Даниїл 4
Навуходоносорові сниться велике дерево, яке зрубують, і Даниїл застерігає його відвернутися від гріха. Царя виганяють жити, як звіра, аж поки він не визнає Всевишнього.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Сон про велике дерево
1Я, Навуходоносор, жив спокійно у своєму домі й процвітав у своєму палаці.a 2Мені наснився сон, який мене налякав. Коли я лежав на ліжку, образи й видіння, що пройшли в моїй голові, нажахали мене. 3Тож я наказав привести до мене всіх мудреців Вавилона, щоб вони сказали мені, що означає сон. 4Тоді прийшли чарівники, заклиначі, халдеї й віщуни, і я розповів їм сон, але вони не змогли сказати мені, що він означає. 5Нарешті до мене прийшов Даниїл. Його звуть Белтешаццар, за іменем мого бога, і в ньому дух святих богів. Я розповів йому сон:b 6«Белтешаццаре, начальнику чарівників, я певен, що в тобі дух святих богів і що жодна таємниця не надто важка для тебе. Ось видіння, які я бачив у своєму сні; скажи мені, що вони означають. 7Ось видіння, що пройшли в моїй голові, коли я лежав на ліжку: я дивився, і переді мною було дерево посеред землі, і воно було дуже високе. 8Дерево виросло велике й міцне; його верхівка сягала неба, і його було видно з кінців землі. 9Його листя було гарне, плодів було багато, і на ньому була їжа для всіх. Дикі звірі відпочивали в його тіні, птахи небесні гніздилися в його гілках, і від нього живилося все живе. 10Коли я лежав на ліжку й дивився на видіння в моїй голові, переді мною був сторож, святий, що сходив з неба.c 11Він гукав гучним голосом: “Зрубайте дерево й обтинайте його гілки; обірвіть його листя й розкидайте плоди. Нехай звірі втечуть з-під нього, а птахи — з його гілок. 12Але пень із корінням залиште в землі, скований залізом і бронзою, у польовій траві. Нехай він мокне від небесної роси, і нехай поділяє долю звірів у траві землі. 13Нехай його розум зміниться з людського, і нехай йому дадуть розум звіра, аж поки сім часів не пройдуть над ним.d 14Цей вирок — за постановою сторожів, ця ухвала — за словом святих, щоб усі живі знали, що Всевишній панує над людськими царствами і дає їх тому, кому Він захоче, і навіть ставить над ними найнижчого з людей.” 15Ось сон, який мені, цареві Навуходоносорові, наснився. А тепер ти, Белтешаццаре, скажи мені, що він означає, бо жоден із мудреців мого царства не може мені його пояснити. Але ти можеш, бо в тобі дух святих богів.» 16Тоді Даниїл, якого звали також Белтешаццар, на якийсь час занімів, і його думки лякали його. Цар сказав: «Белтешаццаре, нехай ні сон, ні його значення тебе не лякають.» Белтешаццар відповів: «Мій пане, якби ж то сон був про тих, хто тебе ненавидить, а його значення — про твоїх ворогів! 17Дерево, яке ти бачив, що виросло велике й міцне, верхівка якого сягала неба і яке було видно по всій землі, 18з гарним листям і рясними плодами, на якому була їжа для всіх, під яким жили дикі звірі і в гілках якого гніздилися птахи небесні, 19те дерево — це ти, царю! Ти виріс великий і міцний; твоя велич зросла так, що сягає неба, а твоя влада простягається до кінців землі. 20А що цар бачив сторожа, святого, який сходив з неба і казав: “Зрубайте дерево і знищте його, але пень із корінням залиште в землі, скований залізом і бронзою, у польовій траві. Нехай він мокне від небесної роси, і нехай поділяє долю диких звірів, аж поки сім часів не пройдуть над ним”, 21ось що це означає, царю, і це постанова Всевишнього, яка спіткала мого пана, царя: 22Тебе виженуть від людей, і ти житимеш із дикими звірами. Тебе змусять їсти траву, як худобу, і тебе мочитиме небесна роса. Сім часів пройдуть над тобою, аж поки ти не визнаєш, що Всевишній панує над людськими царствами і дає їх тому, кому Він захоче. 23Наказ залишити пень і коріння дерева означає, що твоє царство повернуть тобі, щойно ти визнаєш, що панує Небо. 24Тож, царю, прийми, будь ласка, мою пораду: порви зі своїми гріхами, чинячи праведне, і зі своїми провинами, виявляючи милосердя до пригноблених. Можливо, тоді твоє благополуччя триватиме.»e 25Усе це сталося з царем Навуходоносором.
Цар упокорений і відновлений
26Через дванадцять місяців, коли він прогулювався по даху царського палацу у Вавилоні, 27цар сказав: «Хіба це не великий Вавилон, який я збудував як царську столицю своєю могутньою силою і для слави своєї величі?» 28Ще слова були на устах царя, як з неба пролунав голос: «Царю Навуходоносоре, ось що тобі присуджено: твоє царство відібрано від тебе. 29Тебе виженуть від людей, щоб ти жив із дикими звірами. Тебе змусять їсти траву, як худобу, і сім часів пройдуть над тобою, аж поки ти не визнаєш, що Всевишній панує над людськими царствами і дає їх тому, кому Він захоче.» 30Тієї самої миті слово здійснилося над Навуходоносором. Його вигнали від людей, і він їв траву, як худоба, а його тіло мочила небесна роса, аж поки його волосся не відросло довге, як орлине пірʼя, а нігті — як пташині пазурі.f 31Коли той час скінчився, я, Навуходоносор, звів очі до неба, і мій розум повернувся до мене. \q Тоді я благословив Всевишнього; \q я хвалив і славив Того, хто живе навіки. \q Його влада — влада вічна, \q і Його царство триває з роду в рід. 32Усі люди землі вважаються перед Ним за ніщо; \q Він чинить, як Він хоче, з військом небесним \q і з людьми на землі. \q Ніхто не може стримати Його руки \q чи сказати Йому: «Що Ти зробив?» 33У той самий час мій розум повернувся до мене, а з ним, на славу мого царства, повернулися до мене моя велич і пишнота. Мої радники й вельможі шукали мене; мене знову поставили над моїм царством, і мені дано ще більшу владу. 34Тепер я, Навуходоносор, хвалю, звеличую і славлю Царя небес, бо все, що Він робить, правильне, і Його шляхи справедливі, і Він може смирити тих, хто живе в гордощах.
