Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Титул
Займенники для Бога
Міри
Заголовки
Перехресні посилання
Слова Ісуса
Вигляд
Номери віршів

Від Івана 19

Пилат велить збичувати Ісуса і під тиском натовпу видає Ісуса на розпʼяття як «Царя юдейського». З хреста Ісус доручає свою матір учневі, якого любив, каже: «Звершено» — і помирає; Йосиф з Ариматеї та Никодим ховають тіло.

Вступ до книги: Від Івана →

Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Воїни знущаються з Ісуса

1Тоді Пилат забрав Ісуса й звелів Його збичувати. 2Воїни сплели вінець із терну й поклали Йому на голову, а тоді вдягли Його в пурпуровий плащ. 3Вони раз у раз підходили до Нього і казали: «Хай живе Цар юдейський!» — і били Його по обличчю. 4Пилат знову вийшов і сказав їм: «Дивіться, я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу за Ним жодної провини.» 5Тож Ісус вийшов, усе ще в терновому вінці й пурпуровому плащі. Пилат сказав їм: «Ось людина!» 6Коли старші священники і храмові вартові побачили Його, вони закричали: «Розіпни! Розіпни!» Пилат сказав їм: «Беріть Його самі й розпинайте. Я не знаходжу за Ним жодної провини.» 7Представники юдейської влади відповіли: «У нас є Закон, і за цим Законом Він мусить померти, бо видавав себе за Сина Божого.»

8Почувши це, Пилат злякався ще більше. 9Він повернувся до резиденції й сказав Ісусові: «Звідки Ти?» Але Ісус нічого йому не відповів. 10Тоді Пилат сказав Йому: «Ти не хочеш говорити зі мною?» Хіба Ти не знаєш, що я маю владу звільнити Тебе і владу розіпʼясти Тебе? 11Ісус відповів: «Ти не мав би наді Мною жодної влади, якби її не дано тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, несе більший гріх.» 12Відтоді Пилат намагався звільнити Його, але представники юдейської влади кричали: «Якщо відпустиш цього чоловіка, ти не друг кесаря. Кожен, хто видає себе за царя, повстає проти кесаря.»

13Почувши ці слова, Пилат вивів Ісуса й сів на судилищі, на місці, що називається Камʼяний Поміст, а єврейською — Гаввата. 14Був день Приготування Пасхи, близько полудня. Пилат сказав представникам юдейської влади: «Ось ваш Цар!» 15Вони закричали у відповідь: «Геть Його! Геть Його! Розіпни Його!» Пилат сказав їм: «Невже мені розіпʼясти вашого Царя?» Старші священники відповіли: «У нас немає царя, крім кесаря.» 16Тоді Пилат передав Його їм на розпʼяття.

Розпʼяття

Тож вони забрали Ісуса під свою варту. 17Несучи хрест сам, Він вийшов на місце, що називається Місце Черепа (єврейською — Голгофа). 18Там Його розіпʼяли, а з Ним ще двох, по одному з кожного боку, а Ісуса посередині. 19Пилат також написав напис і звелів прикріпити його на хресті. Там було написано: «Ісус Назорей, Цар юдейський.» 20Цей напис прочитали багато юдеїв з Єрусалима, бо місце, де розіпʼяли Ісуса, було поблизу міста. Напис був єврейською, латинською і грецькою мовами. 21Юдейські старші священники заперечували. «Не пиши “Цар юдейський”», — казали вони Пилатові. — «Напиши, що цей чоловік сказав: “Я Цар юдейський.”» 22Пилат відповів: «Що я написав, те написав.» 23Розіпʼявши Ісуса, воїни взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по частині кожному воїнові. Вони взяли також Його хітон. Хітон був без швів, витканий цілим від верху до низу. 24Тож вони сказали один одному: «Не будемо його рвати. Кинемо жереб і подивимося, кому він дістанеться.» Так мало здійснитися Писання, яке каже: «Вони поділили між собою Мій одяг, а за Мою одежу кидали жереб.»

Ось що зробили воїни.

Мати Ісуса біля хреста

25Тим часом біля Ісусового хреста стояли Його мати, її сестра, Марія, дружина Клеопи, і Марія Магдалина. 26Ісус побачив там свою матір, а біля неї учня, якого Він любив. Він сказав матері: «Жінко, ось твій син.» 27Потім Він сказав учневі: «Ось твоя мати.» Відтоді учень узяв її до свого дому.

