2 Царів 3
Йорам ізраїльський, Йосафат юдейський і цар Едому йдуть проти Моаву, і Єлисей обіцяє воду й перемогу. Цар Моаву приносить у жертву свого сина на мурі.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Єгорам, цар Ізраїлю
1У вісімнадцятому році Йосафата, царя Юдеї, Єгорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії і царював дванадцять років.a 2Він робив те, що було зле в очах ГОСПОДА, хоча й не так, як його батько і мати. Він прибрав священний камінь Ваала, який зробив його батько. 3Проте він тримався гріхів Єровоама, сина Невата, якими той увів Ізраїль у гріх; він не відвернувся від них.
Війна проти Моаву
4Меша, цар Моаву, розводив овець і платив цареві Ізраїлю данину: сто тисяч ягнят і вовну зі ста тисяч баранів. 5Але коли Ахав помер, цар Моаву збунтувався проти царя Ізраїлю. 6Тож тоді цар Єгорам виступив із Самарії і зібрав увесь Ізраїль до війська. 7Він також послав сказати Йосафатові, цареві Юдеї: «Цар Моаву», — сказав він, — «збунтувався проти мене. Чи підеш ти зі мною на війну проти Моаву?» Йосафат відповів: «Піду. Я — як ти, мої воїни — як твої воїни, мої коні — як твої коні». 8Тоді він запитав: «Якою дорогою нам наступати?» Той відповів: «Дорогою через Едомську пустелю». 9Тож цар Ізраїлю вирушив разом із царем Юдеї і царем Едому. Після семи днів обхідного походу не залишилося води ні для війська, ні для тварин, що йшли за ними. 10Цар Ізраїлю сказав: «Яке лихо! ГОСПОДЬ скликав цих трьох царів, щоб віддати їх Моавові». 11Але Йосафат запитав: «Хіба тут немає пророка ГОСПОДНЬОГО, через якого ми могли б запитати ГОСПОДА?» Один із придворних царя Ізраїлю відповів: «Тут Єлисей, син Шафата, той, що лив воду на руки Іллі». 12Йосафат сказав: «Слово ГОСПОДНЄ з ним». Тоді цар Ізраїлю зійшов до нього разом із Йосафатом і царем Едому. 13Єлисей сказав цареві Ізраїлю: «Що спільного між мною і тобою? Іди до пророків свого батька і до пророків своєї матері». Але цар Ізраїлю сказав йому: «Ні, бо ГОСПОДЬ скликав цих трьох царів, щоб віддати їх Моавові». 14Єлисей сказав: «Як певно, що живий ГОСПОДЬ Небесних Військ, якому я служу, якби я не поважав Йосафата, царя Юдеї, я не глянув би на тебе і навіть не помітив би тебе. 15А тепер приведіть мені музиканта». І поки музикант грав, рука ГОСПОДНЯ зійшла на Єлисея. 16Тоді він сказав: «ГОСПОДЬ так говорить: “Копайте в цьому руслі рів за ровом”.b 17Бо ГОСПОДЬ так говорить: “Ви не побачите ні вітру, ні дощу, а те русло наповниться водою, і питимете ви, і ваша худоба, і ваші вʼючні тварини”. 18Це лише мала річ в очах ГОСПОДА; Він віддасть вам і Моав. 19Ви розгромите кожне укріплене місто і кожне значне місто. Ви зрубаєте кожне добре дерево, закладете кожне джерело води і зіпсуєте камінням кожне добре поле». 20Наступного ранку, приблизно тоді, коли приносили ранкову жертву, раптом вода потекла з боку Едому, і земля наповнилася водою. 21Тим часом увесь Моав почув, що царі прийшли воювати проти них. Кожного, хто був досить дорослий, щоб підперезатися мечем, і старших, скликали, і вони стали на позиції на кордоні. 22Рано вранці вони встали, і сонце сяяло на воду. Моавітянам, що стояли навпроти, вода здалася червоною, як кров. 23Вони сказали: «Це кров! Царі, мабуть, побилися між собою і повбивали один одного. Тепер, Моаве, — по здобич!» 