Від Івана 4
Біля криниці в Самарії Ісус пропонує жінці живу воду й відкриває, що настала година поклонятися Отцеві в дусі та істині. Багато самарян вірять, а в Галилеї син царського урядовця зцілюється словом, сказаним здалеку.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Ісус і самарянка
1Ісус дізнався, що фарисеї почули, ніби Він здобуває й хрестить більше учнів, ніж Іван. 2(Насправді хрестив не сам Ісус, а Його учні.) 3Тож Він покинув Юдею й знову повернувся до Галилеї.a 4Він мав пройти через Самарію.b 5Тож Він прийшов до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу ділянки землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові. 6Там був Яковів колодязь. Ісус утомився з дороги, тож Він сів біля колодязя, як був. Було близько полудня.c
7Прийшла самарянка набрати води.d Ісус сказав їй: «Дай Мені напитися.» 8Його учні пішли до міста купити їжі. 9Самарянка сказала Йому: «Як це так, що Ти, юдей, просиш напитися в мене, самарянки?» (Юдеї не користуються одним посудом із самарянами.)ef 10Ісус відповів їй: «Якби ти знала, який дар дає Бог і хто той, хто каже тобі: “Дай Мені напитися”, то ти сама попросила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.»g 11Жінка сказала Йому: «Пане, у Тебе немає відра, а колодязь глибокий. Звідки ж у Тебе ця жива вода? 12Невже Ти більший за нашого батька Якова? Він дав нам цей колодязь, і сам пив із нього, і його сини, і його худоба.» 13Ісус відповів їй: «Усі, хто пʼє цю воду, знову захочуть пити. 14Але хто напʼється води, яку Я дам, той ніколи вже не відчує спраги. Вода, яку Я дам, стане в ньому джерелом, що бʼє ключем у вічне життя.» 15Жінка сказала Йому: «Пане, дай мені цієї води! Тоді я не відчуватиму спраги, і мені не доведеться ходити сюди по воду.»
16Він сказав їй: «Іди поклич свого чоловіка й повертайся сюди.» 17Жінка відповіла: «У мене немає чоловіка.» Ісус сказав їй: «Ти правильно кажеш: “У мене немає чоловіка.” 18Насправді ти мала пʼятьох чоловіків, і той, з ким ти тепер, — не твій чоловік. Тут ти сказала правду.» 19Жінка сказала Йому: «Пане, я бачу, що Ти пророк. 20На цій горі поклонялися наші предки, а ви, юдеї, кажете, що місце, де слід поклонятися, — в Єрусалимі.» 21Ісус сказав їй: «Повір Мені, жінко: надходить година, коли ви будете поклонятися Отцеві не на цій горі і не в Єрусалимі. 22Ваш народ поклоняється, не знаючи, чому поклоняється; ми знаємо, чому поклоняємося, бо спасіння приходить від юдеїв. 23Але надходить година, і вона вже настала, коли справжні поклонники поклонятимуться Отцеві в дусі та істині; бо Отець шукає саме таких, щоб вони Йому поклонялися.h 24Бог — дух, і кожен, хто Йому поклоняється, має робити це в дусі та істині.» 25Жінка сказала Йому: «Я знаю, що прийде Месія» (той, кого називають Христом). «Коли Він прийде, Він усе нам пояснить.»i 26Ісус сказав їй: «Це Я, той, хто розмовляє з тобою.»j
27Саме тоді повернулися Його учні, і вони здивувалися, що Він розмовляє з жінкою. Проте ніхто з них не сказав: «Чого Ти шукаєш?» або: «Чому Ти розмовляєш з нею?» 28Тоді жінка залишила свій глек, повернулася до міста й сказала людям: 29«Ходіть, подивіться на чоловіка, який розповів мені все, що я зробила. Чи не Христос це часом?»k 30Люди вийшли з міста й рушили до Нього.
