Екклезіяст 7
Добре імʼя краще за пахощі, а мудрість дає силу. Учитель знаходить, що Бог створив людей праведними, але вони шукали багатьох вигадок.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Що краще
1Добре імʼя цінніше за дорогі пахощі, \q а день смерті — за день народження. 2Краще йти до дому жалоби, \q ніж іти до дому бенкету, \q бо смерть — кінець кожного, \q і живі візьмуть це до серця. 3Журба краща за сміх, \q бо смутне обличчя може бути на добро серцю.a 4Серця мудрих — у домі жалоби, \q а серця безумних — у домі розваг. 5Краще слухати докір мудрої людини, \q ніж слухати пісню безумних. 6Бо як тріщить терен під казаном, \q так сміється безумний. \q І це лише подих. 7Утиск може довести мудрого до божевілля, \q а хабар розбещує серце.b 8Кінець справи кращий за її початок, \q і терпеливість краща за гордість. 9Не дозволяй своєму духові швидко гніватися, \q бо гнів оселяється в серці безумних. 10Не кажи: «Чому колишні дні були кращі за теперішні?» \q Не мудрість підказує таке питання. 11Мудрість добра разом зі спадщиною, \q і вона на користь тим, хто бачить сонце.c 12Бо мудрість захищає, як захищають гроші, \q але ось здобуток знання: \q мудрість зберігає життя тим, хто її має. 13Поміркуй над тим, що зробив Бог: \q хто може випрямити те, що Він викривив? 14Коли час добрий, тішся добрим, \q а коли лихий, поміркуй: \q Бог зробив і те, і те, \q щоб ніхто не міг дізнатися нічого про те, що буде. 15За своє коротке життя, яке лише подих, я бачив усе: є праведники, що гинуть попри свою праведність, і є нечестиві, що довго живуть попри своє зло. 16Не будь надто праведним і не роби себе надто мудрим. Навіщо себе губити?d 17Не будь надто нечестивим і не будь безумним. Навіщо вмирати передчасно? 18Добре триматися одного й не відпускати іншого, бо хто боїться Бога, той вийде з обох.e 19Мудрість робить мудру людину сильнішою за десятьох правителів міста. 20Справді, немає на землі такого праведника, який завжди чинив би добро й ніколи не грішив. 21Також не бери до серця всього, що кажуть люди, бо можеш почути, як твій раб проклинає тебе. 22Бо ти знаєш у своєму серці, що й сам часто проклинав інших. 23Усе це я випробував мудрістю. Я сказав: «Я буду мудрим», але мудрість була далеко від мене. 24Те, що існує, далеке й дуже глибоке. Хто може його збагнути? 25Я звернув свій розум на те, щоб пізнати, дослідити й знайти мудрість і причину речей, і зрозуміти, що нечестя — безумство, а глупота — божевілля. 26Я знаходжу дещо гіркіше за смерть: жінку, яка — пастка, чиє серце — сіть, а руки — кайдани. Хто до вподоби Богові, той утече від неї, а грішника вона впіймає.f 27Дивись, ось що я знайшов, каже Учитель, додаючи одне до одного, щоб знайти підсумок, 28якого я й далі шукаю, але не знайшов. Одного чоловіка з тисячі я знайшов, а жінки серед усіх цих я не знайшов.g 29Тільки це я знайшов: Бог створив людей прямими, а вони шукають багатьох хитрощів.
Примітки
- a3серцю стає краще: внутрішня людина стає кращою, мудрішою. Або: серце може радіти (хоч обличчя сумне) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Дієслово означає бути добрим або ставати кращим. Воно може означати радіти (Судді 19:6), і дехто читає: «хоч обличчя сумне, серце може бути щасливим». У цій групі висловів, що цінують дім жалоби (вірші 2 і 4), імовірніше значення — смуток іде людині на добро: він робить серце мудрішим.
- b7утиск: кривда, заподіяна силою, найімовірніше, вигода, вичавлена з інших. Або: бути пригнобленим; здирство (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Слово (*’osheq*) означає гноблення чи здирство (4:1; 5:7). Неясно, чи мудрий його зазнає, чи його чинить. Поряд із хабарем воно може означати вигоду, здобуту силою: збагачення коштом інших руйнує судження мудрого. Інші читають, що гніт доводить до божевілля навіть мудрих. Переклади залишають обидва відкритими.
