Єзекіїль 33
Бог знову робить Єзекіїла вартовим і кличе нечестивих навернутися й жити. Приходить звістка, що Єрусалим упав.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Обовʼязок вартового
1І було слово ГОСПОДА до мене: 2Сину людський, говори до свого народу і скажи їм: Припустімо, Я наведу меч на якусь землю, і її народ вибере одного зі своїх і зробить його своїм вартовим, 3і він побачить меч, що йде на землю, і засурмить у ріг, щоб застерегти народ. 4Якщо хтось почує звук рогу, але не зважить на застереження, а меч прийде і забере його, — його кров буде на його власній голові. 5Він чув звук рогу, але не зважив на застереження, тож його кров буде на ньому. Якби він зважив на застереження, він урятував би своє життя. 6Але якщо вартовий побачить меч, що йде, і не засурмить у ріг, так що народ не буде застережений, а меч прийде і забере життя когось із них, — та людина забрана за свій гріх, але за її смерть Я спитаю з вартового.
Єзекіїла знову поставлено вартовим
7А ти, сину людський, — Я поставив тебе вартовим для дому Ізраїлю. Коли почуєш слово з Моїх уст, ти мусиш застерегти їх від Мене. 8Якщо Я скажу нечестивому: «Нечестивий, ти неодмінно помреш», а ти не заговориш, щоб відвернути його від його дороги, той нечестивий помре за свій гріх, але за його смерть Я спитаю з тебе. 9Але якщо ти застережеш нечестивого, щоб він відвернувся від своєї дороги, а він не відвернеться від неї, він помре за свій гріх, а ти врятуєш себе.
Наверніться і живіть
10А ти, сину людський, скажи домові Ізраїлю: Ось що ви кажете: «Наші бунтівні вчинки і наші гріхи тяжіють над нами, і ми чахнемо через них. Як же нам жити?» 11Скажи їм: Як Я живу, говорить Владика ГОСПОДЬ, смерть нечестивих не тішить Мене. Я волію, щоб вони відвернулися від своїх доріг і жили. Наверніться, наверніться з ваших лихих доріг! Нащо вам помирати, доме Ізраїлю?
Кожного судять за його дорогами
12А ти, сину людський, скажи своєму народові: Праведність праведних не врятує їх, коли вони збунтуються. А нечестя нечестивих не повалить їх, коли вони відвернуться від свого нечестя. Праведні не зможуть жити своєю праведністю, коли згрішать. 13Якщо Я скажу, що праведні неодмінно житимуть, а вони покладуться на свою праведність і чинитимуть зло, жодне з праведних діл, які вони зробили, не буде згадане. Через зло, яке вони вчинили, вони помруть. 14І знову ж, якщо Я скажу нечестивим: «Ви неодмінно помрете», а вони відвернуться від свого гріха і чинитимуть те, що справедливе й правильне, 15якщо вони повернуть те, що їм дали в заставу, віддадуть те, що забрали грабунком, і ходитимуть у постановах, що дають життя, не чинячи зла, вони неодмінно житимуть; вони не помруть. 16Жоден з гріхів, які вони вчинили, не буде згаданий їм. Вони чинили те, що справедливе й правильне; вони неодмінно житимуть. 17А твій народ каже: «Дорога Господа несправедлива.» Але це їхня власна дорога несправедлива. 18Якщо праведні відвернуться від своєї праведності і чинитимуть зло, вони помруть за це. 19А якщо нечестиві відвернуться від свого нечестя і чинитимуть те, що справедливе й правильне, вони житимуть завдяки цьому. 20А ви кажете: «Дорога Господа несправедлива.» Доме Ізраїлю, Я судитиму кожного з вас за вашими дорогами. 21Дванадцятого року нашого вигнання, десятого місяця, пʼятого дня місяця, до мене прийшов один уцілілий, що втік з Єрусалима, і сказав: «Місто впало!»ab 22Увечері перед тим, як прибув уцілілий, рука ГОСПОДА зійшла на мене, і Він відкрив мої уста до того часу, як той чоловік дістався до мене наступного ранку. Мої уста відкрилися, і я більше не мовчав.
Вимога тих, хто лишився в руїнах
23І було слово ГОСПОДА до мене: 24Сину людський, люди, що живуть серед тих руїн в Ізраїлі, кажуть: «Авраам був лише один, і все ж земля стала його. А нас багато. Земля, напевно, дана нам у володіння.»
25Тому скажи їм: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ви їсте мʼясо разом з кровʼю, дивитеся на своїх ідолів і проливаєте кров. І ви сподіваєтеся заволодіти землею? 26Ви покладаєтеся на свій меч, ви чините огидні звичаї, і кожен з вас оскверняє жінку свого ближнього. І ви сподіваєтеся заволодіти землею?