Поля, готові до жнив
31Тим часом учні вмовляли Його: «Равві, зʼїж що-небудь.» 32Але Він сказав їм: «Я маю їжу, про яку ви не знаєте.» 33Тоді учні почали казати один одному: «Невже хтось приніс Йому їжі?» 34Ісус сказав їм: «Моя їжа — виконувати волю того, хто послав Мене, і довести до кінця Його діло.» 35«Хіба ви не кажете: “Ще чотири місяці — і будуть жнива”?l Кажу вам: підніміть очі й погляньте на поля. Вони вже побіліли, готові до жнив. 36Уже жнець одержує плату і збирає врожай для вічного життя, щоб сіяч радів разом зі жнецем.mn 37Бо тут справджується приказка: “Сіяч — один, а жнець — інший.” 38Я послав вас жати те, над чим ви не працювали. Інші працювали, а ви продовжили там, де закінчилася їхня праця.»op
Багато самарян вірують
39Багато самарян з того міста повірили в Нього через слово жінки, яка свідчила: «Він розповів мені все, що я зробила.» 40Коли самаряни прийшли до Нього, вони почали просити Його перебути в них, і Він перебув там два дні. 41Через Його власне слово повірило набагато більше людей. 42Вони казали жінці: «Ми віримо вже не через твою розповідь. Ми самі слухали Його і знаємо, що Він справді Спаситель світу.»q
Ісус зцілює сина царського урядовця
43Після тих двох днів Він вирушив звідти до Галилеї. 44Сам Ісус казав, що пророка не шанують у його власній батьківщині.r 45Тож коли Він прибув до Галилеї, галилеяни радо Його прийняли. Вони бачили все, що Він зробив у Єрусалимі під час свята, бо й самі там були на святі.
46Тож Він знову прийшов до Кани Галилейської, де колись перетворив воду на вино. Був там один царський урядовець, син якого лежав хворий у Капернаумі. 47Почувши, що Ісус прибув з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і благав Його спуститися й зцілити його сина, бо хлопець помирав. 48Ісус відповів йому: «Ніхто з вас не повірить, якщо не побачить знаків і див.» 49Урядовець благав: «Пане, прийди, поки не помер мій синочок.»s 50Ісус сказав йому: «Іди. Твій син живе.»t Чоловік повірив тому, що сказав йому Ісус, і вирушив додому. 51Коли він був ще в дорозі, його раби зустріли його звісткою, що його хлопець живий. 52Тож він запитав їх, о котрій годині хлопцеві стало легше, і вони сказали йому: «Гарячка минула вчора близько першої години дня.»u 53Тоді батько зрозумів, що це сталося саме тієї години, коли Ісус сказав йому: «Твій син живе.» І він повірив разом з усією своєю родиною. 54Це Ісус учинив як свій другий знак, коли повернувся з Юдеї до Галилеї.
Примітки
- a1–3Ісус (SBLGNT). В інших рукописах: Господь (багато рукописів).
Чому наш переклад звучить так
Багато рукописів, серед них деякі з найдавніших, мають на початку вірша «Господь»; інші, зокрема Синайський кодекс, мають «Ісус», і SBLGNT іде за ними. Обидва називають ту саму особу. До воскресіння оповідь Івана рідко називає Ісуса «Господом» (6:23; 11:2), а імʼя ще двічі трапляється в цих віршах, що могло спонукати переписувачів змінювати його в той чи інший бік. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
- b4мав: необхідність, яку Іван залишає відкритою; цього вимагав шлях, а в Івана «мусить» позначає й те, що задумав Бог. Або: лише дорога: найкоротший шлях пролягав через Самарію; лише Божий задум: Його послано до цього міста (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Подорожні, що йшли з Юдеї на північ, могли пройти просто через Самарію або обійти її долиною Йордану. Йосип Флавій каже, що дорога через Самарію тривала три дні і що нею ходили галилеяни на свята (Життя 269; Юдейські старожитності 20.118), тож саму дорогу можна вважати поясненням. Але Іван уживає це дієслово, ἔδει, для того, чого вимагає Божий задум: Син Людський мусить бути піднесений (3:14), Він мусить зростати (3:30), Він мусить привести інших овець (10:16). Те, що відбувається біля колодязя, натякає, що присутнє й друге значення. Свідчення врівноважені, тож кожен рівень каже лише «мав» і жодного значення не робить явним.
- c6шоста година: близько полудня. Розглядали також: близько шостої ранку чи вечора, якщо лічити години від півночі. Читати статтю: Як у Біблії лічать час →
Чому наш переклад звучить так
Години лічили від сходу сонця, близько шостої ранку (див. примітку до 1:39), тож шоста година була південь, спека дня. Лік від півночі, який дехто пропонує для Івана, дав би шосту ранку або вечора. Буття 24:11 називає вечір часом, коли жінки виходили по воду; Іван не каже, чому ця жінка прийшла опівдні. Ту саму годину названо в 19:14, коли Пилат виводить Ісуса до натовпу.
