Від Луки 15
Коли фарисеї й учителі Закону нарікають, що Ісус приймає грішників, Ісус розповідає про загублену вівцю, загублену монету й загубленого сина. Батько приймає молодшого сина додому й умовляє ображеного старшого сина.
Переклад із грецького Нового Заповіту SBL. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Одна вівця зі ста
1Збирачі податків і грішники, усі вони, знову й знову підходили ближче, щоб слухати Його. 2Але фарисеї та вчителі Закону нарікали між собою. «Цей чоловік приймає грішників», — казали вони, — «і навіть їсть разом з ними.» 3Тоді Ісус розповів їм таку притчу: 4«Хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить девʼяноста девʼяти на пасовищі в безлюдному краю і не шукатиме загубленої, доки її не знайде? 5А знайшовши, радісно бере її собі на плечі. 6Повернувшись додому, він кличе до себе друзів і сусідів. “Радійте разом зі мною”, — каже він їм, — “бо вівця, яку я загубив, знайшлася.” 7Так само, кажу вам, через одного грішника, який кається, на небі буде більше радості, ніж через девʼяносто девʼять праведників, яким не потрібне покаяння.
Монета, яку шукали з віником і знайшли
8Або яка жінка, маючи десять срібних монет і загубивши одну, не засвітить світильника, не підмете в домі й не шукатиме уважно, доки її не знайде? 9А коли знайде, скликає подруг і сусідок. “Радійте разом зі мною”, — каже вона, — “бо монета, яку я загубила, знайшлася.” 10Так і є, кажу вам: коли кається один грішник, перед Божими ангелами панує радість.»a
Батько і два його сини
11Потім Він сказав: «В одного чоловіка було двоє синів. 12Молодший син сказав батькові: “Отче, віддай мені частину спадку, яка мені належить.” І батько розділив між ними своє майно. 13Невдовзі молодший син зібрав усе, що мав, і подався в далеку країну, а там розтринькав своє майно, живучи безпутно. 14Коли ж він усе розтратив, тяжкий голод охопив усю ту країну, і він почав бідувати. 15Тож він пішов і напросився на службу до одного з мешканців тієї країни, і той чоловік послав його на свої поля пасти свиней. 16Він радо наївся б ріжкових стручків, якими годувалися свині, та ніхто нічого йому не давав. 17Нарешті він схаменувся. “Скільки наймитів у мого батька мають хліба понад міру”, — сказав він, — “а я тут помираю з голоду! 18Устану й повернуся до свого батька та скажу йому: ‘Отче, я згрішив проти неба і перед тобою. 19Я вже не заслуговую, щоб мене називали твоїм сином. Прийми мене як одного зі своїх наймитів.’” 20Тож він вирушив і пішов назад до свого батька. Батько побачив його, коли той був іще далеко, і серце його сповнилося жалем і любовʼю. Він побіг назустріч, обійняв сина й палко поцілував. 21Син сказав йому: “Отче, я згрішив проти неба і перед тобою. Я вже не заслуговую, щоб мене називали твоїм сином.”b 22Але батько сказав своїм рабам: “Швидше! Винесіть найкращий одяг і вдягніть його. Надіньте йому перстень на руку і сандалі на ноги. 23Приведіть теля, яке ми відгодовували, і заколіть його. Їжмо й веселімося, 24бо мій син був мертвий, а тепер ожив. Він був загублений, а тепер знайшовся.” І почалося свято.
Старший син
25А старший син увесь цей час був у полі. Повертаючись, він наблизився до дому й почув музику та танці. 26Він покликав одного зі слуг і спитав, що це означає. 27“Твій брат повернувся”, — сказав йому слуга, — “і твій батько заколов відгодоване теля, бо син повернувся до нього живий і здоровий.” 28Тоді він розгнівався і не хотів заходити. Батько вийшов і став умовляти його. 29Він відповів батькові: “Стільки років я гну на тебе спину, мов раб! Жодного разу я не порушив твого наказу. І жодного разу ти не дав мені навіть козеняти, щоб я міг влаштувати гостину з друзями. 30А цей твій син проїв твоє майно з повіями, і щойно він зʼявився, ти заколюєш для нього відгодоване теля!” 31Батько відповів: “Дитино моя, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, належить тобі. 32Але годилося святкувати й радіти, бо цей твій брат був мертвий і ожив, був загублений і знайшовся.”»
Примітки
- a10радість перед Божими ангелами: радість у Божій присутності, де стоять ангели. Або: радість, яку відчувають лише ангели (Під питанням). Читати статтю: Підперезані стегна й розпечене вугілля: біблійні ідіоми →
Чому наш переклад звучить так
«Перед» означає в присутності. Це шанобливий спосіб говорити про власну Божу радість, яку бачать і поділяють Його ангели (порівняйте 15:7, «на небі»; 12:8-9).
- b21слова сина закінчуються словами «твоїм сином» (SBLGNT). В інших рукописах: слова сина продовжуються: «прийми мене як одного зі своїх наймитів».
Чому наш переклад звучить так
Деякі ранні рукописи, серед них Синайський і Ватиканський кодекси, додають останній рядок промови, яку він задумав (15:19). Більшість рукописів його не мають, і його могли додати, щоб узгодити з 15:19. Без нього батько перебиває сина, перш ніж той встигає попроситися в наймити. Рецензентам варто звірити свідчення з критичним апаратом.
Перехресні посилання
- 1 1 до Тимофія 1:15, Від Матвія 9:10–13
- 2 Від Матвія 9:11, Від Луки 7:39
- 4 Єзекіїль 34:16, Єзекіїль 34:11–12
- 5 До євреїв 12:2, Ісая 40:10–11
- 6 Від Луки 15:10, Від Луки 15:24
- 7 Від Луки 5:32, Від Луки 15:10
- 8 Єзекіїль 34:12, Від Луки 19:10
- 9 Від Луки 15:6–7
- 10 Від Луки 15:7, Єзекіїль 33:11
- 12 Повторення Закону 21:16–17, Від Марка 12:44
- 13 Приповісті 21:17, Приповісті 29:3
- 14 2 Хронік 33:11
- 15 До Тита 3:3, 2 до Тимофія 2:25–26
- 16 До римлян 6:19–21, Псалом 142:5
- 17 Єзекіїль 18:28, До ефесян 2:4–5
- 18 Плач Єремії 3:40, Від Луки 15:21
- 19 Йов 42:6, Псалом 84:11
- 20 Псалом 103:10–13, Псалом 86:5
- 21 Псалом 51:6, Від Луки 15:18–19
- 22 Обʼявлення 6:11, Буття 41:42
- 23 Ісая 25:6, Від Матвія 22:2–14
- 24 До ефесян 2:5, Єзекіїль 34:16
- 25 Псалом 150:4
- 28 1 Самуїлова 18:8, Йона 4:9
- 29 Від Луки 18:11–12
- 30 Приповісті 29:3, Від Луки 15:12–13
- 31 До римлян 9:4, Від Марка 7:27–28
- 32 Від Луки 15:24, До ефесян 2:1–10
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.