Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Займенники для Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

Левит 7

Далі йдуть настанови про жертву за провину й мирну жертву, заборону їсти лій і кров і частку священників із мирних жертв.

Вступ до книги: Левит →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Настанови про жертву за провину

1Ось настанови щодо жертви за провину. Вона найсвятіша. 2Жертву за провину треба різати на тому самому місці, що й всепалення, а священник оббризкає її кровʼю жертовник з усіх боків. 3Увесь її лій треба піднести: курдюк, лій, що вкриває внутрішні органи, 4дві нирки з лоєм на них біля попереку і довгу частку печінки, яку треба вийняти разом із нирками. 5Священник оберне їх на дим на жертовнику як вогняну жертву ГОСПОДУ. Це жертва за провину. 6Її може їсти будь-який чоловік зі священницького роду. Її треба їсти на святому місці. Вона найсвятіша. 7Жертва за провину — як жертва за гріх: для обох одне правило. Тварина належить священникові, який звершує нею очищення. 8Коли священник приносить всепалення за когось, шкура тварини, яку він приніс, залишається йому. 9Кожна хлібна жертва, спечена в печі або приготована в глибокій чи на пласкій сковороді, належить священникові, який її підносить. 10Кожна інша хлібна жертва, замішана на олії чи суха, належить усім Аароновим синам, порівну між ними.

Настанови про мирну жертву

11Ось настанови щодо мирної жертви, яку хтось приносить ГОСПОДУ. 12Якщо її приносять на подяку, той, хто приносить, має піднести разом із жертвою подяки прісні коржі, замішані на олії, прісні тонкі коржики, помащені олією, і коржі з найтоншого борошна, добре просочені й замішані на олії. 13Разом зі своєю мирною жертвою подяки вони мають піднести також коржі квасного хліба. 14З кожного виду жертви вони піднесуть по одному коржу як пожертву ГОСПОДУ. Він належить священникові, який оббризкує жертовник кровʼю мирної жертви. 15Мʼясо мирної жертви, принесеної на подяку, треба зʼїсти того самого дня, коли її принесли. Нічого з нього не можна залишати до ранку. 16Якщо жертву приносять, щоб виконати обітницю, або як добровільну жертву, її треба їсти в день, коли її піднесли, а решту можна їсти й наступного дня. 17Але мʼясо жертви, що залишиться до третього дня, треба спалити. 18Якщо мʼясо мирної жертви їстимуть на третій день, того, хто її приніс, не буде прийнято, і жертва не зарахується йому. Це огидне мʼясо, і кожен, хто його їстиме, нестиме провину. 19Якщо мʼясо торкнулося чогось нечистого, його не можна їсти; його треба спалити у вогні. В іншому разі мʼясо може їсти кожен, хто чистий. 20Якщо хтось нечистий їстиме мʼясо мирної жертви, яка належить ГОСПОДУ, ту людину треба відтяти від народу. 21Якщо людина торкнулася чогось нечистого, наприклад людської нечистоти, нечистої тварини чи якоїсь нечистої гидоти, а потім їсть мʼясо мирної жертви, яка належить ГОСПОДУ, ту людину треба відтяти від народу.”»

Ні жиру, ні крові

22ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея. Він сказав: 23«Говори до ізраїльтян і скажи їм: “Не їжте жодного лою великої худоби, овець чи кіз. 24Лій тварини, що здохла сама, або розтерзаної дикими звірами можна вживати для будь-чого, але їсти його не можна ні в якому разі. 25Якщо хтось їстиме лій із тварини того виду, що її підносять ГОСПОДУ як вогняну жертву, того, хто їсть, треба відтяти від народу. 26Не їжте жодної крові, ні пташиної, ні тваринної, хоч би де ви жили. 27Хто їстиме будь-яку кров, ту людину треба відтяти від народу.”»

Частка священників із мирних жертв

28ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея. Він сказав: 29«Говори до ізраїльтян і скажи їм: “Коли хтось приносить ГОСПОДУ мирну жертву, він сам має принести з неї дар для ГОСПОДА. 30Той, хто приносить, мусить власними руками принести вогняні жертви ГОСПОДА: лій разом із грудиною. Грудину колишуть перед ГОСПОДОМ як жертву колихання. 31Лій священник оберне на дим на жертовнику, а грудина піде Ааронові та його синам. 32З ваших мирних жертв ви мусите віддати також праве стегно як пожертву для священника. 33Це стегно — частка того з Ааронових синів, хто підносить кров і лій мирної жертви. 34Бо грудину жертви колихання і стегно пожертви Я взяв з мирних жертв ізраїльтян і дав їх Ааронові, священникові, та його синам як їхню постійну частку від ізраїльтян.”» 35Це частка Аарона та його синів з вогняних жертв ГОСПОДА від дня, коли їх привели служити ГОСПОДУ як священникам, 36яку ГОСПОДЬ наказав ізраїльтянам давати їм від дня, коли їх помазали. Це вічна постанова для всіх їхніх поколінь. 37Це настанови щодо всепалення, хлібної жертви, жертви за гріх, жертви за провину, жертви посвячення і мирної жертви, 38які ГОСПОДЬ дав Мойсеєві на горі Синай тоді, коли Він наказав ізраїльтянам у Синайській пустелі приносити свої жертви ГОСПОДУ.