- d7зустріч біля колодязя, яка в Писанні часто веде до заручин. Або: жодного задуманого відгомону (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Авраамів слуга знаходить Ревеку біля колодязя (Буття 24:10-27); Яків зустрічає Рахіль біля колодязя (Буття 29:1-12); Мойсей зустрічає Ціпору біля колодязя (Вихід 2:15-21). Тут, біля Яковової колодязя, чужинець просить у жінки води, а розмова переходить на її чоловіків (вірші 16-18); Іван Хреститель щойно назвав Ісуса нареченим (3:29). Сам Іван цього звʼязку не проводить, тож кожен рівень розповідає про зустріч просто.
- e9не користуються спільно речами: не мають спільного посуду. Або: не мають справ, не спілкуються (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Дієслово συγχρῶνται рідкісне. Утворене від «з» і «користуватися», воно може означати користуватися чимось разом із кимось, а ширше — мати з ними справи. Широке значення погано узгоджується з віршем 8, де учні йдуть купити їжі в самарянському місті. Вузьке значення пасує до сцени: Ісус не має посудини (вірш 11) і пив би з її посудини, а пізніше юдейське правило вважало самарянок завжди нечистими, отже, нечистим і те, чого вони торкалися (Мішна, Нідда 4:1). Ширше значення залишається можливим і широко відоме; виноска його подає.
- f9речення є частиною тексту (SBLGNT). В інших рукописах: речення немає (первісний переписувач Синайського кодексу, кодекс Безе і деякі давньолатинські рукописи).
Чому наш переклад звучить так
Кілька рукописів пропускають це речення, можливо, тому, що воно здавалося суперечністю з віршем 8; переважна більшість його має. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
- g10жива вода: і свіжа проточна вода, і вода, що дає життя. Розглядали також: лише проточна вода; лише образ вічного життя.
Чому наш переклад звучить так
У щоденній мові живою водою називали свіжу воду, що тече з джерела чи потоку, на відміну від стоячої води в цистерні (Буття 26:19; Левит 14:5, 50). Писання також називає ГОСПОДА «джерелом живої води» (Єремія 2:13; 17:13), а пророки бачать, як жива вода випливає з Єрусалима (Захарія 14:8; Єзекіїль 47:1-12). Ісус має на увазі воду життя, яку Він дає; жінка чує щоденне значення (вірш 11). Подвійне значення навмисне, тож кожен рівень зберігає «жива вода».
- h23у дусі та істині: одна думка, поклоніння, що відповідає тому, хто такий Бог (дух, вірш 24), і істині, яку Він обʼявив; «дух» з малої літери. Або: у Дусі та в істині: поклоніння через Святого Духа; у своєму внутрішньому дусі, щиро, на противагу зовнішньому обряду (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
Чому наш переклад звучить так
Один прийменник керує обома іменниками, тож вони творять одну думку. Вірш 24 дає підставу: Бог є дух, тож поклоніння має бути «в дусі». Слово могло б означати Святого Духа, якого Іван повʼязує з новим народженням (3:5-8) і називає «Духом істини» (14:17; 15:26) і через якого таке поклоніння стає можливим. Але речення описує, яким є поклоніння, а не називає Духа, і вірш 24 вживає те саме слово про саму Божу природу, тож тут воно з малої літери. Це й не лише внутрішня щирість, бо воно поєднане з істиною. Свідчення врівноважені; виноска подає інше прочитання.
- i25якого називають Христом: найімовірніше, пояснення оповідача. Або: частина слів жінки (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
У 1:38, 1:41 і 1:42 Іван зупиняється, щоб перекласти читачам гебрейське чи арамейське слово, і цей зворот робить те саме, тож його винесено за межі її слів. Але рукописи не мають лапок, і ці слова можна прочитати як її власні.
- j26Я є: прямо «це Я», Месія, з можливим відгомоном Божих власних слів. Або: Боже імʼя, Я Є, як головне значення; лише пряме значення, без відгомону (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Слова Ἐγώ εἰμι не мають присудка, але жінка щойно говорила про Месію, тож пряме значення — «це Я»: Ісус відкрито каже, хто Він, як нікому іншому так прямо до суду над Ним (порівняйте 10:24-25). Тими самими словами Бог говорить про себе в грецькому тексті книги Ісая (43:10; 46:4), а в Ісая 52:6 Бог каже: «Це Я, той, хто говорить», дуже подібно до формулювання тут. Далі в Івана саме «Я є» несе цей відгомін виразніше (8:24, 28, 58). Тут переважає пряме значення, а відгомін можливий, тож рішення позначено як непевне.
