Неемія 9
Народ постить і визнає свої гріхи, а левити розповідають про Божу вірність від створення через вихід, пустелю й край, попри бунт Ізраїлю.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
День посту й визнання гріхів
1Двадцять четвертого дня цього місяця ізраїльтяни зібралися разом, постячи, одягнені у веретища, з порохом на головах. 2Ті, хто був ізраїльського походження, відокремилися від усіх чужинців. Вони стали й визнавали свої гріхи і провини своїх предків. 3Вони стояли на своїх місцях і читали з книги Закону ГОСПОДА, свого Бога, чверть дня, а ще чверть визнавали свої гріхи і поклонялися ГОСПОДУ, своєму Богові.
Левити провадять народ у молитві
4На підвищенні для левитів стояли Єшуа, Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані і Кенані, і вони гучним голосом закликали до ГОСПОДА, свого Бога. 5Тоді левити Єшуа, Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревія, Годія, Шеванія і Петахія сказали: «Встаньте і благословіть ГОСПОДА, вашого Бога, від віку й до віку! Хай буде благословенне Твоє славне імʼя, що піднесене понад усяке благословення і хвалу. 6Тільки Ти — ГОСПОДЬ. Ти створив небеса, найвищі небеса і все їхнє воїнство, землю і все, що на ній, моря і все, що в них. Ти даєш життя всьому, і воїнство небес Тобі поклоняється.a 7Ти — ГОСПОДЬ, Бог, який вибрав Аврама, вивів його з Уру халдейського і дав йому імʼя Авраам. 8Ти знайшов його серце вірним перед Тобою і уклав з ним завіт, щоб дати землю ханаанеїв, хетеїв, амореїв, періззеїв, євусеїв і гіргашеїв, щоб дати її його нащадкам. І Ти дотримав свого слова, бо Ти праведний. 9Ти побачив страждання наших предків у Єгипті і почув їхній крик біля Червоного моря. 10Ти вчинив знаки й чуда проти фараона, проти всіх його урядовців і проти всього народу його землі, бо Ти знав, як зухвало вони поводилися з нашими предками. І Ти здобув собі імʼя, яке лишається й донині. 11Ти розділив перед ними море, і вони пройшли посеред моря по суходолу. А їхніх переслідувачів Ти скинув у глибини, як камінь у могутні води. 12Удень Ти провадив їх стовпом хмари, а вночі стовпом вогню, щоб освітлювати їм дорогу, якою вони мали йти. 13Ти зійшов на гору Синай і говорив з ними з неба. Ти дав їм справедливі правила і правдиві закони, добрі постанови й заповіді. 14Ти обʼявив їм Твою святу суботу і через Твого раба Мойсея дав їм заповіді, постанови й закон. 15Ти давав їм хліб з неба, коли вони були голодні, і виводив їм воду зі скелі, коли їх мучила спрага. І Ти сказав їм увійти й заволодіти землею, яку Ти присягнув дати їм. 16Але вони, наші предки, поводилися зарозуміло. Вони стали твердошиїми і не слухалися Твоїх заповідей. 17Вони відмовилися слухати і не памʼятали чудес, які Ти вчинив серед них. Вони стали твердошиїми і у своєму бунті поставили провідника, щоб повернутися до свого рабства. Але Ти — Бог, який прощає, милостивий і сповнений співчуття, неквапливий на гнів і багатий на незмінну любов, і Ти не покинув їх.b 18Навіть коли вони зробили собі литого тельця і сказали: “Це твій бог, що вивів тебе з Єгипту”, і вчинили великі богозневаги, 19Ти у своєму великому співчутті не покинув їх у пустелі. Стовп хмари не відходив від них удень, щоб провадити їх дорогою, ні стовп вогню вночі, щоб освітлювати їм шлях, яким вони мали йти. 20Ти дав свого доброго Духа, щоб навчати їх. Ти не забрав своєї манни від їхніх уст і давав їм воду, коли їх мучила спрага. 21Сорок років Ти піклувався про них у пустелі, і вони ні в чому не мали нестачі. Їхній одяг не зносився, і їхні ноги не пухли. 22Ти дав їм царства й народи і розподілив їм кожен край як їхню частку. Вони заволоділи землею Сигона, царя Хешбона, і землею Ога, царя Башану.c 23Ти зробив їхніх нащадків такими численними, як зорі на небі, і привів їх до землі, про яку Ти сказав їхнім предкам, щоб вони увійшли й заволоділи нею. 24Тож нащадки ввійшли й заволоділи землею. Ти упокорив перед ними ханаанеїв, що жили в тій землі, і віддав їх у їхні руки разом з їхніми царями й народами землі, щоб ті чинили з ними, як хотіли. 25Вони здобули укріплені міста й родючу землю і заволоділи домами, повними всякого добра, вже викопаними водозбірнями, виноградниками, оливковими гаями і плодовими деревами в достатку. Вони їли, наситилися й розтовстіли, і насолоджувалися Твоєю великою добротою. 26Але вони стали неслухняні й збунтувалися проти Тебе. Вони кинули Твій Закон собі за спину і вбивали Твоїх пророків, які застерігали їх, щоб навернути їх до Тебе, і вчинили великі богозневаги. 27Тож Ти віддав їх їхнім ворогам, які гнобили їх. Але під час свого лиха вони кликали до Тебе, і Ти чув з неба і у своєму великому співчутті давав їм визволителів, які рятували їх з влади їхніх ворогів. 