1 Царів 22
Ахав і Йосафат юдейський задумують війну проти Араму. Пророк Міхая провіщає лихо, Ахава вбито в бою, і царюють Йосафат та Охозія.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Міхая застерігає Ахава
1Три роки не було війни між Арамом та Ізраїлем.
2Тоді третього року Йосафат, цар Юдеї, зійшов відвідати царя Ізраїлю. 3Цар Ізраїлю сказав своїм урядовцям: «Ви знаєте, що Рамот-Гілеад належить нам, а ми нічого не робимо, щоб відібрати його в царя Араму». 4Він запитав Йосафата: «Чи підеш ти зі мною воювати під Рамот-Гілеад?» Йосафат відповів цареві Ізраїлю: «Я — як ти, моє військо — як твоє військо, мої коні — як твої коні». 5Але Йосафат сказав цареві Ізраїлю: «Спершу, прошу, довідайся, що каже ГОСПОДЬ». 6Тож цар Ізраїлю зібрав пророків, близько чотирьохсот чоловік, і запитав їх: «Чи йти мені війною на Рамот-Гілеад, чи стриматися?» «Іди», — сказали вони, — «бо Господь віддасть його в руку царя».a 7Але Йосафат сказав: «Чи немає тут іншого пророка ГОСПОДА, якого ми могли б запитати?» 8Цар Ізраїлю відповів Йосафатові: «Є ще один чоловік, через якого ми могли б запитати ГОСПОДА: Міхая, син Їмли. Але я ненавиджу його, бо його пророцтва про мене ніколи не бувають добрі, тільки лихі». Йосафат сказав: «Хай цар так не говорить». 9Тож цар Ізраїлю покликав одного зі своїх придворних і сказав: «Негайно приведи Міхаю, сина Їмли». 10Цар Ізраїлю і Йосафат, цар Юдеї, сиділи на своїх тронах, одягнені в царські шати, на току при вході до брами Самарії, і всі пророки пророкували перед ними. 11Седекія, син Кенаани, зробив собі залізні роги і сказав: «Так говорить ГОСПОДЬ: “Цими ти битимеш арамеїв, аж поки не знищиш їх”». 12Усі пророки пророкували те саме: «Іди на Рамот-Гілеад і переможеш. ГОСПОДЬ віддасть його в руку царя». 13Посланець, що пішов покликати Міхаю, сказав йому: «Послухай, пророки всі одноголосно віщують цареві добре. Прошу, хай твоє слово буде, як слово одного з них, і говори прихильно». 14Але Міхая сказав: «Як певно, що живий ГОСПОДЬ, я говоритиму те, що скаже мені ГОСПОДЬ». 15Коли він прийшов до царя, цар запитав його: «Міхає, чи йти нам війною на Рамот-Гілеад, чи стриматися?» Він відповів: «Іди і переможеш. ГОСПОДЬ віддасть його в руку царя». 16Але цар сказав йому: «Скільки разів мені брати з тебе присягу, щоб ти казав мені тільки правду в імʼя ГОСПОДА?» 17Тоді Міхая сказав: «Я бачив увесь Ізраїль розпорошеним по горах, \q як вівці, що не мають пастуха. \q І сказав ГОСПОДЬ: “Немає в них пана; \q хай кожен іде додому з миром”». 18Цар Ізраїлю сказав Йосафатові: «Хіба я не казав тобі, що він не пророкує про мене нічого доброго, тільки лихе?» 19Міхая продовжував: «Тож слухай слово ГОСПОДА. Я бачив ГОСПОДА, що сидів на своєму троні, а все небесне воїнство стояло довкола Нього, праворуч і ліворуч від Нього. 20ГОСПОДЬ сказав: “Хто намовить Ахава піти й полягти в Рамот-Гілеаді?” Одні пропонували одне, а інші — інше. 21Тоді вийшов наперед дух, став перед ГОСПОДОМ і сказав: “Я намовлю його”. ГОСПОДЬ запитав його: “Як?”bc 22Він сказав: “Я вийду і буду духом неправди в устах усіх його пророків”. ГОСПОДЬ сказав: “Ти намовиш його і досягнеш свого. Іди і зроби так”.d 23Отже, ГОСПОДЬ вклав духа неправди в уста всіх цих твоїх пророків. ГОСПОДЬ присудив тобі лихо». 