Open Word Bible
Пошук
Рівень
Набори налаштувань
Мова про людей
Імʼя Бога
Займенники для Бога
Заголовки
Перехресні посилання
Вигляд
Номери віршів

Йов 28

Срібло й золото походять із землі, але мудрості не знайти й не купити. Лише Бог знає її місце: страх перед Господом — це мудрість.

Вступ до книги: Йов →

Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.

Є копальня для срібла

1Є копальня для срібла \q і місце, де очищають золото. 2Залізо добувають із землі, \q а мідь виплавляють із руди. 3Рудокопи кладуть край темряві; \q вони шукають аж до найдальших меж \q руду в мороці й глибокій темряві. 4Вони прокопують шахту далеко від людських осель, \q у місцях, забутих тими, хто ходить угорі; \q вони висять і гойдаються далеко від людей. 5Із землі виходить хліб, \q а під нею все перевернуто, ніби вогнем. 6Серед її каміння знаходять сапфіри, \q і в її поросі є золото. 7Жоден хижий птах не знає тієї стежки; \q око сокола ніколи її не бачило. 8Горді звірі не ступали на неї; \q лев ніколи нею не проходив. 9Рудокопи прикладають руку до кременистої скелі \q й перевертають гори з самого кореня. 10Вони прорубують ходи крізь скелі, \q і їхні очі бачать кожен скарб. 11Вони загачують струмки, що сочаться, \q й виносять приховане на світло.

Але де можна знайти мудрість?

12Але де можна знайти мудрість? \q Де місце розуміння? 13Жодна людина не знає її ціни; \q її не знайти в країні живих. 14Безодня каже: «Її немає в мені», \q а море каже: «Її немає в мене». 15Її не купиш найкращим золотом, \q і її ціни не відважиш сріблом. 16Її не зважиш проти золота з Офіру, \q проти дорогоцінного оніксу чи сапфіру. 17Золото й скло не дорівняються їй, \q і її не виміняти на вироби з щирого золота. 18Корали й кришталь не варто й згадувати; \q ціна мудрості — понад рубіни. 19Топаз із Куша не дорівняється їй; \q її не зважиш проти чистого золота.

Бог розуміє дорогу до мудрості

20Звідки ж тоді приходить мудрість? \q Де місце розуміння? 21Вона прихована від очей кожної живої істоти, \q захована навіть від птахів небесних. 22Аваддон і Смерть кажуть: \q «Ми чули своїми вухами чутку про неї». 23Бог розуміє дорогу до неї, \q і тільки Він знає її місце. 24Бо Він дивиться до країв землі \q й бачить усе під небесами. 25Коли Він дав вітрові його вагу \q й відміряв води, 26коли Він дав закон для дощу \q і шлях для грому й блискавки, 27тоді Він побачив мудрість і оцінив її; \q Він поставив її на місце й дослідив її до кінця. 28І Він сказав людям: \q «Ось страх перед Господом — це мудрість, \q а відвертатися від зла — це розуміння».

Примітки

  1. a1поема про те, де знайти мудрість, поміщена в промову Йова. Або: окремий роздум, поміщений між суперечкою і останніми промовами Йова (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Розділ 28 — поема з власною будовою: люди вміють знайти срібло, золото й самоцвіти, сховані глибоко в землі (28:1-11), але де знайти мудрість (28:12, 20)? Знає лише Бог (28:23-28). Текст поміщає її в промову Йова, що почалася в 27:1 і знову починається в 29:1. Її спокійний тон відрізняється від Йовових голосінь, і багато читачів вважає її окремим роздумом, що стоїть між суперечкою з друзями (розділи 3-27) і останніми промовами Йова (29-31).

  2. b4прокопують шахту. Або: вибухає потік; чужий народ прокопує шахту (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Nachal — звичайно долина чи потік; тут це шахта чи хід, прорубаний у землі. Увесь вірш важкий: його слова рідкісні, а рядки короткі. До поеми пасує картина гірників, які прорубують шахти далеко від людських осель і яких спускають на мотузках. Дехто читає перший рядок як воду, що прориває назовні, або читає «того, хто перебуває як приходько» як «чужий народ».

  3. c11зупиняє плач річок: загачує воду, що сочиться. Або: він досліджує джерела річок (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    «Плач» — це вода, що скрапує, як сльози, просочування в копальні, а «звʼязує» — означає загачувати чи спиняти її. Дехто читає дієслово як «досліджує», слово, що відрізняється на одну літеру, а «плач» — як «джерела», і виходить «він досліджує джерела річок» (порівняйте 38:16).

  4. d13її ціна: її вартість, скільки вона коштувала б. Розглядали також: її шлях (читання давнього грецького перекладу).
    Чому наш переклад звучить так

    ‘Erekh — це вартість чи ціна, яку на щось встановлюють. Давній грецький переклад має «її шлях», як у 28:23, від слова, що відрізняється на одну літеру. Єврейське «ціна» веде до віршів про її вартість (28:15-19).

  5. e18рубіни: дорогоцінне червоне каміння. Або: перли; червоні корали (Під питанням).
    Чому наш переклад звучить так

    Peninim були чимось червоним і дорогоцінним (Плач Єремії 4:7: «червоніші за peninim»); це можуть бути рубіни або червоні корали. Приповісті кажуть, що мудрість цінніша за них (Приповісті 3:15; 8:11; 31:10).

  6. f28Господь (Adonai). В інших рукописах: ГОСПОДЬ (Боже імʼя). Читати статтю: Імена і титули Бога →
    Чому наш переклад звучить так

    Текст має Adonai, «Господь», — єдиний раз у книзі Йова. Деякі єврейські рукописи мають тут Боже імʼя.

Перехресні посилання
  1. 1 1 Петра 1:7, Приповісті 17:3
  2. 2 Повторення Закону 8:9, Буття 4:22
  3. 3 Екклезіяст 1:13
  4. 5 Ісая 28:25–29
  5. 6 Вихід 24:10, Йов 28:16
  6. 7 Йов 11:6
  7. 9 Наум 1:4–6
  8. 11 Ісая 45:2–3, 1 до коринтян 4:5
  9. 12 Йов 28:20, Приповісті 2:4–6
  10. 14 До римлян 11:33–34
  11. 15 Приповісті 16:16, Приповісті 3:13–15
  12. 16 Псалом 45:10, Ісая 13:12
  13. 17 Обʼявлення 22:1
  14. 18 Приповісті 3:15, Приповісті 31:10
  15. 19 Вихід 28:17, Вихід 39:10
  16. 20 Йов 28:12, Якова 1:5
  17. 21 Псалом 49:4–5, Від Матвія 11:25
  18. 22 Йов 26:6, Псалом 83:11–13
  19. 23 Приповісті 8:22–31, 1 до коринтян 1:30
  20. 24 Приповісті 15:3, Захарія 4:10
  21. 25 Псалом 135:7, Ісая 40:12
  22. 26 Йов 38:25, Йов 37:3
  23. 27 Псалом 19:2, Приповісті 8:22–29
  24. 28 Псалом 111:10, Приповісті 1:7

З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.