Смерть Ісуса

28Після цього Ісус знав, що все вже звершено. І щоб довершилося Писання, Він сказав: «Я спраглий.» 29Там стояла посудина, повна кислого вина. Тож вони наклали губку, намочену в кислому вині, на стебло ісопу й піднесли до Його уст. 30Коли Ісус скуштував кислого вина, Він сказав: «Звершено.» Потім Він схилив голову й віддав дух.

Бік Ісуса пробивають списом

31Був день Приготування, і представники юдейської влади не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у суботу, бо та субота була особливо урочистим днем. Тож вони попросили Пилата звеліти перебити розіпʼятим голінки і зняти тіла. 32Тож воїни прийшли. Вони перебили голінки першому, а потім і другому, розіпʼятому разом з Ісусом. 33Але коли вони підійшли до Ісуса, то побачили, що Він уже помер. Тож вони не перебили Йому голінок. 34Проте один із воїнів пробив Йому бік списом, і відразу витекла кров і вода. 35Той, хто це бачив, засвідчив це, і його свідчення істинне. Він знає, що каже істину, і розповів це, щоб і ви вірили. 36Це сталося, щоб здійснилося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана.» 37А ще в іншому місці Писання сказано: «Вони побачать того, кого прокололи.»

Поховання Ісуса

38Після цього Йосиф з Ариматеї, учень Ісуса, який приховував це, бо боявся юдейської влади, попросив у Пилата дозволу забрати тіло Ісуса, і Пилат дозволив. Тож Йосиф прийшов і забрав Його тіло. 39Прийшов і Никодим, той, хто колись уперше прийшов до Ісуса вночі. Він приніс суміш мирри та алое вагою близько тридцяти трьох кілограмів. 40Вони взяли тіло Ісуса й обгорнули його разом із пахощами лляними полотнами, як юдеї готують тіло до поховання. 41На тому місці, де Його розіпʼяли, був сад, а в тому саду — нова гробниця, де ще нікого не клали. 42Гробниця була поблизу, а був юдейський день Приготування, тож вони поклали Ісуса там.

Примітки

  1. a5Ось людина: Пилат показує побитого вʼязня як того, хто не становить загрози, з жалістю чи зі зневагою. Або: лише вияв жалю; лише вияв зневаги (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Ці слова вказують на чоловіка перед ними: побитого, у глузливому вінку й багряниці. Мета Пилата, здається, та сама, що у вірші 4: показати, що цей вʼязень не цар-суперник і не вартий смерті. Чи він говорить із певним жалем («погляньте на цього бідолаху»), чи зі зневагою («погляньте на цього типа»), слова не кажуть, і може бути і те, і те.

  2. b7юдеї: первосвященики та їхні служники, які щойно кричали (вірш 6). Розглядали також: юдейський народ загалом.
    Чому наш переклад звучить так

    Іван щойно назвав мовців: первосвященики і служники. Тепер вони відповідають на Пилатову репліку. Це не весь юдейський народ: Ісус і Його учні — юдеї, і багато хто в Єрусалимі вітав Його (12:12-13).

  3. c11той, хто видав Мене тобі: найімовірніше, Каяфа, первосвященик. Або: Юда Іскаріот; первосвященики як група (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Слово стоїть в однині. Каяфа послав Ісуса до Пилата (18:24, 28) і сказав, що один чоловік має померти за народ (11:49-50; 18:14), а Пилат сказав: «Твій народ і первосвященики видали Тебе мені» (18:35). Інші вважають, що це Юда, якого Іван часто називає тим, хто видав Ісуса (6:64, 71; 13:11; 18:2, 5); але Юда видав Його людям, посланим первосвящениками (18:3), а не Пилатові. Так чи так, це називає одну людину, що діяла, а не народ.

  4. d12юдеї: первосвященики та їхні служники разом із тими, хто стояв з ними перед преторією. Розглядали також: юдейський народ загалом.
    Чому наш переклад звучить так

    Це обвинувачі з віршів 6-7, які знову відповідають Пилатові; у вірші 15 Іван називає первосвящеників тими, хто говорить від їхнього імені. З ними могли стояти й інші, як дає змогу думати вигук за Варавву (18:39-40), але Іван не описує натовпу. Це не весь юдейський народ: Ісус і Його учні — юдеї.

  5. e13сів: Пилат зайняв своє місце. Або: Пилат посадив Ісуса на судове крісло (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    У Івана це дієслово зазвичай означає «сів» (12:14), а намісник сідав на судове крісло, щоб винести вирок (Від Матвія 27:19; Дії апостолів 25:6, 17). Дієслово може означати й «посадив когось», і тоді речення могло б означати, що Пилат на глум посадив Ісуса на судове крісло, як воїни вбрали Його царем. Це пасувало б до іронії Івана, але без названого додатка просте значення імовірніше.