27Скажи їм так: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Як Я живу, ті, хто в руїнах, впадуть від меча, того, хто у відкритому полі, Я віддам диким звірам на поживу, а ті, хто у фортецях і печерах, помруть від мору. 28Я зроблю землю спустошеною пусткою, і сила, якою вона так пишалася, скінчиться. Гори Ізраїлю будуть такі спустошені, що ніхто не проходитиме ними. 29Тоді вони пізнають, що Я — ГОСПОДЬ, коли Я зроблю землю спустошеною пусткою за всі огидні звичаї, які вони чинили.
Слухачі, які не виконують
30А ти, сину людський, — твій народ розмовляє про тебе біля стін і в дверях своїх домів. Вони кажуть один одному: «Ходімо послухаємо, яке слово прийшло від ГОСПОДА.» 31Вони приходять до тебе, як звичайно приходять люди, і сидять перед тобою, ніби вони Мій народ. Вони слухають твої слова, але не виконують їх. Устами вони говорять про любов, а серце їхнє прагне наживи.c 32Для них ти — як той, хто співає пісні про кохання гарним голосом і добре грає на інструменті. Вони слухають твої слова, але не виконують їх. 33Але коли все це здійсниться, а воно неодмінно здійсниться, вони пізнають, що пророк був серед них.
Примітки
- a21дванадцятий рік нашого вигнання, десятий місяць, пʼятий день: близько січня 585 року до Христа (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Єзекіїль рахує роки від вигнання царя Єгояхина в 597 році до Христа (1:2). За цим відліком дата припадає приблизно на січень 585 року до Христа. Єрусалим упав четвертого місяця одинадцятого року царя Седекії, улітку 586 року до Христа (2 Царів 25:2-4; Єремія 39:2), тож звістка дійшла до вигнанців приблизно через пʼять чи шість місяців — розумний час для подорожі з Юди до Вавилонії (Ездра 7:9 подає чотири місяці).
- b21дванадцятий рік: єврейський текст (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Деякі єврейські рукописи й деякі давні переклади, серед них сирійський і деякі грецькі рукописи, читають «одинадцятий рік». Тоді звістка прийшла б лише через кілька місяців після падіння. Стандартний єврейський текст, «дванадцятий рік», пасує до дати падіння, якщо роки вигнання рахувати інакше, ніж роки царювання Седекії, і його збережено.
- c31любов в їхніх устах: вони говорять тепло, але не мають цього на думці (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Слово *’agavim* означає палку любов чи любовні пісні (порівняйте вірш 32). Тут воно, схоже, означає, що їхні слова сповнені відданості, а серця — деінде. Септуагінта читає в їхніх устах «неправду».
Перехресні посилання
- 2 Єзекіїль 33:30, Єзекіїль 3:11
- 3 Неемія 4:14, Осія 8:1
- 4 Єзекіїль 18:13, Дії апостолів 18:6
- 5 Вихід 9:19–21, До євреїв 11:7
- 6 Єзекіїль 3:18–20, Буття 42:22
- 7 Єзекіїль 3:17–21, Єремія 26:2
- 8 Дії апостолів 20:26–27, Єзекіїль 33:6
- 9 Єзекіїль 3:19, Дії апостолів 20:26
- 10 Ісая 49:14, Єзекіїль 24:23
- 11 1 до Тимофія 2:4, Єзекіїль 18:23
- 12 2 Хронік 7:14, Єзекіїль 33:18–19
- 13 Єзекіїль 18:24, До євреїв 10:38
- 14 Єзекіїль 18:27, Ісая 55:7
- 15 Єзекіїль 20:11, Від Луки 19:8
- 16 Єзекіїль 18:22, Ісая 43:25
- 17 Єзекіїль 18:25, Єзекіїль 18:29
- 18 Єзекіїль 33:12–13, До євреїв 10:38
- 19 Єзекіїль 18:27–28
- 20 Від Матвія 16:27, Єзекіїль 18:25
- 21 Єзекіїль 1:2
- 22 Єзекіїль 1:3, Єзекіїль 3:26–27
- 24 Ісая 51:2, Єзекіїль 33:27
- 25 Буття 9:4, Повторення Закону 12:16
- 26 Буття 27:40, Михей 2:1–2
- 27 1 Самуїлова 13:6, Єремія 42:22
- 28 Єзекіїль 7:24, Єремія 44:2
- 29 Єзекіїль 6:7
- 30 Ісая 29:13, Ісая 58:2
- 31 Псалом 78:36–37, Від Матвія 13:22
- 32 Від Марка 6:20, Від Марка 4:16–17
- 33 1 Самуїлова 3:19–20, Єремія 28:9
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.