До євреїв 9
За першого завіту священники входили до земної скинії з кровʼю тварин. Ісус увійшов у саме небо — не з кровʼю тварин, а через одне приношення, звершене раз назавжди, щоб здобути вічне викуплення.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Служіння в земній скинії
1Отже, перший завіт мав свої постанови для служіння Богові і святилище, що належало цьому світові. 2Була поставлена перша скинія, де стояли світильник і стіл із викладеними на ньому хлібами. Вона називається Святе. 3За другою завісою була скинія, що називається Святеє Святих. 4До неї належав золотий кадильний жертовник, а в ній стояв ковчег завіту, з усіх боків обкладений золотом. У ковчезі були золотий посуд із манною, жезл Аарона, що пустив пагони, і скрижалі завіту. 5Над ковчегом херувими слави затінювали віко ковчега. Про все це тепер не час говорити по черзі.a
6Коли все це так влаштовано, священники постійно входять у першу скинію, звершуючи своє служіння. 7А в другу входить сам лише первосвященик, раз на рік, і неодмінно з кровʼю, яку він приносить за свої гріхи і за гріхи, які народ учинив через незнання. 8Цим Святий Дух показує, що дорога до святилища ще не відкрита, доки перша скинія має своє місце. 9Це образ для теперішнього часу. За цим порядком приносяться дари й жертви, які не можуть зробити того, хто служить, досконалим у сумлінні. 10Вони стосуються тільки того, що їдять і пʼють, і різних обмивань — постанов для тіла, накладених до часу, коли все буде виправлено.bc 11Але Христос прийшов як первосвященик благ, які вже настали. Через більшу й досконалішу скинію, не зроблену руками і не з цього створіння, 12і не з кровʼю козлів і телят, а зі своєю власною кровʼю Він увійшов до святилища раз назавжди і здобув вічне викуплення.d 13Бо якщо кров козлів і биків і попіл телиці, яким окроплюють осквернених, робить їх святими, так що вони чисті тілом, 14то наскільки більше кров Христа очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові! Через вічного Духа Він приніс себе самого Богові як жертву без вади.e
15Ось чому Він — посередник нового завіту: сталася смерть, яка визволяє від переступів, учинених за першого завіту, і тому покликані можуть отримати обіцяне, вічну спадщину. 16Адже заповіт вимагає доказу, що той, хто його склав, помер.f 17Заповіт стає дійсним тоді, коли людина померла; він не має жодної сили, доки живий той, хто його склав.g 18Ось чому й перший завіт не був освячений без крові. 19Мойсей спершу проголосив усьому народові кожну заповідь Закону. Потім він узяв кров телят разом із водою, червоною вовною та іссопом і окропив саму книгу і весь народ, 20сказавши: «Це кров завіту, який Бог установив для вас.»h 21Так само він окропив кровʼю і скинію, і весь посуд для служіння. 22За Законом майже все очищується кровʼю, і без пролиття крові немає прощення.
У саме небо
23Отже, образи того, що на небі, мусили очищатися таким способом, а самі небесні речі потребували кращих жертв, ніж ці. 24Бо Христос увійшов не в святилище, зроблене руками, копію справжнього. Він увійшов у саме небо, і там Він тепер стоїть перед обличчям Бога заради нас. 25І Він увійшов не для того, щоб приносити себе знову й знову, як первосвященик щороку входить до святилища з чужою кровʼю. 26Інакше Йому довелося б страждати багато разів від самого заснування світу. Натомість тепер, коли віки досягли завершення, Він зʼявився один раз, щоб своєю жертвою відкинути гріх. 27І як людям судилося раз померти, а потім стати на суд, 28так і Христос був принесений один раз, щоб понести гріхи багатьох, і Він зʼявиться вдруге, вже не через гріх, тим, хто з нетерпінням чекає Його для свого спасіння.
Примітки
- a3–5золотий кадильний жертовник. Або: золота кадильниця (посудина для перенесення жаринок і ладану) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
θυμιατήριον означає річ для спалювання ладану. У грецькому Старому Завіті воно може означати кадильницю (2 Хронік 26:19; Єзекіїль 8:11), а в День Очищення первосвященик вносив жаринки й ладан за завісу (Левит 16:12-13), але книга Вихід ніде не згадує золотої кадильниці, що зберігалася у внутрішньому приміщенні. Юдейські автори того часу, які писали грецькою, уживають це слово для золотого кадильного жертовника (Вихід 30:1-10) — єдиного великого золотого предмета, який інакше випав би з переліку. Проти цього: той жертовник стояв перед завісою, а не за нею (Вихід 30:6; 40:26). Свідчення поділені.
- b6–10поки перша скинія ще має своє місце: поки зовнішнє приміщення, і весь земний устрій богослужіння, який воно означає, ще має своє становище. Або: поки попередня (Мойсеєва) скинія в цілому ще стоїть; поки зовнішнє приміщення ще фізично стоїть (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
У віршах 2 і 6 «перша скинія» — це зовнішнє приміщення, і це природне значення тут. Але зовнішнє приміщення — це також та частина, де служили священники народу, тож воно означає всю земну систему богослужіння, яку автор назвав першим завітом (8:13). στάσιν означає становище чи статус, а не лише те, що будівля стоїть. Два значення перетинаються, і їх не можна чітко розділити.