  6. f14день приготування до Пасхи: день перед Пасхою, коли готували трапезу. Або: пʼятниця пасхального тижня (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    У день приготування пасхальних ягнят різали пополудні (Вихід 12:6), а трапезу їли того вечора, коли починалося свято. Це відповідає 18:28, де обвинувачі ще не їли Пасхи. Те саме слово було й назвою пʼятниці, дня приготування до суботи (19:31, 42; Від Марка 15:42), і дехто читає його тут як «пʼятниця пасхального тижня». Від Марка 14:12-16 подає останню вечерю як пасхальну трапезу, тож дві розповіді треба читати разом; виноска подає інше прочитання.

  7. g14близько шостої години: близько полудня. Розглядали також: близько шостої ранку, рахуючи від півночі. Читати статтю: Як у Біблії лічать час →
    Чому наш переклад звучить так

    Години рахували від сходу сонця, близько шостої ранку (див. примітки до 1:39 і 4:6), тож шоста година була близько полудня. Від Марка 15:25 каже, що Ісуса розіпʼяли о третій годині, близько девʼятої ранку. Час доби зазвичай подавали приблизно («близько»). Рахунок від півночі, який дехто пропонував для Івана, дав би шосту ранку. Різницю тут відзначено, а не розвʼязано.

  8. h14юдеї: первосвященики та їхні служники разом із тими, хто стояв з ними перед судовим кріслом. Розглядали також: юдейський народ загалом.
    Чому наш переклад звучить так

    Пилат говорить до обвинувачів з віршів 6-12; у вірші 15 Іван називає первосвящеників тими, хто відповідає. Це не весь юдейський народ. Проте Пилат звертається до них як до тих, хто говорить від імені народу, царем якого, за його словами, є Ісус.

  9. i16їм: на волю первосвящеників, тоді як вирок виконали римські воїни. Або: видав Його первосвященикам, які й розіпʼяли Його; видав Його воїнам (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    За граматикою «їм» — останні названі, первосвященики (вірш 15). Проте розпинали римські воїни (19:23, 32) за наказом намісника, а звинувачення над хрестом було Пилатове (19:19). Тож зміст у тому, що Пилат віддав Ісуса на те, чого вони вимагали, і видав Його на страту; це не означає, що первосвященики самі Його розіпʼяли. Порівняйте Від Луки 23:25: «Ісуса ж він видав на їхню волю». Кожен рівень зберігає «їм», як у грецькому тексті.

  10. j17–18несучи хрест сам, без нічиєї допомоги. Розглядали також: несучи хрест заради себе; лише те, що Він вирушив, несучи його, не виключаючи, що згодом хтось допоміг.
    Чому наш переклад звучить так

    Маленьке слово при «несучи» відсилає до Ісуса: хрест був Його власним тягарем. Матвій, Марко і Лука кажуть, що воїни змусили нести його Симона Киринеянина (Від Матвія 27:32; Від Марка 15:21; Від Луки 23:26). Іван не згадує Симона. Розповіді можна читати разом (Ісус вирушив, несучи хрест, а Симон перейняв його дорогою), але власна розповідь Івана показує, що Ісус ніс його сам.

  11. k23ця подробиця пояснює, чому воїни не розірвали хітона; Іван, можливо, бачить у ній і більше. Або: знак, що Ісус — первосвященик, чия риза була виткана без шва; образ єдності народу Ісуса, який не можна розривати (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Проста причина подробиці — наступне речення: хітон без шва був ціннішим цілим. Запропоновано ще два значення. Ризу первосвященика мали ткати так, щоб вона не розривалася (Вихід 28:32), а юдейський історик Йосип Флавій каже, що її не шили з двох частин, а виткали цілою. А слово «розірвати» (19:24) — те, яким Іван називає поділи між людьми (7:43; 9:16; 10:19) і сітку, що не розірвалася (21:11). Іван не каже, що має на увазі щось із цього, тож це непевно.

  12. l25чотири жінки: Його мати, сестра Його матері, Марія, дружина Клеопи, і Марія Магдалина. Або: три жінки: сестра Його матері — це Марія, дружина Клеопи; дві жінки: Його мати і її сестра, названі як дві Марії (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Грецький текст не має «і» між «сестра Його матері» і «Марія Клеопова», тож це могла бути одна жінка. Але тоді дві сестри звалися б Маріями, що малоймовірно. Якщо читати як чотири, перелік ділиться на дві пари, зʼєднані «і»: дві неназвані жінки, потім дві названі Марії. Свідчення не вирішальні.

