Від Івана 21
Біля Тиверіадського озера воскреслий Ісус дає учням величезний улов риби і снідає з ними. Тричі Ісус питає Петра, чи любить той Ісуса, і велить йому пасти овець, а учня, якого любив Ісус, названо тим, хто це записав.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Ісус зʼявляється біля моря
1Після цього Ісус ще раз явив себе учням біля Тиверіадського озера. Сталося це так. 2Там були разом Симон Петро, Хома, якого називали Дідимом (тобто Близнюком), Натанаїл із Кани Галилейської, Зеведеєві сини та ще двоє Його учнів. 3Симон Петро сказав їм: «Піду ловити рибу.» Вони відповіли: «Ми теж підемо з тобою.» Вони вийшли й сіли в човен, але за всю ту ніч нічого не впіймали.
4Ледве почало світати, Ісус став на березі, але учні не впізнали, що це Ісус. 5Тож Ісус гукнув до них: «Хлопці, у вас, мабуть, немає риби на їжу?» Вони відповіли Йому: «Ні.» 6Він сказав їм: «Закиньте сітку з правого боку човна, і знайдете рибу.» Вони закинули, і тепер уже не могли витягти сітку, бо риби було дуже багато. 7Тоді той учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Почувши, що це Господь, Симон Петро підперезав на собі верхній одяг, бо роздягнувся для роботи, і кинувся в озеро.a 8Інші учні припливли в човні, тягнучи сітку, повну риби. Вони були недалеко, лише за якихось девʼяносто метрів від берега.
9Коли вони вийшли на берег, то побачили вже розкладене вогнище з вугілля, на якому лежала риба, і хліб. 10Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, яку ви щойно впіймали.» 11Тож Симон Петро піднявся в човен і витяг на берег сітку, повну великих риб, — їх було 153. І хоч їх було так багато, сітка не порвалася.b 12Ісус сказав їм: «Ходіть снідати.» Жоден з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Вони знали, що це Господь. 13Ісус підійшов, узяв хліб і дав їм, а так само й рибу. 14Це був уже третій раз, коли Ісус явився учням після того, як Він був воскрешений із мертвих.
Ісус і Петро
15Коли вони поснідали, Ісус сказав Симонові Петрові: «Симоне, сину Іванів, чи любиш ти Мене більше, ніж ці?»cde Петро сказав Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.» Ісус сказав йому: «Годуй Моїх ягнят.» 16Удруге Він запитав його: «Симоне, сину Іванів, чи любиш ти Мене?» Петро сказав Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.» Ісус сказав йому: «Паси Моїх овець.» 17Утретє Він запитав його: «Симоне, сину Іванів, чи любиш ти Мене?» Петро засмутився, бо Ісус утретє запитав його: «Чи любиш ти Мене?»fg Петро відповів: «Господи, Ти знаєш усе; Ти знаєш, що я люблю Тебе.» Ісус сказав йому: «Годуй Моїх овець. 18Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодший, то сам підперізувався й ходив, куди хотів. Але коли постарієш, простягнеш руки, і хтось інший підпереже тебе й поведе туди, куди ти не хочеш.»h 19Він сказав це, щоб показати, якою смертю Петро прославить Бога. Сказавши це, Він мовив йому: «Іди за Мною.»
Учень, якого любив Ісус
20Петро обернувся і побачив, що за ними йде учень, якого любив Ісус, — той самий, що на вечері схилився до Ісусових грудей і запитав: «Господи, хто той, що видасть Тебе?» 21Побачивши його, Петро сказав Ісусові: «Господи, а що з ним?» 22Ісус сказав йому: «Якщо Я хочу, щоб він залишався, доки Я прийду, що тобі до того? А ти йди за Мною!» 23Тож серед братів і сестер поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не казав Петрові, що той учень не помре; Він сказав: «Якщо Я хочу, щоб він залишався, доки Я прийду, що тобі до того?»ij 24Це той учень, який свідчить про ці події і який їх записав, і ми знаємо, що його свідчення правдиве.kl 25Ісус зробив ще й багато іншого. Якби все це описати одне за одним, то, гадаю, навіть увесь світ не вмістив би книг, які довелося б написати.m
Примітки
- a7роздягнувся: легко вдягнений для роботи, не обовʼязково голий. Розглядали також: зовсім голий.
Чому наш переклад звучить так
Слово означає «голий», але його вживали й про того, хто мав на собі лише коротку туніку чи повʼязку на стегнах без верхнього одягу, як людина за важкою роботою. Це природна картина для рибалки, що працює в човні. Виноска подає «голий».