Примітки
- a1Цей вірш — 4:1 в арамейському тексті і 4:4 у Біблії, що йде за латинською і пізнішою нумерацією. Читати статтю: Розділові знаки, яких не писали апостоли →
Чому наш переклад звучить так
В арамейському тексті розділ 4 починається тут, після початку царського листа (3:31-33). Багато Біблій нумерують початок листа як 4:1-3, тож їхні 4:4-37 — це тут 4:1-34. Open Word Bible іде за нумерацією тексту, який перекладає, і так цитує розділ 4.
- b5дух святих богів: так цар говорить про Божий дар Даниїлові. Або: дух святого Бога (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Арамейське слово «боги» стоїть у множині. В устах царя-багатобожника воно найімовірніше означає «святих богів», як підказує прикметник «святий» у множині (вірші 6, 15; 5:11, 14). Гебрейське слово «Бог» також має форму множини, і дехто читає «дух святого Бога». Читач знає, що мудрість Даниїла походить від Бога Ізраїлю (1:17; 2:19-23).
- c10сторож, святий: небесна істота, один з Божих слуг. Розглядали також: сторож і святий (дві істоти).
Чому наш переклад звучить так
Слово *’ir* трапляється лише в цьому розділі (вірші 10, 14, 20) і походить від кореня зі значенням «не спати». Воно називає небесну істоту, що пильнує, одного з ангелів, які служать Богові (порівняйте «святих» у Псалом 89:6, 8 і Захарія 14:5). «Святий» каже те саме іншими словами; «і» поєднує два імені однієї істоти. Пізніші юдейські писання, як-от 1 Еноха, називають «сторожами» ангелів, і вірних, і занепалих.
- d13сім часів: сім періодів, можливо, сім років. Або: сім років (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Текст не каже, скільки триває «час». Багато хто вважає його роком, отже, сім років; інші думають про пори року або про повний, завершений період (сім — число повноти). Те саме слово вжито в 7:25 у вислові «час, два часи і пів часу».
- e24праведне: чинити те, що правильно, можливо, давати бідним. Або: даючи бідним (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Слово *tsidqah* зазвичай означає праведність, правильну поведінку. У пізнішій арамейській і гебрейській воно стало означати подаяння бідним, милостиню, і це значення, можливо, вже є тут, поруч із «виявляючи милосердя до пригноблених». Давні переклади розуміли його так. Так чи так, Даниїл закликає царя до справедливості й милосердя до слабких.
- f30божевілля царя: поза Біблією не записане (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Жоден вавилонський запис не розповідає про таке божевілля Навуходоносора. Текст, знайдений серед сувоїв Мертвого моря, Молитва Набоніда, розповідає про останнього царя Вавилона, Набоніда, якого вразила хвороба на сім років в оазі Тейма і якому допоміг юдейський вигнанець; вавилонські записи також кажуть, що Набонід перебував поза Вавилоном близько десяти років. Дехто вважає, що оповідання в Даниїлі і та розповідь сягають спільного переказу. Текст Даниїла називає Навуходоносора.
Перехресні посилання
- 1 Ісая 47:7–8
- 2 Даниїл 2:1
- 3 Даниїл 2:2
- 4 Ісая 44:25, Даниїл 2:7
- 5 Даниїл 1:7, Даниїл 4:15
- 6 Даниїл 2:48, Даниїл 5:11
- 7 Даниїл 4:2, Псалом 37:35–36
- 8 Повторення Закону 9:1, Даниїл 4:18–19
- 9 Від Луки 13:19, Плач Єремії 4:20
- 10 Повторення Закону 33:2, Даниїл 7:1
- 11 Від Матвія 3:10, Єзекіїль 31:12–13
- 12 Йов 14:7–9
- 13 Даниїл 4:20, Ісая 6:10
- 14 Даниїл 4:22, Даниїл 2:21
- 15 Буття 41:8, Даниїл 5:15
- 16 Даниїл 7:28, Даниїл 8:27
- 19 2 Самуїлова 12:7, Даниїл 2:37–38
- 20 Даниїл 5:21
- 21 Псалом 107:40, Йов 40:11–12
- 22 Даниїл 4:14, Єремія 27:5
- 23 Даниїл 4:12
- 24 Ісая 55:6–7, Йона 3:9
- 25 Числа 23:19
- 26 Обʼявлення 2:21
- 27 Приповісті 16:18, Ісая 10:8–15
- 28 Від Луки 12:20, Дії апостолів 9:3–5
- 29 Єремія 27:5, Даниїл 5:21
- 30 Даниїл 4:22, Даниїл 4:29
- 31 Обʼявлення 4:10, Псалом 145:13
- 32 Йов 42:2, Псалом 135:6
- 33 Приповісті 22:4, Даниїл 4:31
- 34 Якова 4:6–7, Псалом 33:4–5
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.