Ісая 49
Слуга, покликаний ще до народження, буде світлом для народів. У час ласки Бог поверне народ додому, і Бог ніколи не забуде Сіону, як мати не може забути своєї дитини.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Слуга, покликаний до народження
1Узбережжя, слухайте мене; \q народи, що живете далеко, зважайте. \q ГОСПОДЬ покликав мене, коли я ще був в утробі; \q Він назвав моє імʼя, коли я ще був у лоні моєї матері. 2Він дав мені уста, гострі, як меч, \q і ховав мене в тіні своєї руки. \q Він зробив з мене гостру, вигострену стрілу \q і заховав мене у своєму сагайдаку. 3Він сказав мені: «Ти — Мій слуга, Ізраїлю; \q у тобі Я виявлю Мою красу.»ab 4Але я сказав: «Я трудився без мети; \q я виснажив свою силу на порожнечу, на подих. \q Та все ж моя справа — у руках ГОСПОДА, \q і мій Бог тримає мою винагороду.» 5І тепер говорить ГОСПОДЬ, що сформував мене в утробі, щоб я був Його слугою, \q щоб навернути Якова до Нього \q і зібрати Ізраїль до Нього \q (бо я шанований в очах ГОСПОДА, \q і мій Бог став моєю силою), 6Він каже: «Замало того, щоб ти був Моїм слугою, \q щоб підняти племена Якова \q і привести додому вцілілих Ізраїлю. \q Я поставлю тебе також світлом для народів, \q щоб ти ніс Моє спасіння аж до краю землі.»c
Час прихильності і дорога додому
7ГОСПОДЬ, Викупитель Ізраїлю і його Святий, говорить так до того, ким усі гордують, ким бридиться народ, до слуги правителів: \q Царі побачать тебе і встануть, \q князі побачать тебе і низько вклоняться, \q заради ГОСПОДА, що дотримує вірності, \q Святого Ізраїлевого, що вибрав тебе. 8ГОСПОДЬ говорить так: У час прихильності Я відповів тобі, \q у день спасіння Я прийшов тобі на допомогу. \q Я берегтиму тебе і дам тебе як завіт для народу, \q щоб знову поставити землю на ноги \q і наново роздати її спустошені наділи, 9кажучи вʼязням: «Виходьте на волю», \q а тим, що в темряві: «Виходьте на світло». \q Вони пастимуться понад дорогами, \q і кожен голий пагорб буде їм пасовиськом. 10Вони не будуть ні голодні, ні спраглі, \q і не вразить їх ні пекуча спека, ні сонце, \q бо той, хто має до них милосердя, буде їхнім провідником; \q Він приведе їх до джерел води. 11Кожну з Моїх гір Я оберну на стежку, \q і Мої головні дороги будуть насипані високо. 12Дивіться, вони йдуть здалека; \q дивіться, одні з півночі і з заходу, \q а інші з краю Сінім.d 13Небеса, лунайте радістю! Земле, веселися! \q Гори, вибухніть радісними вигуками! \q Бо ГОСПОДЬ потішив свій народ \q і виявить ніжну любов до своїх стражденних.
Сіон не забутий
14Але Сіон сказав: «ГОСПОДЬ залишив мене позаду; \q Господь зовсім забув про мене.» 15Чи могла б жінка забути дитину, яку годує грудьми, \q чи перестати ніжно любити сина, якого виносила? \q Нехай навіть такі жінки забудуть, \q але Я не забуду тебе. 16Дивись, Я вирізав тебе на Моїх долонях; \q твої мури ніколи не зникають з Моїх очей. 17Твої діти поспішають додому, \q а ті, що руйнували тебе і грабували дочиста, відходять від тебе.e 18Підведи очі й подивися на всі боки: \q вони всі збираються і йдуть до тебе. \q Як Я живу, — каже ГОСПОДЬ, — ти вдягнеш їх усіх, як коштовності, \q і оповʼєш ними себе, як наречена в день весілля. 19Твої руїни і твої покинуті місця, \q твоя спустошена земля \q тепер будуть затісні для людей, що житимуть у них, \q а ті, що пожирали тебе, будуть далеко. 20Діти, народжені, коли ти оплакувала свої втрати, ще скажуть так, що ти почуєш: \q «Тут мені не вистачає місця; посунься, щоб я мав де жити.»f 21Тоді ти спитаєш себе: «Хто породив мені цих дітей? \q Я втратила своїх дітей і не могла більше народжувати; \q я була вигнана і відкинута. Хто виростив цих? \q Я залишилася зовсім сама; \q де ж були ці?»
22Владика ГОСПОДЬ говорить так: Ось Я піднесу Мою руку, щоб покликати народи, \q і підніму Мій прапор для племен. \q Вони понесуть твоїх синів додому на руках, \q а твої дочки їхатимуть на їхніх плечах. 23Царі доглядатимуть твоїх дітей як опікуни, а їхні княгині годуватимуть їх для тебе. \q Вони низько вклонятимуться тобі, обличчям до землі, \q і злизуватимуть порох з твоїх ніг. \q Тоді ти пізнаєш, що Я — ГОСПОДЬ \q і що жоден, хто з надією чекає на Мене, не залишиться посоромленим.
24Чи можна вирвати здобич з рук вояка? \q Чи можуть звільнитися полонені того, хто має на них право?g 25Та ГОСПОДЬ говорить так: Так, полонених у вояка заберуть, \q і здобич вислизне з рук тирана. \q Я Сам візьмуся за того, хто воює з тобою, \q і Я Сам урятую твоїх дітей. 26Твоїх гнобителів Я нагодую їхнім власним тілом, \q і вони впʼються своєю кровʼю, ніби молодим вином. \q Тоді всі люди пізнають, що Я, ГОСПОДЬ, — той, хто тебе спасає, \q твій Викупитель, Сильний Яковів.