- b11сто пʼятдесят три: лік справжнього улову. Або: число з прихованим значенням (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Рибалки лічили улов, щоб його поділити чи продати, а точне число відповідає памʼяті очевидця (21:24). Читачі шукали в цьому числі й прихованого значення: наприклад, що воно означає все розмаїття народів, яких мають зібрати учні своєю місією. Це сума всіх чисел від 1 до 17, а рибалки в Єзекіїль 47:10 ловлять рибу «багатьох видів». Іван не натякає, що число означає більше, ніж лік.
- c15любиш: два дієслова на позначення любові в 21:15-17 (ἀγαπάω, яке Ісус уживає в перших двох запитаннях, і φιλέω, яке Петро вживає в усіх трьох відповідях, а Ісус — у третьому запитанні) тут розуміють як однозначні. Або: тут мається на увазі різниця: Ісус спершу питає про найповнішу, жертовну любов (ἀγαπάω), Петро може відповісти лише любовʼю друга (φιλέω), а втретє Ісус спускається до Петрового слова (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Іван знову й знову вживає обидва дієслова для тієї самої любові: про любов Отця до Сина (3:35 ἀγαπᾷ; 5:20 φιλεῖ), про Ісусову любов до Лазаря (11:5 ἠγάπα; 11:3 і 11:36 ἐφίλει) і про учня, якого любив Ісус (13:23 ἠγάπα; 20:2 ἐφίλει). У цьому ж уривку він чергує й слова для «годувати» і «пасти», для «ягнят» і «овець», для «знати» (вірші 15-17) без зміни змісту. А вірш 17 каже, що Петро засмутився тому, що Ісус запитав утретє, а не тому, що змінив дієслово. Все ж зміну дієслова в третьому запитанні можна прочитати як навмисну, і виноска подає цей погляд.
- d15більше, ніж ці інші люблять Мене. Або: більше, ніж ти любиш цих інших; більше, ніж оце: човен, сіті й риболовлю (21:3) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
«Ці» може бути чоловічого або середнього роду, а порівняння може стосуватися того, що роблять вони, або того, що любить Петро. Там є ще шість учнів (21:2), а Петро колись заявляв про вірність, більшу за їхню: він віддасть за Ісуса життя (13:37; порівняйте Від Марка 14:29, де він каже, що вистоїть, навіть якщо всі інші відпадуть). Тоді запитання було б про те, чи ця заява ще в силі після його зречень. Але слова можуть питати й про те, чи Петро любить Ісуса більше, ніж своїх друзів, або більше, ніж риболовлю, до якої він щойно повернувся (21:3). У відповіді Петро ні з ким себе не порівнює.
- e15сину Іванів (SBLGNT), як у 1:42 і у віршах 16 і 17. В інших рукописах: сину Йонин, або Йонів (багато пізніших рукописів).
Чому наш переклад звучить так
Найдавніші рукописи мають тут «Іванів», як у 1:42; багато пізніших мають «Йонин», як у Від Матвія 16:17 («Бар-Йона»). Цей Іван — Петрів батько, а не Іван Хреститель. Ісус уживає Петрове повне імʼя, яке той мав, коли Ісус його вперше зустрів (1:42), а не імʼя Петро, яке дав йому Ісус. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
- f17три запитання нагадують три Петрові зречення.
Чому наш переклад звучить так
Петро тричі зрікся Ісуса біля вогнища з деревного вугілля, як Ісус і передрік (13:38; 18:17, 25-27). Тепер, біля іншого такого вогнища (21:9), Ісус тричі питає його, чи він Його любить, і тричі доручає йому опіку над своєю отарою. Третє запитання мало нагадати Петрові його третє зречення; воно ж дає йому змогу тричі сказати те, від чого він тричі зрікся.
- g17смуток через те, що запитано втретє; чи додала до нього зміна дієслова, непевно. Або: Петро засмутився, бо Ісус тепер ужив інше дієслово для любові, ніби сумніваючись навіть у тій любові, про яку заявив Петро (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Іван повторює запитання точно так, як Ісус поставив його втретє, з Петровим дієсловом. Ті, хто бачить різницю між дієсловами, вважають це частиною болю. Але речення називає причиною «утретє», а не вибір слова (смислове рішення m1 у 21:15).
- h18простягнеш руки: найімовірніше, прихований натяк на смерть через розпʼяття. Або: жест безпорадного старого, що простягає руки, щоб хтось його вдягнув і повів (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Вірш 19 каже, що Ісус показував, якою смертю Петро прославить Бога, — тим самим зворотом Іван говорив про розпʼяття самого Ісуса (12:33; 18:32). Грецькі й римські письменники іноді говорили про простягнуті руки людини, прибитої до хреста, а християнські письменники приблизно з 200 року по Христі кажуть, що Петра розіпʼяли в Римі. Проти цього: простягання рук іде перед підперізуванням і відведенням, а не після них. Слова — прихований вислів, і рішення позначено як непевне.