28Але щойно в них наставав спокій, вони знову чинили зло в Твоїх очах, і Ти залишав їх їхнім ворогам, які панували над ними. Коли вони знову кликали до Тебе, Ти чув з неба і у своєму співчутті багато разів рятував їх. 29Ти застерігав їх, щоб навернути до Твого Закону, але вони поводилися зарозуміло і не слухалися Твоїх заповідей. Вони грішили проти Твоїх правил, через які живе кожен, хто їх виконує. Вони вперто відвертали плече, ставали твердошиїми і не слухалися. 30Багато років Ти був терплячий до них і застерігав їх своїм Духом через своїх пророків. Але вони не слухали, тож Ти віддав їх у руку народів країн. 31Та у своєму великому співчутті Ти не покінчив з ними і не покинув їх, бо Ти — Бог милостивий і співчутливий. 32Тож тепер, наш Боже, Боже великий, могутній і грізний, що зберігаєш завіт і незмінну любов, не вважай малим перед Тобою всього того лиха, що спіткало нас, наших царів, наших вельмож, наших священників, наших пророків, наших предків і весь Твій народ від днів ассирійських царів аж донині. 33Але Ти був праведний у всьому, що спіткало нас: Ти діяв вірно, а ми чинили зло. 34Наші царі, наші вельможі, наші священники і наші предки не дотримувалися Твого Закону і не зважали на Твої заповіді і на свідчення, якими Ти застерігав їх. 35Навіть у своєму власному царстві, маючи Твою велику доброту, яку Ти дав їм, і широку й родючу землю, яку Ти поставив перед ними, вони не служили Тобі і не відвернулися від своїх лихих учинків. 36Ось ми сьогодні раби, раби в тій самій землі, яку Ти дав нашим предкам, щоб вони їли її плоди й тішилися її добром. 37Її рясний урожай іде царям, яких Ти поставив над нами через наші гріхи. Вони панують над нашими тілами і над нашою худобою, як їм заманеться, і ми у великому лихові.»
Примітки
- a6гебрейський текст не називає мовця молитви; давній грецький переклад додає «І Ездра сказав».
Чому наш переклад звучить так
У гебрейському тексті молитва йде за закликом левитів у вірші 5 без нового мовця, тож вона читається як молитва левитів від імені народу. Грецький переклад (Септуагінта) починає вірш 6 словами «І Ездра сказав». Тут іде гебрейський текст; грецький додаток може бути спробою раннього читача назвати того, хто провадив молитву.
- b17«у своєму бунті»; деякі рукописи читають «в Єгипті». В інших рукописах: щоб повернутися до свого рабства в Єгипті.
Чому наш переклад звучить так
Гебрейський текст читає «у своєму бунті». Давній грецький переклад і деякі гебрейські рукописи читають «в Єгипті»; ці два гебрейські слова схожі на вигляд. Зворот нагадує Числа 14:4, де народ сказав: «Поставмо собі голову і повернімося до Єгипту». Тут текст іде за стандартним гебрейським текстом, який має добрий сенс: сам задум повернутися був бунтом.
- c22Ти розподілив їм до кута: Ти розділив Ізраїлеві землі край за краєм. Або: Ти розкидав ті народи по далеких кутках; Ти дав їм землю аж до найдальших меж (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Зворот короткий і неясний. Дієслово означає розділяти, як ділять землю жеребом (Ісус Навин 13:7; 18:2). Іменник означає кут, бік чи прикордонний край. Найімовірніше, це означає, що Бог дав Ізраїлеві завойовані землі частина за частиною, кожну як його частку. Це могло б означати й те, що Бог прогнав народи на окраїни або дав Ізраїлеві землю аж до найдальшої межі.
Перехресні посилання
- 1 Ісус Навин 7:6, Ездра 8:23
- 2 Неемія 13:3, Ездра 10:11
- 3 Неемія 8:3–4, Неемія 8:7–8
- 4 Неемія 8:7, 2 Хронік 20:19
- 5 Псалом 103:1–2, 2 до коринтян 4:6
- 6 Ісая 37:16, Буття 1:1
- 7 Буття 11:31, Буття 17:5
- 8 Буття 15:6, Буття 15:18–21
- 9 Вихід 3:7–9
- 10 Єремія 32:20, Даниїл 9:15
- 11 Псалом 78:13, Вихід 14:21–22
- 12 Вихід 13:21–22, Неемія 9:19
- 13 Вихід 20:1, Псалом 119:160
- 14 Вихід 20:8–11, Буття 2:3
- 15 1 до коринтян 10:3–4, Вихід 17:6
- 16 Неемія 9:29, Псалом 81:12–15
- 17 Псалом 86:5, Йоіл 2:13
- 18 Псалом 106:19–23, Вихід 32:4–8
- 19 Неемія 9:27, Псалом 106:45
- 20 Псалом 143:10, Числа 11:17
- 21 Повторення Закону 2:7, Повторення Закону 8:4
- 22 Числа 21:21–35
- 23 Буття 22:17, Буття 15:5
- 24 Ісус Навин 21:43, Ісус Навин 11:23
- 25 Повторення Закону 32:15, Неемія 9:35
- 26 1 Царів 14:9, Судді 2:11–12
- 27 Псалом 106:41–45, 2 Царів 13:5
- 28 Судді 5:31–6.1, Судді 3:11–12
- 29 Неемія 9:16, Левит 18:5
- 30 До римлян 2:4, 2 Царів 17:13–18
- 31 Неемія 9:17, Єремія 4:27
- 32 Повторення Закону 7:9, Неемія 1:5
- 33 Буття 18:25, Псалом 106:6
- 34 2 Царів 17:13, Єремія 29:19
- 35 Повторення Закону 28:47, Повторення Закону 32:12–15
- 36 Ездра 9:9, Повторення Закону 28:48
- 37 Повторення Закону 28:33, Повторення Закону 28:48
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.
Сторінки віршів: Неемія 9:6