24Тоді Седекія, син Кенаани, підійшов і вдарив Міхаю по щоці. «Якою дорогою Дух ГОСПОДА пішов від мене, щоб говорити тобі?» — запитав він. 25Міхая відповів: «Ти дізнаєшся того дня, коли підеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися». 26Тоді цар Ізраїлю наказав: «Візьміть Міхаю і відведіть його назад до Амона, начальника міста, і до Йоаша, царського сина, 27і скажіть їм: “Так говорить цар: ‘Посадіть цього чоловіка до вʼязниці і давайте йому мізерно хліба й мізерно води, аж поки я не повернуся живий і здоровий’”». 28Міхая сказав: «Якщо ти колись повернешся живий і здоровий, то ГОСПОДЬ не говорив через мене». І додав: «Слухайте, усі народи!»e 29Тож цар Ізраїлю піднявся на Рамот-Гілеад, і з ним Йосафат, цар Юдеї. 30Цар Ізраїлю сказав Йосафатові: «Я піду в бій переодягнений, а ти вдягни свої царські шати». Тож цар Ізраїлю переодягнувся і пішов у бій. 31А цар Араму дав наказ тридцяти двом начальникам своїх колісниць: «Не воюйте ні з ким, ні з малим, ні з великим, а тільки з самим царем Ізраїлю». 32Коли начальники колісниць побачили Йосафата, вони сказали: «Напевно, це цар Ізраїлю!» Тож вони повернули, щоб напасти на нього, і Йосафат закричав.f 33Щойно начальники колісниць побачили, що це не цар Ізраїлю, вони перестали його переслідувати. 34Але один чоловік натягнув свій лук навмання і влучив царя Ізраїлю між пластинами лускатого обладунку і панциром. Цар сказав своєму візничому: «Повертай і вивези мене з бою, бо я поранений».g 35Увесь той день бій ставав запеклішим, а цар стояв, підпертий у своїй колісниці, лицем до арамеїв. Він помер увечері, і кров з рани стікала на дно колісниці. 36Коли заходило сонце, по війську пролунав клич: «Кожен до свого міста! Кожен до своєї землі!» 37Так помер цар. Його привезли до Самарії і там поховали. 38Коли обмивали колісницю біля ставу Самарії, пси лизали його кров, а розпусниці там милися, як і сказав ГОСПОДЬ.h 39Решта діянь Ахава, усе, що він робив, палац зі слонової кості, який він збудував, і всі міста, які він збудував, записані в книзі хронік царів Ізраїлю. 40Так Ахав спочив зі своїми батьками, і його син Охозія став царем замість нього.
Йосафат, цар Юдеї
41У четвертому році Ахава, царя Ізраїлю, Йосафат, син Аси, став царем над Юдеєю. 42Йосафатові було тридцять пʼять років, коли він зацарював, і двадцять пʼять років він царював у Єрусалимі. Імʼя його матері — Азува, дочка Шілхі. 43Він ішов усіма дорогами свого батька Аси і не відступав від них, роблячи те, що було правильне в очах ГОСПОДА. 44Проте узвишшя не були усунуті; народ і далі приносив жертви і палив кадило на узвишшях.i 45Йосафат також уклав мир з царем Ізраїлю. 46Решта діянь Йосафата, сила, яку він виявив, і як він воював, записані в книзі хронік царів Юдеї. 47Він також вигнав з краю решту храмових розпусників, що залишилися з днів його батька Аси. 48Тоді в Едомі не було царя; правив намісник. 49Йосафат збудував таршіські кораблі, щоб плисти до Офіру по золото, але вони так і не вирушили, бо кораблі розбилися в Ецйон-Гевері.j 50Тоді Охозія, син Ахава, сказав Йосафатові: «Нехай мої люди пливуть з твоїми людьми на кораблях». Але Йосафат відмовився. 51Потім Йосафат спочив зі своїми батьками і був похований з ними в Місті Давида, свого предка. Його син Єгорам став царем замість нього.