- i23що тобі до того? є частиною цитати (SBLGNT). В інших рукописах: цитата закінчується на «доки Я прийду».
Чому наш переклад звучить так
Кілька свідків, серед них первісний переписувач Синайського кодексу і деякі ранні переклади, пропускають останні слова цитати. Більшість рукописів повторює слова Ісуса з вірша 22 повністю, і SBLGNT їх подає. На зміст це не впливає. Виноска подає коротше прочитання. Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
- j23виправлення може свідчити, що учень помер або був старий, коли це писали. Або: виправлення зроблено, коли учень був ще при здоровʼї, лише щоб усунути непорозуміння (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Якщо віруючі чекали, що цей учень доживе до Ісусового повернення, його смерть або глибока старість поставили б питання, чи Ісус не помилився. Обережне виправлення відповідало б на це питання. Текст цього не каже, і можливо, що виправлення зроблено з іншої причини. Вірш 24 говорить про свідчення учня в теперішньому часі.
- k24записав це: записав сам або доручив записати. Або: доручив записати іншому; записав частину цього, що пізніше ввійшло до книги (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Дієслово зазвичай означає, що він написав. Його можна вжити й про того, хто доручає щось написати, як Пилат «написав» напис на хресті (19:19-22), хоч літери, мабуть, виводили інші. Речення може означати, що учень написав Євангелію власноруч, або що він стоїть за нею як джерело й автор. «Це» може бути вся Євангелія або щойно розказана історія; наступний вірш оглядає всю книгу.
- l24ми знаємо: група людей, що ручаються за свідчення учня. Або: автор говорить про себе «ми» (порівняйте 1:14; 3:11); автор разом зі своїми читачами (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Речення говорить про учня «він», а потім каже «ми знаємо». Найприродніше прочитання: інші, можливо громада, що знала його й оприлюднила Євангелію, додають своє слово, що його свідченню можна довіряти, як два свідки роблять свідчення дійсним (8:17). Сам учень теж міг говорити разом з іншими в множині, як у 1:14 («ми бачили Його славу»), або включати своїх читачів. Іван не каже, хто ці «ми».
- m25Євангелія закінчується словом «книг» (SBLGNT). В інших рукописах: «… книг. Амінь.».
Чому наш переклад звучить так
Багато пізніших рукописів додають наприкінці «Амінь», як переписувачі часто робили наприкінці книги; найдавніші цього не мають. Вважали, що первісний переписувач Синайського кодексу закінчив Євангелію віршем 24, а вірш 25 додано згодом, але фотографії сторінки в ультрафіолетовому світлі показують, що вірш 25 написав первісний переписувач. Деякі рукописи однієї родини ставлять історію про жінку, взяту в перелюбі (7:53-8:11), після цього вірша. Виноска подає «Амінь». Рецензентові варто звірити це з критичним апаратом.
Перехресні посилання
- 1 Від Івана 6:1, Від Івана 6:23
- 2 Від Матвія 4:21–22, Від Івана 1:45–2.1
- 3 Від Луки 5:5, Від Матвія 4:18–20
- 4 Від Івана 20:14, Від Луки 24:15–16
- 5 До филипʼян 4:19, До филипʼян 4:11–13
- 6 Від Луки 5:4–7, Дії апостолів 2:41
- 7 Від Івана 13:23, Від Івана 19:26
- 9 1 Царів 19:5–6, Від Івана 21:10
- 11 Від Луки 5:6–8
- 12 Дії апостолів 10:41
- 13 Від Івана 21:9
- 14 Від Івана 20:26
- 15 Ісая 40:11, 1 Івана 4:19
- 16 Дії апостолів 20:28, 1 Петра 5:2
- 17 Від Івана 13:38, Від Марка 14:72
- 18 Від Івана 13:36, Дії апостолів 12:3–4
- 19 2 Петра 1:14, Від Івана 21:22
- 20 Від Івана 21:7, Від Івана 20:2
- 21 Від Луки 13:23–24, Від Матвія 24:3–4
- 22 Від Матвія 16:27–28, Від Марка 9:1
- 23 Повторення Закону 29:28, Йов 33:13
- 24 Від Івана 15:27, Від Івана 19:35
- 25 Псалом 40:6, Від Івана 20:30–31
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.