24Але коли моавітяни дійшли до табору Ізраїлю, ізраїльтяни схопилися і напали на них, і ті втекли. Ізраїльтяни пішли вглиб країни, вбиваючи моавітян. 25Вони зруйнували міста, і кожен кидав камінь на кожне добре поле, аж поки його не закидали. Вони закладали кожне джерело води і зрубували кожне добре дерево. Нарешті залишився тільки Кір-Харешет з його камʼяними мурами, і пращники оточили його й атакували.c 26Коли цар Моаву побачив, що бій складається не на його користь, він узяв із собою сімсот мечників, щоб спробувати пробитися до царя Едому, але їм не вдалося. 27Тоді він узяв свого первістка, який мав стати царем після нього, і приніс його у всепалення на мурі. І великий гнів спалахнув проти Ізраїлю, тож вони відступили від нього і повернулися до своєї землі.d
Примітки
- a1вісімнадцятий рік Йосафата: дата, що лічиться інакше, ніж в 1:17 (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
1:17 датує сходження Єгорама на престол другим роком Єгорама Юдейського, сина Йосафата. Ці дві дати, імовірно, відбивають час, коли Йосафат і його син правили Юдеєю разом, тож рік можна було лічити від будь-якого з царювань. Текст цієї різниці не пояснює.
- b16копайте: наказ копати рови. Або: Це русло наповниться ставками (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Форма дієслова може давати наказ або просто описувати, що станеться. Якщо читати як наказ, царі мають викопати рови, щоб утримати воду, яку пошле ГОСПОДЬ (вірш 17). Якщо як опис, сам ГОСПОДЬ каже, що наповнить русло ставками. Наказ узгоджується з вказівками, що йдуть далі, але інше прочитання можливе.
- c25аж поки він не залишив його каміння в Кір-Харешеті: поки не лишився тільки Кір-Харешет. Або: поки не лишилося тільки каміння Кір-Харешету (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст короткий і важкий: дослівно «аж поки він не залишив його каміння в Кір-Харешеті». Найімовірніше, це означає, що нічого не лишилося, крім камʼяних мурів Кір-Харешету. Кір-Харешет був головною твердинею Моаву (Ісая 16:7, 11).
- d27великий гнів спалахнув проти Ізраїлю: чий гнів, не сказано. Або: гнів ГОСПОДА прийшов на Ізраїль; лють моавітян піднялася проти Ізраїлю; великий жах охопив Ізраїль (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Слово «гнів» найчастіше вживають про Божий гнів (Числа 1:53; 18:5; Ісус Навин 22:20). Тут текст не каже, чий це був гнів. Це може бути гнів ГОСПОДА на Ізраїль, можливо, за те, що вони довели Мешу до цього вчинку або вийшли за межі сказаного ГОСПОДОМ; це може бути лють моавітян, розпалена жертвою; або Ізраїль міг бути вражений жахом і відчаєм. Автор не натякає, що Кемош мав силу. Відступ Ізраїлю йде одразу після цього.
Перехресні посилання
- 1 2 Царів 1:17
- 2 2 Царів 10:18, 1 Царів 21:25
- 3 1 Царів 14:16, 1 Царів 12:26–33
- 4 2 Самуїлова 8:2
- 5 2 Царів 1:1
- 7 1 Царів 22:4, 2 Хронік 18:3
- 9 1 Царів 22:48
- 11 1 Царів 22:7, 1 Царів 19:21
- 13 1 Царів 18:19, 1 Царів 22:6
- 14 2 Царів 5:16, 1 Царів 17:1
- 15 1 Самуїлова 16:23, Єзекіїль 1:3
- 17 Псалом 107:35, Ісая 41:17–18
- 18 Єремія 32:27, Від Луки 1:37
- 20 Вихід 29:39–40
- 25 2 Царів 3:19, Ісая 16:7
- 27 Михей 6:7, Повторення Закону 12:31
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.