  13. m26Жінко: шанобливе звертання, як у Кані. Розглядали також: холодне чи віддалене звертання.
    Чому наш переклад звучить так

    Ісус звертається так до матері лише двічі: у Кані (2:4) і тут. У Кані Він сказав: «Ще не прийшла Моя година»; тепер Його година прийшла (12:23; 13:1; 17:1), і з хреста Він знову звертається до неї так само. Це звертання було ввічливим, а не грубим.

  14. n26турбота сина, що помирає, про матір; можливо, також початок нової родини Його учнів. Або: лише турбота про матір; передусім символ, де мати представляє народ віри (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Перше значення ясне: Ісус дбає, щоб про Його матір піклувалися. Його брати ще не вірили в Нього (7:5). Іван може мати на увазі й більше: з хреста Ісус зʼєднує свою матір і свого учня в одну родину, а після воскресіння називає учнів «Моїми братами» (20:17). Текст не каже цього прямо.

  15. o28щоб збулося Писання стосується «каже»: Він сказав «Прагну», щоб виконати Писання. Або: стосується «усе вже звершилося»: усе було зроблено, щоб збулося Писання (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Підрядне речення мети стоїть між двома дієсловами і може належати до будь-якого з них. Приєднане до «каже», воно пояснює цей вислів Писанням про спрагу (рішення про значення m3), як 19:24 і 19:36 пояснюють інші подробиці. Приєднане до «звершилося», воно казало б, що вся праця була виконана, щоб збулося Писання, а «Прагну» було б просто Його потребою. Обидва прочитання можливі.

  16. p29на іссоп (усі рукописи). В інших рукописах: на спис: здогад, що є в одному пізньому рукописі, ніби тут стояло подібне слово для римського списа (латиною pilum).
    Чому наш переклад звучить так

    Стебло іссопу здається надто слабким, щоб підняти намочену губку, тож висловлено припущення, що Іван написав дуже подібне слово зі значенням «спис», а переписувач помилково його прочитав. Цей здогад зʼявляється лише в одному пізньому рукописі, приблизно XI століття; усі ранні рукописи мають «іссоп». Невеликої гілки вистачило б, бо хрест часто був ненабагато вищий за людину. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.

  17. q30Його власний дух; Іван, можливо, також натякає, що тепер має бути даний Дух. Або: просте твердження, що Він помер, без згадки про Святого Духа; Він передав Святого Духа тим, хто був біля хреста (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
    Чому наш переклад звучить так

    Іван сказав, що Духа буде дано, коли Ісус буде прославлений (7:39), а воскреслий Ісус дихає на учнів і дає їм Святого Духа (20:22). Дехто бачить тут натяк на це, бо ці слова можуть означати й «передав Духа». Але цей вислів — природний спосіб описати смерть, а Духа дано в 20:22. Значення «Його власний дух» певне; додатковий натяк можливий, але не ясний.

  18. r31юдеї: влада, первосвященики і ті, хто з ними. Розглядали також: юдейський народ загалом; натовп біля хреста.
    Чому наш переклад звучить так

    Вони діють як одне ціле і звертаються з офіційним проханням до римського намісника, як первосвященики та їхні служники робили впродовж усього суду (18:28-31; 19:6-7, 12, 15, 21). Це не весь народ: Ісус, Його учні, а також Йосип і Никодим, які Його ховають, — юдеї.

  19. s33–34вийшли кров і вода: передусім простий факт, що показує справжню смерть справжнього тіла; будь-яке глибше значення не висловлено. Або: знак Духа, живої води, що тече від Ісуса, коли Він прославлений (7:38-39); знак води і крові з 1 Івана 5:6-8; знак таїнств хрещення і Господньої вечері (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Іван не пояснює крові й води; натомість він наголошує, що це бачили і про це засвідчили (вірш 35). Щонайменше це показує, що Ісус справді помер як людина, з тілом із плоті й крові (1:14; порівняйте 1 Івана 4:2-3). Читачі здавна бачили в цьому більше: у цьому Євангелії вода означає Духа і життя, яке дає Ісус (4:14; 7:38-39), а кров — життя, яке Він кладе (6:53-56). Ці звʼязки можливі, але не висловлені, тож їх залишено для виноски; сам текст не дає медичного пояснення.

