнів ще багато інших знаків, які не записані в цій книзі. 31А ці знаки записано, щоб ви вірили, що Ісус — Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, мали життя в Його імені.

Примітки

  1. a2ми не знаємо: натяк, що Марія була не сама. Або: ми: Марія разом з учнями; ми: зворот мови, що означає лише Марію (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    У вірші 1 названо тільки Марію, але вона каже «ми». Інші Євангелія кажуть, що до гробниці разом з нею прийшли й інші жінки (Від Матвія 28:1; Від Марка 16:1; Від Луки 24:10), і множина може це відбивати. Це може бути й зворот мови, що стосується учнів як групи. У вірші 13 вона каже «я не знаю».

  2. b8повірив: він повірив, що Ісус воскрес. Або: він повірив Маріїній звістці, що тіло забрали (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Іван не каже, у що той повірив. Найприродніше розуміння: те, що він побачив у гробниці, привело його до віри, що Ісуса воскрешено. Вірш 9 пояснює, чому треба було побачити: вони ще не розуміли з Писань, що Він мав воскреснути. Дехто вважає, що дієслово означає лише те, що тепер він повірив Маріїній звістці про зникле тіло, але Іван уживає це дієслово для повної віри, і навряд чи сказав би «побачив і повірив» лише про це. Цей учень вірить, ще не побачивши самого Ісуса; порівняйте 20:29.

  3. c15Пане: чемне звертання до чоловіка, якого вона не впізнає. Розглядали також: Господи.
    Чому наш переклад звучить так

    Κύριε — це слово, що означає «Господь», але це було й звичайне ввічливе звертання до чоловіка (див. 4:11). Марія думає, що говорить із садівником, тож уживає його як чемне звертання. Хвилину тому вона говорила про «мого Господа» (вірш 13).

  4. d17не тримай Мене: перестань чіплятися за Мене. Розглядали також: не торкайся до Мене.
    Чому наш переклад звучить так

    Дієслово може означати «торкатися», але також «схопитися» і «чіплятися». Наказ стоїть у теперішньому часі із «не», що найчастіше велить комусь перестати робити те, що він уже робить. Марія вхопилася за Нього, як жінки в Від Матвія 28:9, і Він каже їй не тримати Його далі. Ісус не забороняє будь-якого дотику: за тиждень Він запрошує Хому доторкнутися до Його ран (20:27). Відомий переклад «Не торкайся до Мене» походить зі старіших перекладів.

  5. e17бо Я ще не вознісся: Він ще не відійшов, і їй не треба Його втримувати. Або: їй не можна торкатися до Нього, доки Він не вознесеться й не повернеться; вона не повинна втримувати Його від вознесіння (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Пояснення складне. Схоже, воно означає, що Ісус ще не повернувся до Отця, тож їй не треба чіплятися за Нього, ніби Він ось-ось зникне; час є, і вона має звістку, яку треба нести. Може воно означати й те, що давній спосіб перебування з Ним скінчився: Його відхід до Отця принесе нову присутність через Духа (14:18-19; 16:7, 22). Більше Іван не каже.

  6. f17Моїх братів: учнів, усієї громади Ісусових послідовників. Або: лише учнів-чоловіків; Ісусових рідних братів (Під питанням). Читати статтю: «Брати» чи «брати і сестри»? →
    Чому наш переклад звучить так

    Марія йде до «учнів» (вірш 18), тож Ісус має на увазі своїх послідовників, а не рідних братів (7:3-5). Він уперше називає їх своїми братами: тепер у них спільний з Ним Отець (кінець вірша; порівняйте Від Матвія 28:10; До євреїв 2:11-12). Множина чоловічого роду охоплює змішану групу, і серед послідовників, що зібралися того вечора (вірш 19), дуже ймовірно були і жінки, і чоловіки (порівняйте Дії апостолів 1:14).

  7. g19юдеї: релігійна влада в Єрусалимі. Розглядали також: юдейський народ загалом.
    Чому наш переклад звучить так

    Учні бояться тієї самої влади, яка заарештувала Ісуса й видала Його Пилатові (18:3, 12; 19:7, 12-15), як люди боялися її й раніше (7:13; 9:22; 19:38). Це не весь народ: і самі учні, і Ісус — юдеї.

  8. h21послав, посилаю: два грецькі дієслова з тим самим значенням тут. Або: різниця в значенні між двома дієсловами, наприклад офіційне доручення в першому (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Іван уживає обидва дієслова, ἀπέσταλκέν і πέμπω, про те, як Отець посилає Сина (наприклад, 3:17 і 5:23-24), і обидва — про те, як Ісус посилає інших (4:38; 13:20). Тут вони, найімовірніше, чергуються для стилю, а суть у тому, що посилання відповідають одне одному. Оскільки перше дієслово споріднене зі словом «апостол», дехто вважає, що воно підкреслює офіційне доручення, але Іван уживає обидва вільно.