Примітки

  1. a20ту людину треба відтяти від народу: втратити своє місце серед Божого народу (Під питанням). Читати статтю: Підперезані стегна й розпечене вугілля: біблійні ідіоми →
    Чому наш переклад звучить так

    Це найтяжча кара в законах Левита, вжита за кривди проти святого і проти завіту: їсти святе мʼясо в стані нечистоти (вірші 20-21), їсти лій жертв (вірш 25) чи кров (вірш 27; 17:10, 14), працювати в День Очищення (23:29-30), статеві гріхи (18:29). Пасив не каже, хто діє. У 17:10 і 20:3-6 Бог каже «я відітну його», тож кара часто є власною Божою дією, а не вироком, виконаним громадою; 20:2-3 ставить ці дві поруч: побиття камінням народом і відтинання Богом. Що це означає на практиці, не сказано. Це може означати ранню смерть, кінець родоводу людини або відрізаність від предків після смерті, на противагу тому, щоб «прилучитися до свого народу» (Буття 25:8). Інше прочитання — вигнання з громади. Усі погоджуються, що людина втрачає своє місце в Ізраїлі.

  2. b25тварина того виду, що її підносять: тварина з тих видів, що вживаються в жертвах (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Вислів найімовірніше означає будь-яку тварину тих видів, що їх приносять (вірш 23), незалежно від того, чи саму цю тварину принесено в жертву. Він міг би також означати лише тварину, справді принесену як жертву, але вірш 24 забороняє лій навіть тварин, що здохли незарізаними.

  3. c30поколихати як жертву колихання: піднести її Богові рухом перед жертовником (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Дієслово означає рухати щось туди й сюди, розмахувати чи піднімати. Грудину простягають перед ГОСПОДОМ і так віддають йому, а він потім віддає її священникам (вірш 34). Обряд показано в 8:27-29 і 9:21, а те саме слово вжито про левитів, відданих на Божу службу (Числа 8:11-21), і про золото й мідь, віддані на скинію (Вихід 35:22; 38:24), якими не могли колихати. Тож слово може називати обрядову дію піднесення, а не рух колихання, і дехто розуміє його як «жертву піднесення», підняту перед Богом. Грудина жертви колихання завжди належить священникам (10:14-15; Числа 18:18).

  4. d32пожертва: частка, відділена й відкладена для Бога і його священників.
    Чому наш переклад звучить так

    Іменник походить від дієслова зі значенням «піднімати» чи «відділяти». Він називає частину, взяту з більшого цілого й передану Богові, який віддає її священникам: тут стегно, деінде хлібину (7:14), матеріали для скинії (Вихід 25:2-3) або частку врожаю й десятин (Числа 15:19-21; 18:8, 11, 26). Воно не описує обряду піднімання, як підказувала давніша передача «жертва возношення»; про стегно тут не сказано, що ним колишуть, хоча в 10:15 його приносять з грудиною для колихання.

  5. e35частка: частка, призначена священникам, можливо, «частка помазання» (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Слово походить від того самого кореня, що й «помазати» (вірш 36), і може означати частку, повʼязану з помазанням священників. Схоже слово вжито про частку священників у Числа 18:8, де його часто розуміють як «частку» чи «міру». У будь-якому разі воно називає те, що їм належить.

  6. f36від дня, коли їх помазали: ГОСПОДЬ, який помазав їх через Мойсея (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Найближчий підмет — ГОСПОДЬ, що наказав помазання (Вихід 28:41; 40:13-15); Мойсей його виконав (8:12, 30). Вислів можна також прочитати безособово: «у день, коли їх помазали». Помазання відокремило їх як священників, і їхня частка лічиться від нього.

Перехресні посилання
  1. 1 Левит 5:1–6, Левит 5:14–26
  2. 2 Левит 1:5, Левит 1:11
  3. 3 Вихід 29:13, Левит 3:15–16
  4. 6 Левит 6:22, Левит 2:3
  5. 7 Левит 6:18–19, Левит 14:13
  6. 9 Левит 2:3–7, Левит 2:10
  7. 10 2 до коринтян 8:14
  8. 12 Левит 2:4, Числа 6:15
  9. 13 Амос 4:5, Левит 23:17
  10. 14 Числа 18:19, Вихід 29:27–28
  11. 16 Левит 19:5–8, Повторення Закону 12:6
  12. 17 Вихід 12:10, Осія 6:2
  13. 18 Левит 19:7–8, Левит 11:41
  14. 20 Левит 15:2–33
  15. 21 Левит 5:2–3, Левит 11:10–13
  16. 23 Левит 3:16–17
  17. 24 Вихід 22:30, Левит 17:15
  18. 26 Буття 9:4, Левит 3:17
  19. 27 До євреїв 10:29
  20. 30 Числа 6:20, Левит 3:3–4
  21. 31 Левит 3:5, Левит 3:11
  22. 32 Левит 7:34, Левит 9:21
  23. 34 Числа 18:18–19, Левит 10:14–15
  24. 36 Левит 8:12, Левит 8:30
  25. 37 Вихід 29:1
  26. 38 Левит 1:1–2

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.