Від Марка 16
Жінки приходять до гробниці, і їм кажуть, що Ісуса воскрешено, а вони в страху тікають. Далі йдуть два пізніші закінчення; у довшому воскреслий Ісус зʼявляється Марії Магдалині та учням, посилає їх звіщати Євангеліє і возноситься на небо.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Він воскрешений
1Коли минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Саломія купили пахощі, щоб піти й намастити Його тіло. 2Першого дня тижня, дуже рано, коли зійшло сонце, вони прийшли до гробниці. 3Вони питали одна одну: «Хто відкотить нам камінь від входу до гробниці?» 4Коли вони підвели очі, то побачили, що камінь уже відкочено, а камінь був величезний. 5Увійшовши до гробниці, вони побачили юнака в білому вбранні, що сидів праворуч, і були приголомшені. 6Але він сказав їм: «Не лякайтеся. Ви шукаєте Ісуса з Назарета, розіпʼятого. Його воскрешено; Його тут немає. Ось місце, де Його поклали. 7Тож ідіть і скажіть Його учням, і Петрові також, що Він іде попереду вас до Галилеї. Там ви Його побачите, як Він вам і казав.» 8Вони вийшли й побігли від гробниці, тремтячи й не тямлячи себе. І нікому нічого не сказали, бо боялися.ab
Найдавніші рукописи Євангелія від Марка закінчуються на 16:8. Два наступні закінчення, коротке і довше (16:9–20), додано пізніше. Більшість Біблій друкують їх, як і тут, виокремлюючи квадратними дужками.
Як закінчується Євангеліє від Марка?Коротке закінчення
[Вони коротко переказали Петрові й тим, хто був із ним, усе, що їм було сказано.c Після цього сам Ісус розіслав через них від сходу до заходу священну й нетлінну звістку про вічне спасіння. Амінь.]
Довге закінчення: Ісус зʼявляється
9[Коли Він воскрес рано-вранці першого дня тижня, Він спершу показався Марії Магдалині. Саме з неї Він колись вигнав сім бісів.de 10Вона пішла й принесла цю звістку тим, хто був з Ним, а вони сумували й плакали. 11Але, почувши, що Він живий і що вона Його бачила, вони не хотіли цьому вірити.
12Після цього Він зʼявився в іншій подобі двом із них, коли вони йшли за місто. 13Ці двоє повернулися й розповіли іншим, але й їм не повірили.
14Згодом Він зʼявився самим одинадцятьом, коли вони були за столом. Він дорікнув їм за невіру і впертість сердець, бо вони не повірили тим, хто бачив Його воскреслим.f 15Він сказав їм: «Ідіть по всьому світу і проголошуйте Євангеліє всьому створінню. 16Хто повірить і охреститься, буде спасенний; а хто відмовиться вірити, буде засуджений. 17Ось які знаки супроводжуватимуть тих, хто вірить: Моїм іменем вони виганятимуть бісів і говоритимуть новими мовами; 18братимуть у руки змій; навіть якщо випʼють смертельну отруту, вона їм не зашкодить; вони покладатимуть руки на хворих, і хворі одужають.»
Узятий на небо
19Тож Господь Ісус, після того як Він поговорив з ними, був піднесений на небо й сів праворуч від Бога. 20А вони пішли й проповідували звістку всюди. Господь діяв разом із ними і підтверджував слово знаками, що його супроводжували.]
Примітки
- a8у найдавніших рукописах Євангеліє закінчується на 16:8; подальші закінчення — пізніші додатки, які SBLGNT друкує в подвійних дужках. В інших рукописах: довше закінчення (16:9-20) первісне; коротке закінчення первісне (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Два найдавніші повні рукописи Нового Завіту, Синайський і Ватиканський кодекси, обидва четвертого століття, закінчують Марка на 16:8 словами «бо вони боялися». Більшість рукописів, майже всі пізніші, продовжують 16:9-20 — довше закінчення. Його стиль і словник відрізняються від решти Марка: багатьох його слів немає ніде більше в Євангелії, воно вводить Марію Магдалину в 16:9 так, ніби її щойно не назвали в 16:1, а його зʼявлення читаються як стислий виклад розповідей Луки, Івана й книги Дії апостолів. Деякі рукописи натомість мають після 16:8 коротке закінчення (жінки коротко переказують усе Петровим товаришам, а Ісус посилає через них проголошення вічного спасіння), а кілька мають коротке закінчення, а за ним довше. SBLGNT друкує обидва закінчення після 16:8 у подвійних дужках, які позначають уривок, що не належав до первісного тексту, але давній і широко читаний. Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
- b8відкрите питання: Марко міг навмисно закінчити тут, або його закінчення загубилося. В інших рукописах: Марко напевно закінчив тут; Маркове закінчення напевно загубилося (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Чи Марко хотів закінчити на 16:8, чи його перше закінчення загубилося, — відкрите питання. Книга, що закінчується словом «бо», з жінками, які мовчать і бояться, дуже незвична, і вона залишає нерозказаною зустріч, обіцяну в 16:7. Дехто думає, що остання сторінка найдавнішого списку загубилася або так і не була написана. Інші думають, що Марко закінчив тут навмисно: обітниця з 16:7 залишається в силі, читач знає, що звістку згодом переказали, а мовчання ставить читача перед порожньою гробницею. Пізніші закінчення показують, що ранні переписувачі відчували потребу в повнішому завершенні Євангелія. Рукописи не можуть розвʼязати цього питання. Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
- c8коротке закінчення: є в деяких рукописах після 16:8; SBLGNT друкує його в подвійних дужках як таке, що не належить до первісного тексту. В інших рукописах: частина власного тексту Марка.