  20. t35той знає: сам очевидець, який знає, що говорить правду. Або: Христос чи Бог, який знає, що свідок говорить правду (урочисте звернення до вищого свідка); автор Євангелія, що говорить про очевидця як про когось іншого (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Слово — вказівний займенник «той», а не просте «він». Іван часто вживає його, щоб відіслати до щойно названої особи (1:8; 9:9, 11, 36-37), і природне прочитання — що сам очевидець певен того, що каже. Оскільки займенник може вказувати від мовця, дехто відносить його до Христа, якого названо «Той» в 1 Івана 2:6 і 3:3-7, або до Бога, якого закликано як свідка свідчення. Текст цього не вирішує, тож усі рівні зберігають простий займенник.

  21. u36пасхальне ягня (Вихід 12:46; Числа 9:12) і праведник, якого Бог береже (Псалом 34:21). Або: лише пасхальні тексти; лише псалом (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Закон про Пасху каже, що жодної кістки ягняти не можна ламати (Вихід 12:46; Числа 9:12). Псалом 34:21 каже, що ГОСПОДЬ береже всі кістки праведника, щоб жодна з них не зламалася. Формулювання Івана, з майбутнім пасивом «не буде зламана», найближче до псалма в його грецькому перекладі; тема Пасхи проходить через усю його розповідь. Ісус — «Агнець Божий» (1:29, 36) і помирає в день приготування до Пасхи (19:14), тож, мабуть, на думці обидва уривки. Виноска подає посилання.

  22. v37Захарія 12:10, у формулюванні, близькому до гебрейського.
    Чому наш переклад звучить так

    У книзі Захарія 12:10 ГОСПОДЬ обіцяє вилити на дім Давида й на мешканців Єрусалима дух благодаті й благання: вони подивляться на того, кого прокололи, і плакатимуть за ним, як за єдиним сином. У гебрейському тексті говорить ГОСПОДЬ: «вони подивляться на Мене», тож у певному сенсі проколотого ототожнено з самим Богом. Звичний грецький переклад книги Захарія має тут інше прочитання, а формулювання Івана ближче до гебрейського. Рецензентам варто звірити формулювання з грецьким і гебрейським текстом книги Захарія.

  23. w38юдеї: влада. Розглядали також: юдейський народ загалом.
    Чому наш переклад звучить так

    Йосиф і сам був юдеєм, а інші Євангелія кажуть, що він був членом ради (Від Марка 15:43; Від Луки 23:50-51). Він боявся провідників, які засудили Ісуса, як у 7:13; 9:22; 12:42 і 20:19, а не свого народу.

Перехресні посилання
  1. 1 Ісая 53:5, Ісая 50:6
  2. 2 Від Марка 15:16–20, Псалом 22:7
  3. 3 Від Матвія 27:29
  4. 4 Від Івана 18:38, Від Івана 19:6
  5. 5 Від Івана 19:2, Ісая 7:14
  6. 6 Від Івана 18:31, Від Івана 19:4
  7. 7 Левит 24:16, Від Івана 5:18
  8. 9 Від Івана 18:33
  9. 11 До римлян 13:1, Від Івана 3:27
  10. 12 Від Івана 18:33–36, Дії апостолів 17:6–7
  11. 13 Псалом 82:5–7, Від Матвія 27:19
  12. 14 Від Матвія 27:62, Від Івана 19:5
  13. 15 Від Луки 23:18, Дії апостолів 21:36
  14. 16 Від Матвія 27:26–31, Від Луки 23:24–25
  15. 17 Від Луки 23:33, Від Луки 14:27
  16. 18 Ісая 53:12
  17. 19 Від Матвія 27:37, Від Марка 15:26
  18. 23 Від Луки 23:34, Від Марка 15:24
  19. 24 Псалом 22:19, Від Івана 19:28
  20. 25 Від Луки 23:49, Від Матвія 27:55–56
  21. 26 Від Івана 21:24, Від Івана 2:4
  22. 27 Від Матвія 12:48–50, Від Івана 16:32
  23. 28 Псалом 69:22, Псалом 22:16
  24. 29 Числа 19:18, Від Луки 23:36
  25. 30 Від Івана 17:4, До филипʼян 2:8
  26. 31 Від Івана 19:14, Від Івана 19:42
  27. 32 Від Івана 19:18
  28. 34 1 Івана 5:6, Захарія 12:10
  29. 35 Від Івана 21:24, Від Івана 15:27
  30. 36 Псалом 34:21, Числа 9:12
  31. 37 Захарія 12:10, Обʼявлення 1:7
  32. 38 Від Марка 15:42–47
  33. 39 Від Івана 7:50–52, Пісня над піснями 4:14
  34. 40 Від Івана 11:44, Від Івана 20:5–7
  35. 41 Від Матвія 27:60, Від Луки 23:53
  36. 42 Від Івана 19:14, Від Івана 19:31

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.

Сторінки віршів: Від Івана 19:30