Охозія, цар Ізраїлю
52У сімнадцятому році Йосафата, царя Юдеї, Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії і царював над Ізраїлем два роки. 53Він робив те, що було зле в очах ГОСПОДА. Він ходив дорогами свого батька і своєї матері та дорогами Єровоама, сина Невата, який увів Ізраїль у гріх. 54Він служив Ваалові й поклонявся йому і гнівив ГОСПОДА, Бога Ізраїля, як і його батько.
Примітки
- a6віддасть у руку царя: відповідь, яка не називає, що буде віддано (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст не має додатка: «віддасть у руку царя». Природне значення — що місто буде віддане Ахавові. Відповідь водночас досить невизначена, щоб сповнитися інакше, бо не каже, якому цареві й що буде віддано; вірш 15 повторює її, а вірші 19-23 показують, що обіцянка була обманом.
- b21нумерація віршів: гебрейський 22:21 закінчується питанням ГОСПОДА.
Чому наш переклад звучить так
Цей переклад нумерує вірші так, як гебрейський текст. У гебрейському тексті вірш 21 закінчується питанням ГОСПОДА: «Як?» Багато Біблій друкують це питання на початку вірша 22. Від вірша 44 нумерація знову різниться (див. там). Слова ті самі; різняться лише номери.
- c21дух: одна з небесних істот у дворі ГОСПОДА. Або: дух пророцтва; дух, відомий цим завданням (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст каже «дух» з означеним артиклем. Це може просто означати той конкретний дух, що вийшов наперед з воїнства вірша 19, або дух, відомий цією справою, або дух, що спонукає пророків говорити (порівняйте вірш 24). Ближче його не визначено. Духи, послані Богом із завданням суду, зʼявляються також у Суддях 9:23 і 1 Самуїловій 16:14.
- d22дух неправди в устах усіх його пророків: ГОСПОДЬ дозволяє духові ошукати Ахавових пророків як суд над Ахавом. Або: ГОСПОДЬ сам посилає духа обману; ГОСПОДЬ допускає обман, який обрав Ахав; сцена ради — образ ГОСПОДНЬОГО суду у видінні (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
Чому наш переклад звучить так
У видінні Міхаї сам ГОСПОДЬ питає, хто намовить Ахава на смерть, і посилає духа, який пропонує зробити так, щоб Ахавові пророки говорили неправду. Уривок подає це як ГОСПОДНІЙ суд над Ахавом, уже оголошений за вбивство Навота (21:19-24). Ахав давно віддавав перевагу пророкам, які казали йому те, що він хотів почути (вірш 8), і обман підтверджує вибір, який він зробив. Проте, розповівши Ахавові все видіння, ГОСПОДЬ через Міхаю ясно застерігає його і лишає йому свободу залишитися вдома (вірші 23, 28). Писання в інших місцях каже, що Бог не говорить неправди (Числа 23:19; 1 Самуїлова 15:29), і говорить про те, що Бог посилає обман на тих, хто відкидає правду (Єзекіїль 14:9; 2 до солунян 2:11). Чи розповідь Міхаї — буквальний звіт про небесну сцену, чи видіння в образі царської ради, не сказано.
- e28слухайте, народи, усі: початкові слова книги Михея (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ті самі слова починають пророцтво Михея (Михей 1:2). Тут вони закликають усіх присутніх засвідчити те, що сказав Міхая. Цього вислову немає в головному давньому грецькому перекладі книги Царів, і дехто вважає, що його додав переписувач, який повʼязав Міхаю з пізнішим пророком Михеєм; він є в гебрейському тексті і в 2 Хронік 18:27.
- f32Йосафат закричав: крик про допомогу або вигук, що показав, хто він (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Це дієслово вживають про крик у біді, часто до Бога. 2 Хронік 18:31 додає: «і ГОСПОДЬ допоміг йому, і Бог відвернув їх від нього». У книзі Царів крик міг просто показати, що він не Ахав, можливо, бойовим кличем Юди чи його голосом.