- c11разом зі спадщиною: мудрість разом з багатством. Або: така сама добра, як спадщина (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Маленьке слово означає «з». Дехто розуміє його як порівняння: «мудрість така сама добра, як спадщина», що пасує до вірша 12. Якщо читати «з», вислів каже, що мудрість добра, а ще краща, коли є засоби до життя. Обидва прочитання ставлять мудрість поряд з грошима, як і вірш 12.
- d16не будь надто праведним: застереження від того, щоб покладатися на власну доброту й мудрість. Або: застереження від суворості й самоправедності; порада бути лише помірно добрим (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Після вірша 15 застереження означає, що праведність і мудрість не гарантують довгого життя, тож не став на них усього. Дехто читає це як застереження від самоправедності чи від спроби здаватися мудрішим, ніж є («роби себе мудрим»). Це не порада бути трохи нечестивим: вірш 17 застерігає і від нечестя, а вірш 18 вказує на страх Божий. Читачі розходяться щодо точного значення.
- e18вийде з усім цим: пройде крізь обидва і виконає обидва. Або: уникне обох крайнощів; врятується від усього (Під питанням). Читати статтю: Підперезані стегна й розпечене вугілля: біблійні ідіоми →
Чому наш переклад звучить так
Зворот «вийти з» незвичний. Він може означати виконати обидва застереження, уникнути небезпек обох або безпечно пройти крізь усі. Загальний зміст: страх Божий оберігає людину від загибелі через будь-яку крайність.
- f26жінка, яка — пастка: спокусниця, пастка, від якої застерігають Приповісті. Або: жінки загалом (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Описана жінка — та, чиє серце — сітка, а руки — кайдани: та, що прагне впіймати. Це спокусниця з Приповістей, чий кінець гіркий (Приповісті 5:3-5; 7:21-23), яка може уособлювати й саму дурість (Приповісті 9:13-18). Дехто читає вірш як осуд жінок загалом. Це погано пасує до 9:9, де Когелет велить читачеві тішитися життям з дружиною, яку він любить, але слова вірша 28 залишають питання відкритим.
- g28одного чоловіка з тисячі, але жодної жінки: що знайшов Когелет, не сказано, і вислів важкий. Або: гіркий осуд жінок загалом; вислів, який Когелет наводить, а потім виправляє у вірші 29; про пошук надійної людини, як у Приповісті 20:6 (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Когелет не каже, що він шукав. Це може бути «підсумок» з вірша 27, справді праведна людина (вірш 29) або надійний друг (Приповісті 20:6). Знайти одного чоловіка з тисячі — саме по собі майже нічого. Дехто читає рядок як суворий погляд на жінок, інші — як поширений вислів, який Когелет наводить лише для того, щоб виправити його у вірші 29, де Бог створив усе людство праведним, а всі збилися з дороги. Гебрейський текст цього питання не вирішує.
Перехресні посилання
- 1 Приповісті 22:1, Обʼявлення 14:13
- 2 Псалом 90:12, Повторення Закону 32:29
- 3 2 до коринтян 7:9–11, До римлян 5:3–4
- 4 Від Матвія 8:14–16, Від Луки 7:12–13
- 5 Приповісті 15:31–32, Псалом 141:5
- 6 Псалом 58:10, Псалом 118:12
- 7 Повторення Закону 16:19, Вихід 23:8
- 8 До євреїв 10:36, Приповісті 14:29
- 9 Якова 1:19, Приповісті 14:17
- 10 Судді 6:13, Буття 6:11–12
- 11 Екклезіяст 11:7, 1 до Тимофія 6:17–19
- 12 Приповісті 2:7, Приповісті 3:18
- 13 Екклезіяст 1:15, Йов 12:14
- 14 Екклезіяст 3:4, Екклезіяст 3:22
- 15 Екклезіяст 8:12–14, Екклезіяст 6:12
- 16 До римлян 12:3, Приповісті 25:16
- 17 Приповісті 10:27, Йов 22:16
- 18 Екклезіяст 12:13, Екклезіяст 8:12
- 19 Приповісті 21:22, До колосян 1:9–11
- 20 До римлян 3:23, Ісая 53:6
- 21 Приповісті 30:10, Ісая 29:21
- 23 До римлян 1:22, 1 до коринтян 1:20
- 24 До римлян 11:33, Ісая 55:8–9
- 25 Екклезіяст 10:13
- 26 Приповісті 22:14, Приповісті 5:3–5
- 27 Екклезіяст 12:8–10
- 28 1 Царів 11:1–3, Йов 33:23
- 29 Єремія 4:22, До Тита 3:3
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.
Сторінки віршів: Екклезіяст 7:8