Чому наш переклад звучить так
Це закінчення є в кількох рукописах, переважно після 16:8 і перед довшим закінченням; один латинський рукопис має лише його. Його слова й стиль не Маркові, і, схоже, його написали, щоб завершити Євангеліє, яке закінчувалося на 16:8. Воно суперечить 16:8, де жінки нікому нічого не кажуть. Див. примітки до 16:8. Тут його перекладено у квадратних дужках: відкривна дужка на початку цього закінчення і закривна після його останнього слова, «Амінь», позначають, де воно починається і закінчується. Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
- d916:9-20, довше закінчення: є в більшості рукописів, але не в найдавніших; SBLGNT друкує його в подвійних дужках. В інших рукописах: частина власного тексту Марка; пропущено як непервісне (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Два найдавніші повні рукописи Нового Завіту, Синайський і Ватиканський кодекси, обидва четвертого століття, закінчують Марка на 16:8 словами «бо вони боялися». Більшість рукописів, майже всі пізніші, продовжують 16:9-20 — довше закінчення. Його стиль і словник відрізняються від решти Марка: багатьох його слів немає ніде більше в Євангелії, воно вводить Марію Магдалину в 16:9 так, ніби її щойно не назвали в 16:1, а його зʼявлення читаються як стислий виклад розповідей Луки, Івана й книги Дії апостолів. Деякі рукописи натомість мають після 16:8 коротке закінчення (жінки коротко переказують усе Петровим товаришам, а Ісус посилає через них проголошення вічного спасіння), а кілька мають коротке закінчення, а за ним довше. SBLGNT друкує обидва закінчення після 16:8 у подвійних дужках, які позначають уривок, що не належав до первісного тексту, але давній і широко читаний. Тут його перекладено у квадратних дужках: відкривна дужка на початку 16:9 і закривна наприкінці 16:20 позначають, де уривок починається і закінчується. Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
- e9відкрите питання: Марко міг навмисно закінчити на 16:8, або його закінчення загубилося. В інших рукописах: Марко напевно закінчив на 16:8; Маркове закінчення напевно загубилося (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Чи Марко хотів закінчити на 16:8, чи його перше закінчення загубилося, — відкрите питання. Книга, що закінчується словом «бо», з жінками, які мовчать і бояться, дуже незвична, і вона залишає нерозказаною зустріч, обіцяну в 16:7. Дехто думає, що остання сторінка найдавнішого списку загубилася або так і не була написана. Інші думають, що Марко закінчив тут навмисно: обітниця з 16:7 залишається в силі, читач знає, що звістку згодом переказали, а мовчання ставить читача перед порожньою гробницею. Пізніші закінчення показують, що ранні переписувачі відчували потребу в повнішому завершенні Євангелія. Рукописи не можуть розвʼязати цього питання. Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
- f14текст SBLGNT, без додатку після 16:14. В інших рукописах: додати після 16:14 довгу відповідь учнів і відповідь Ісуса; «з мертвих» після «воскрес».
Чому наш переклад звучить так
Один рукопис пʼятого століття, Вашингтонський кодекс, додає після цього вірша уривок, у якому учні виправдовують свою невіру, а Ісус відповідає їм. Більше ніде його немає. Деякі рукописи також додають «з мертвих» після «воскрес». Рецензентам варто звірити це з критичним апаратом SBLGNT.
Перехресні посилання
- 1 Від Луки 23:56–24.12, Від Марка 15:40
- 2 Від Івана 20:1, Від Матвія 28:1
- 3 Від Марка 15:46–47, Від Матвія 27:60–66
- 4 Від Матвія 28:2–4, Від Луки 24:2
- 5 Від Івана 20:11–12, Від Матвія 28:3
- 6 Обʼявлення 1:17–18, 1 до коринтян 15:3–7
- 7 Від Марка 14:28, Від Матвія 26:32
- 8 Від Матвія 28:8, Від Марка 16:5–6
- 9 Від Івана 20:14–19, Від Луки 8:2
- 10 Від Івана 20:18, Від Матвія 9:15
- 11 Від Луки 24:11, Від Марка 16:13–14
- 12 Від Луки 24:13–32
- 13 Від Івана 20:25, Від Луки 24:33–35
- 14 1 до коринтян 15:5, Від Луки 24:36–43
- 15 Від Матвія 28:19, Від Марка 13:10
- 16 Від Івана 11:25–26, Від Івана 3:36
- 17 Дії апостолів 5:16, 1 до коринтян 12:28
- 18 Від Луки 10:19, Якова 5:14–15
- 19 1 Петра 3:22, До євреїв 1:3
- 20 1 до коринтян 2:4–5, Дії апостолів 14:3
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.