- k29несміливе запитання, що сподівається, але не стверджує: чи не Христос це часом?. Розглядали також: запитання, що чекає «так»: хіба це не Христос?; запитання, що чекає «ні»: це не може бути Христос.
Чому наш переклад звучить так
μήτι зазвичай вводить запитання, що чекає відповіді «ні» (як у 4:33). Тут, як у Від Матвія 12:23, воно висловлює обережну надію: вона не наважується це стверджувати, але порушує питання, щоб інші прийшли й самі розсудили. Переклади зберігають несміливість запитання. Деякі старіші переклади зробили з нього впевнене «Чи не Христос це?», чого форма не підтримує.
- l35поширений вислів або зауваження про пору року: так чи так, «жнива ще далеко». Або: вислів про час між сівбою і жнивами; вказівка часу: подія відбувається за чотири місяці до жнив, узимку (Під питанням). Читати статтю: Підперезані стегна й розпечене вугілля: біблійні ідіоми →
Чому наш переклад звучить так
Слова мають форму приказки, а «хіба ви не кажете» вказує на те, що люди часто казали; між сівбою і жнивами зерна минало приблизно стільки часу. Але такої приказки деінде не знаємо, і слова можуть бути простим зауваженням про пору року, яке поміщало б подію в зиму, десь за чотири місяці до весняних жнив. Так чи так, суть та сама: учні думають, що жнива ще попереду, а Ісус каже, що вони вже тут.
- m35–36«уже» починає наступне речення: уже жнець одержує плату. Або: «уже» закінчує попереднє речення: уже побіліли до жнив (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Рукописи не мають розділових знаків, і слово може закінчувати попереднє речення або починати це. SBLGNT ставить його з тим, що йде далі, а Іван часто ставить «уже» на початку речення (4:51; 7:14). Інше прочитання, «уже побіліли до жнив», давнє й добре відоме з перекладу короля Якова, тож виноска його подає. Вірш 36 надруковано, починаючи з «Уже», як підказує пунктуація, хоч за поділом на вірші це слово стоїть наприкінці вірша 35.
- n35–36сіяч і жнець радіють разом: жнива настають одразу після сівби. Або: жодного відгомону; мається на увазі лише спільна радість (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Зазвичай сівбу і жнива розділяють місяці (вірш 35), і сіяч може так і не побачити врожаю. Тут вони радіють одночасно. Амос 9:13 так само змальовує прийдешній вік: орач наздожене жнеця. Звʼязок з Амосом можливий, але не висловлений.
- o38Я послав вас: сказано як про вже зроблене. Або: лише майбутнє посилання (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
У цій Євангелії учнів ще не послано (17:18; 20:21). Минулий час може озиратися на їхнє покликання йти за Ним або говорити про їхню місію як про вже вирішену. Самаряни, що виходять до Ісуса (4:30), — перший урожай, у якому вони мають частку; згодом апостоли проповідуватимуть у Самарії (Дії апостолів 8:4-25). Свідчення не вирішують, що мається на увазі.
- p38інші: ті, хто працював перед учнями, не названі. Або: сам Ісус (і Отець); Іван Хреститель і пророки перед ним; жінка, яка привела своїх земляків (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ісус не каже, хто ці інші. Сам Ісус щойно виконав працю в Самарії, а жінка привела до Нього місто; пророки й Іван Хреститель приготували ґрунт раніше. Кожен рівень зберігає «інші», не називаючи їх.
- q41–42Спаситель світу (SBLGNT). В інших рукописах: Христос, Спаситель світу (багато пізніших рукописів).
Чому наш переклад звучить так
Багато пізніших рукописів додають «Христос» перед «Спаситель», що відбито в перекладі короля Якова. Старіші рукописи цього не мають. Виноска це подає; Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
- r44Його власна батьківщина: залишено відкритим, як і в тексті. Або: Галилея, Його рідний край (Назарет): Він іде туди, знаючи, що там Його не шануватимуть по-справжньому; Юдея і Єрусалим: Він іде звідти, бо там Його не шанували (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Від Матвія 13:57, Від Марка 6:4 і Від Луки 4:24 вживають цей вислів про Назарет у Галилеї, а Іван називає Ісуса галилеянином (1:46; 7:41, 52). Але вірш 45 каже, що галилеяни прийняли Його, а це важко узгодити з висловом, який мав би пояснити, чому Він туди пішов. За одним поглядом Його батьківщина — Галилея, а їхнє прийняття не є справжньою шаною, бо ґрунтується на знаках, які вони бачили (2:23-25; 4:48). За іншим — це Юдея з Єрусалимом, містом Давида, з роду якого мав прийти Месія (7:42); Він «прийшов до свого, і свої Його не прийняли» (1:11), тож Він звідти пішов. Свідчення врівноважені, і кожен рівень зберігає «Його власна батьківщина», не називаючи її.