- c6–10притча для теперішнього часу: зовнішня скинія — ілюстрація, зміст якої стосується теперішнього часу, поки старі жертви ще тривають. Або: символ тодішньої доби, старого ладу, що вже минув; символ, що вказує на нову добу, яка вже настала (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
παραβολὴ означає порівняння чи ілюстрацію (в Євангеліях — притчу). «Теперішній час» може бути тодішнім часом під старим ладом або часом автора й читачів, у який дари і жертви «приносять» (теперішній час) і який триває до «часу виправлення» (вірш 10). Автор, найімовірніше, має на увазі теперішній час, у який старі обряди ще тривають, але вже показані тимчасовими. Інші прочитання близькі за змістом, і обидва мають підтримку.
- d11–12благ, що вже настали. В інших рукописах: благ, що мають настати (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
SBLGNT має γενομένων, «що настали», як у деяких із найдавніших рукописів (серед них P46 і Ватиканський кодекс). Багато інших рукописів, зокрема Синайський і Олександрійський кодекси й пізніша більшість, мають «що мають настати» — слова з 10:1, які переписувач міг тут повторити. Ці два прочитання різняться лише кутом зору: блага прийшли з Христом, але в повноті їх ще чекають. Рецензенти мають звірити цю примітку з критичним апаратом.
- e13–14через вічного Духа: через Святого Духа. Або: через власний вічний дух, Його божественну природу; через вічну духовну силу (Його нерушиме життя, 7:16) (Під питанням). Читати статтю: Вітер, подих і Дух →
Чому наш переклад звучить так
Артикля немає, тож вислів міг би означати власний вічний дух Христа. Але До євреїв часто говорить про Святого Духа (2:4; 6:4; 9:8; 10:15, 10:29), і Дух спочивав на Рабові Господа, який мав віддати своє життя (Ісая 42:1; 53:10-12). Слово «вічний» відрізняє цю жертву від жертв, які доводилося повторювати.
- f16заповіт: остання воля людини, що набуває чинності після смерті; автор грає подвійним значенням слова, яке вживає для завіту. Або: завіт, який затверджували над убитими тваринами, що представляли того, хто його укладав (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
διαθήκη — слово, перекладене «завіт» у 9:15 і 9:18 і в усьому посланні. У звичайній тогочасній грецькій його поширене значення — заповіт, остання воля людини, а дієслово διαθεμένου — звичайне слово для його складання. Автор щойно говорив про спадщину (9:15), а в 9:16-17 каже, що διαθήκη потребує смерті того, хто його склав, і не має сили, поки той живий. Це точно описує заповіт, тож він, схоже, вживає інше значення слова, щоб висловити свою думку: смерть Христа вводить у дію те, що обіцяв Бог. З іншого боку, у Старому Завіті завіт затверджували над тілами вбитих тварин (Буття 15:9-18; Єремія 34:18-20), вірш 17 каже «над мертвими» в множині, а вірші 15 і 18 говорять про завіти. За цим прочитанням потрібна смерть — це смерть жертви, яка представляє того, хто укладає завіт. Обидва прочитання мають вагу.
- g17заповіт: як у 9:16, слово для завіту, вжите в значенні останньої волі. Або: завіт, затверджений над тілами принесених у жертву тварин (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Див. рішення до 9:16. Множина νεκροῖς, «над мертвими», пасує і до вбитих тварин обряду завіту, і до смерті заповідача, тому прочитання «завіт» тут залишається можливим.
- h19–20телят. В інших рукописах: телят і козлів.
Чому наш переклад звучить так
SBLGNT має «телят». Багато рукописів мають «телят і козлів», що могло прийти з 9:12 і 9:13; інші ранні свідки, зокрема P46, мають коротший текст. Рецензенти мають звірити цю примітку з критичним апаратом.
Перехресні посилання
- 1 Вихід 25:8, До євреїв 9:10–11
- 2 Вихід 40:4, Левит 24:5–8
- 3 Вихід 26:31–33, Вихід 40:3
- 4 Числа 17:25, Вихід 26:33
- 5 Левит 16:2, Числа 7:89
- 6 Числа 28:3, Вихід 27:21
- 7 Левит 16:34, Левит 5:18
- 8 Від Івана 14:6, До євреїв 3:7
- 9 1 Петра 3:21, До євреїв 5:1
- 10 До ефесян 2:15, До колосян 2:16
- 11 До євреїв 9:23–24, 2 до коринтян 5:1
- 12 До євреїв 10:4, 1 Петра 1:18–19
- 13 Числа 19:2–21, Дії апостолів 15:9
- 14 До євреїв 10:22, 1 Петра 1:19
- 15 До римлян 3:24–26, До римлян 8:30
- 17 Буття 48:21
- 18 Вихід 24:3–8
- 19 Вихід 24:5–11, Числа 19:6
- 20 Вихід 24:8, Від Матвія 26:28
- 21 Левит 8:15, Левит 8:19
- 22 Левит 17:11, Левит 5:26
- 23 1 Петра 1:19–21, До євреїв 10:4
- 24 До євреїв 12:2, До євреїв 9:11–12
- 25 До євреїв 9:12, До євреїв 9:7
- 26 До євреїв 9:12, 1 Петра 1:20
- 27 2 до коринтян 5:10, Екклезіяст 12:7
- 28 До Тита 2:13, 1 Петра 2:24
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.