Примітки
- a3мій слуга, Ізраїлю: слуга носить імʼя народу, проте вірші 5-6 посилають його відновити цей народ. Або: народ Ізраїль; особа, що виконує покликання Ізраїля; пророк (Під питанням). Читати статтю: Раб, слуга чи невільник? →
Чому наш переклад звучить так
Слугу, що говорить у 49:1-6, тут названо Ізраїлем, як і народ у 41:8-9 (див. примітку до 41:8). Проте у віршах 5-6 його посилають повернути Якова й зібрати Ізраїль, тож він певним чином відмінний від народу загалом. Уривок тримає разом і те, і те. Його читали про народ у його справжньому покликанні, про вірну особу, яка робить те, до чого покликано Ізраїль, і про самого пророка. Новий Завіт підхоплює вірш 6 про Ісуса як світло для народів (Від Луки 2:32) і про місію апостолів (Дії апостолів 13:47). Імʼя лишається як написано, і переклад не вибирає між цими прочитаннями.
- b3Ізраїль: збережено, як в єврейському тексті. В інших рукописах: пропустити «Ізраїль».
Чому наш переклад звучить так
Це імʼя стоїть у масоретському тексті, у Великому сувої Ісаї з Кумрану (1QIsa-a) і в Септуагінті (із загальних відомостей; треба перевірити). Один середньовічний єврейський рукопис його пропускає (із загальних відомостей; треба перевірити), і тоді слуга лишився б неназваним. Цей єдиний пізній свідок надто слабкий, щоб відкинути решту.
- c6бути моїм спасінням: сам слуга — це шлях, яким Боже спасіння доходить до краю землі. Або: щоб моє спасіння дійшло до краю землі (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ці слова можна прочитати про слугу («щоб ти був моїм спасінням») або про наслідок («щоб моє спасіння дійшло»). Перше тісніше йде за граматикою і узгоджується з Дії апостолів 13:47, де, за грецьким перекладом, сказано «щоб ти був на спасіння аж до краю землі». Так чи так, Боже спасіння має дійти до кожного краю.
- d12край Сінім: далекий край, не ототожнений напевно. В інших рукописах: край Сієни (Асуан) (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Ця назва трапляється лише тут. Великий сувій Ісаї читає «сієнців» (із загальних відомостей; треба перевірити), людей Сієни, нинішнього Асуана на південному кордоні Єгипту (Єзекіїль 29:10; 30:6). Назву збережено так, як вона стоїть у масоретському тексті.
- e17твої діти: як у масоретському тексті. В інших рукописах: твої будівничі.
Чому наш переклад звучить так
Великий сувій Ісаї читає «твої будівничі» (із загальних відомостей; треба перевірити). Єврейською ці два слова мають ті самі приголосні й різняться лише голосними, а «будівничі» утворюють пару з «тими, що руйнували тебе». Повернення дітей — тема віршів 18-23, тож масоретське читання збережено.
- f20діти твого осиротіння: діти, народжені Сіонові після того, як вона втратила своїх дітей. Або: діти, яких ти втратила (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Іменник означає втрату дітей. Це діти, що їх Сіон має після цієї втрати і на яких вона не сподівається (вірш 21). Дехто вважає їх самими втраченими дітьми, що повертаються.
- g24полонені праведного: полонені, яких тримають за правом. В інших рукописах: полонені тирана (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Масоретський текст має «праведного», що може означати поневолювача, який тримає своїх вʼязнів законно. Великий сувій Ісаї читає «жорстокого» (із загальних відомостей; треба перевірити), те саме слово, що й у вірші 25, і сирійський та латинський переклади з ним згодні (із загальних відомостей; треба перевірити). Тут переклад іде за масоретським текстом. Так чи так, питання передбачає відповідь «ні»: таких полонених зазвичай не звільняють.
Перехресні посилання
- 1 Єремія 1:5, До галатів 1:15
- 2 До євреїв 4:12, Обʼявлення 1:16
- 3 Ісая 42:1, 1 Петра 2:9
- 4 Ісая 35:4, До галатів 4:11
- 5 Від Матвія 17:5, Від Матвія 28:18
- 6 Дії апостолів 13:47, Ісая 42:6
- 7 Від Матвія 26:67, Ісая 53:3
- 8 2 до коринтян 6:2, Ісая 42:6
- 9 Ісая 42:7, Ісая 42:16
- 10 Обʼявлення 7:16–17, Від Матвія 5:6
- 11 Ісая 11:16, Ісая 35:8–10
- 12 Ісая 43:5–6
- 13 Ісая 44:23, Ісая 51:3
- 14 Ісая 40:27, До римлян 11:1–5
- 15 Ісая 44:21, Псалом 103:13
- 16 Огій 2:23, Ісая 62:6
- 17 Ісая 51:13, Ісая 62:5
- 18 Ісая 54:1–3, Ісая 61:10
- 19 Захарія 10:10, Ісая 54:1–2
- 22 Псалом 86:9, Від Луки 13:29
- 23 Ісая 60:14, Ісая 60:16
- 24 Від Луки 11:21–22, Псалом 124:6–7
- 25 Ісая 54:15–17, Ісая 35:4
- 26 Ісая 9:19, Обʼявлення 16:6
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.
Сторінки віршів: Ісая 49:15 Ісая 49:16