- s49Пане: шанобливе звертання. Розглядали також: Господи, визнання того, хто такий Ісус.
Чому наш переклад звучить так
Це чемне звертання до будь-кого поважного; самарянка вживає його в 4:11, 15 і 19. Урядовець ще не знає, хто такий Ісус; він повірить пізніше (4:53). Виноска подає «Господи».
- t50можливо, відгомін Іллі: «Дивись, твій син живий» (1 Царів 17:23). Або: жодного відгомону; слова звичайні (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ілля повернув удові сина майже тими самими словами в грецькому Старому Завіті. Вислів досить звичайний, щоб зʼявитися й без жодного відгомону, тож звʼязок непевний.
- u52сьома година: близько першої години дня. Розглядали також: близько сьомої ранку, якщо лічити від півночі. Читати статтю: Як у Біблії лічать час →
Чому наш переклад звучить так
Години лічили від сходу сонця, близько шостої ранку, тож сьома година була близько першої години дня (див. 1:39; 11:9). Дехто доводить, що Іван лічить від півночі, тоді це була б сьома ранку. Виноска подає дослівне формулювання й інший лік.
Перехресні посилання
- 1 Від Івана 3:26, Від Івана 3:22
- 2 Дії апостолів 10:48, 1 до коринтян 1:13–17
- 3 Від Матвія 10:23
- 4 Від Луки 17:11, Від Луки 9:51–52
- 5 Ісус Навин 24:32, Буття 33:19
- 6 До євреїв 4:15, Від Матвія 8:24
- 7 Від Матвія 10:42, 1 Царів 17:10
- 9 Дії апостолів 10:28, 2 Царів 17:24–41
- 10 Від Івана 4:14, Обʼявлення 7:17
- 11 1 до коринтян 2:14, Від Івана 3:4
- 13 Від Івана 6:27, Ісая 65:13–14
- 14 Від Івана 7:38–39, Від Івана 6:35
- 15 Від Івана 6:34, До римлян 8:5
- 16 До євреїв 4:13, Від Івана 4:18
- 18 Єремія 3:20, Від Марка 10:12
- 19 Від Луки 7:39, Від Івана 6:14
- 20 Буття 12:6–7, Буття 33:18–20
- 21 1 до Тимофія 2:8, Малахія 1:11
- 22 Дії апостолів 17:23, Ісая 2:3
- 23 До филипʼян 3:3, Від Івана 5:25
- 24 2 до коринтян 3:17, Від Матвія 15:8–9
- 25 Від Івана 1:49, Даниїл 9:24–26
- 26 Від Івана 8:24, Від Марка 14:61–62
- 27 Від Луки 7:39, Від Івана 4:8–9
- 28 Від Івана 4:7, Від Луки 24:33
- 29 Від Івана 1:41–49, Від Івана 4:17–18
- 32 Йов 23:12, Псалом 119:103
- 34 Від Івана 6:38, Від Івана 5:30
- 35 Від Луки 10:2–3, Від Матвія 9:37–38
- 36 Якова 5:19–20, До римлян 1:13
- 37 Михей 6:15, Йов 31:8
- 38 Від Івана 1:7, 2 Хронік 36:15
- 39 Від Івана 4:29, Від Івана 4:5
- 40 Обʼявлення 3:20, Від Луки 24:29
- 41 Дії апостолів 1:8, 1 до коринтян 2:4–5
- 42 1 Івана 4:14, Від Івана 1:29
- 44 Від Матвія 13:57, Від Луки 4:24
- 45 Від Івана 2:23, Від Івана 2:13–16
- 46 Від Івана 2:1–11
- 47 Від Івана 4:3
- 48 Від Івана 20:29, 1 до коринтян 1:22
- 49 Від Марка 5:23
- 50 Від Матвія 8:13, Від Марка 7:29–30
- 53 Псалом 107:20, Від Луки 19:9
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.
Сторінки віршів: Від Івана 4:24