- g34між лускою і панцирем: у щілину, де сходилися частини обладунку. Або: між зчленуваннями і кольчугою; між нижнім обладунком і нагрудником (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Обидва слова рідкісні, і їхнє точне значення непевне. Перше, від кореня зі значенням «прилягати, зʼєднуватися», може називати зчленування або дрібні пластини лускатого обладунку, що заходять одна на одну; друге називає кольчугу чи нагрудник. Стріла влучила в слабке місце, де вони сходилися, можливо, під пахвою чи на поясі.
- h38розпусниці милися: розпусниці милися в ставу, де змивали його кров. Або: і вони обмили обладунок (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст каже «і розпусниці милися». Сенс, схоже, у ганьбі царського кінця: його кров дісталася псам і потрапила у воду, якою користувалися розпусниці. Деякі давні читачі розуміли ці слова інакше, як «вони обмили обладунок» чи «вони обмили його зброю», читаючи слово «розпусниці» як слово «зброя», але гебрейське слово — звичайне слово на позначення розпусниць. Чому згадано розпусниць, не пояснено.
- i44нумерація віршів: гебрейські 22:44-54 — це 22:43-53 у багатьох Біблій.
Чому наш переклад звучить так
Цей переклад нумерує вірші так, як гебрейський текст. Багато Біблій друкують цей вірш як другу половину вірша 43, а отже нумерують решту розділу на один менше: гебрейські 22:45-54 там — 22:44-53. (Менша різниця є у вірші 21.) Слова ті самі; різняться лише номери.
- j49збудував: прочитання гебрейської традиції. В інших рукописах: Йосафат мав десять таршіських кораблів (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст написано приголосними, які означали б «десять», але традиційне прочитання, позначене на берегах гебрейського тексту, — «зробив». Цей переклад іде за традиційним прочитанням; з написаною формою речення казало б, що Йосафат мав десять таршіських кораблів.
Перехресні посилання
- 2 1 Царів 15:24, 1 Царів 22:1
- 3 Повторення Закону 4:43
- 4 2 Царів 3:7, До ефесян 5:11
- 5 Приповісті 3:5–6, 2 Хронік 18:4–5
- 6 1 Царів 18:19, Єремія 23:14–17
- 8 Амос 5:10, Від Івана 3:19–21
- 10 1 Царів 18:29, 1 Царів 22:6
- 11 Захарія 2:1–4, Повторення Закону 33:17
- 14 Числа 24:13, Числа 22:18
- 17 Числа 27:17, Від Матвія 9:36
- 18 1 Царів 22:8
- 19 Йов 2:1, Йов 1:6
- 20 Єзекіїль 14:9, Йов 12:16
- 21 Судді 9:23, 1 Самуїлова 16:14
- 22 Судді 9:23, 1 Самуїлова 16:14
- 23 Єзекіїль 14:9, Від Матвія 24:24–25
- 24 Дії апостолів 23:2, Плач Єремії 3:30
- 25 1 Царів 20:30, 2 Петра 2:1
- 27 2 Хронік 16:10, 2 Хронік 18:25–27
- 28 Числа 16:29, Михей 1:2
- 30 2 Хронік 35:22, 1 Самуїлова 28:8
- 31 1 Царів 20:24, 2 Хронік 18:30
- 32 Приповісті 13:20, Йона 2:2–3
- 33 Псалом 76:11
- 34 2 Хронік 35:23, Михей 6:13
- 35 1 Царів 22:28
- 36 2 Царів 14:12
- 38 1 Царів 21:19, Від Матвія 24:35
- 39 Амос 3:15
- 41 2 Хронік 20:31
- 43 1 Царів 15:14, 2 Царів 12:4
- 44 1 Царів 15:14, 2 Царів 12:4
- 45 1 Царів 22:2, 2 Царів 8:18
- 47 1 Царів 14:24, 1 Царів 15:12
- 48 2 Самуїлова 8:14, 2 Царів 3:9
- 49 1 Царів 9:26, 1 Царів 10:22
- 51 2 Хронік 21:1
- 53 1 Царів 15:26, 1 Царів 21:25
- 54 1 Царів 16:30–32
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.