Псалом 142
У печері Давид кличе до Бога, бо ніхто не дбає про нього, а Бог — його притулок.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Молитва з печери
1Маскіл Давида, коли він був у печері. Молитва. 2Я голосно взиваю до ГОСПОДА; \q я підношу свій голос до ГОСПОДА, благаючи про милість. 3Я виливаю перед Ним свою скаргу; \q я розповідаю Йому про всю мою скруту. 4Коли мій дух згасає в мені, Ти — той, хто знає мою стежку. \q На дорозі, якою я йду, \q вони сховали для мене пастку. 5Глянь праворуч від мене й побач: немає нікого, хто б мене знав. \q Кожен шлях до втечі зник; \q ніхто не пильнує мене. 6Я взиваю до Тебе, ГОСПОДИ. \q Я кажу: «Ти — моє сховище, \q усе, що я маю в землі живих.» 7Прислухайся до мого зойку, бо я на самому дні. \q Урятуй мене від тих, хто полює на мене, \q бо вони сильніші за мене. 8Виведи мене з цієї вʼязниці, щоб я міг дякувати Твоєму імені. \q Тоді праведні обступлять мене, \q бо Ти виявиш мені доброту.
Перехресні посилання
- 2 Псалом 30:9, Псалом 57:2
- 3 До римлян 8:26, Ісая 26:16
- 4 Псалом 140:6, Псалом 141:9
- 5 Єремія 30:17, Псалом 31:12
- 6 Псалом 16:5, Псалом 119:57
- 7 Псалом 79:8, Псалом 116:6
- 8 Псалом 143:11, Псалом 146:7
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.