  9. i22Він дихнув на них: відгомін того, як Бог вдихнув життя в першу людину. Або: звичайний жест без задуманого відгомону (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Дієслово ἐνεφύσησεν рідкісне. Та сама форма вжита в грецькому Старому Завіті про те, як Бог вдихнув подих життя в людину, яку створив (Буття 2:7), а дієслово вжито, коли Божий подих оживляє мертві кістки (Єзекіїль 37:9). Цей відгомін натякає на нове творіння: воскреслий Ісус дає нове життя своїм Духом (порівняйте 3:5-8). Прямо текст цього не каже.

  10. j22Прийміть Святого Духа: Ісус дає обіцяного Духа тепер, коли Він прославлений. Або: лише обіцянка пізнішого дару; дар, відмінний від Духа, зісланого в Пʼятидесятницю (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
    Чому наш переклад звучить так

    Ісус казав, що Духа буде дано, коли Він буде прославлений (7:39), і що Він пошле Заступника, коли відійде (14:16-17, 26; 15:26; 16:7). Тут Він дає Духа словом і жестом. Іван не каже, як це повʼязано з приходом Духа в Пʼятидесятницю (Дії апостолів 2:1-4). Це може бути Іванова розповідь про той самий дар, перше давання, за яким прийде повніше, або знак того, що мало настати; текст цього не вирішує.

  11. k23повноваження, дане учням як громаді, посланій Ісусом. Або: повноваження, дане лише окремим провідникам; влада прощати незалежно від Бога (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Дієслова стоять у множині: Ісус говорить до учнів, зібраних у кімнаті (20:19), яких послано, як був посланий Він, і які прийняли Духа (20:21-22). Прощення гріхів належить до цієї місії. Текст не каже, як її здійснювати. Пізніші церкви застосовували ці слова по-різному: одні — до прощення, яке проголошують рукопокладені служителі, інші — до проповіді Євангелії й дисципліни всієї церкви. Самі слова між цими розуміннями не вирішують.

  12. l29запитання (SBLGNT). Або: твердження: «Ти повірив, бо побачив Мене» (Під питанням). Читати статтю: Розділові знаки, яких не писали апостоли →
    Чому наш переклад звучить так

    Найдавніші рукописи не мають розділових знаків, і слова можна прочитати і так, і так. SBLGNT ставить знак питання. В обох випадках Ісус приймає Хомину віру і вказує далі, на тих, хто повірить, не побачивши.

  13. m31щоб ви вірили, теперішній час (SBLGNT). В інших рукописах: πιστεύσητε, аорист: «щоб ви повірили» (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Деякі з найдавніших рукописів, зокрема Ватиканський кодекс і первісний переписувач Синайського кодексу, а ймовірно й папірус P66, мають теперішній час, який може означати «продовжували вірити». Багато інших, зокрема Олександрійський кодекс і більшість пізніших рукописів, мають аорист, що може означати «повірили». Від цього залежить, чи книгу написано передусім для зміцнення віруючих, чи для того, щоб інші повірили. Проте часи в таких підрядних мети не проводять чіткої межі, і Іван уживає обидва для обох цілей (порівняйте 19:35; 11:15), тож книга може служити обом. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.

Перехресні посилання
  1. 1 Від Матвія 27:60, Від Марка 16:9
  2. 2 Від Івана 13:23, Від Івана 20:13
  3. 3 Від Луки 24:12
  4. 5 Від Івана 19:40
  5. 7 Від Івана 11:44
  6. 8 Від Івана 20:4, Від Івана 20:25
  7. 9 Псалом 16:10, Ісая 25:8
  8. 11 Від Івана 20:5
  9. 12 Від Луки 24:3–7, Від Марка 16:5–6
  10. 13 Від Івана 20:15, 1 Самуїлова 1:8
  11. 14 Від Матвія 28:9, Від Марка 16:9
  12. 15 Від Івана 20:13, Від Івана 18:7
  13. 16 Від Івана 10:3, Від Івана 1:38
  14. 17 Від Івана 16:28, До галатів 4:6–7
  15. 18 Від Луки 24:10, Від Матвія 28:10
  16. 19 Від Івана 20:26, Від Івана 14:27
  17. 20 Від Івана 16:22, Від Івана 16:20
  18. 21 Від Івана 17:18–19, Від Івана 13:20
  19. 22 Йов 33:4, Буття 2:7
  20. 23 Від Матвія 18:18, Від Матвія 16:19
  21. 24 Від Івана 11:16
  22. 25 Від Марка 16:11, Від Івана 6:30
  23. 26 Від Івана 20:19
  24. 27 Від Івана 20:25, 1 Івана 1:1–2
  25. 28 Ісая 9:5, Від Івана 1:1
  26. 29 1 Петра 1:8, 2 до коринтян 5:7
  27. 30 Від Івана 21:25, 1 Івана 5:13
  28. 31 Дії апостолів 10:43, Від Івана 3:15–16

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.

Сторінки віршів: Від Івана 20:28 Від Івана 20:29 Від Івана 20:31