Єремія 34
Єремія каже Седекії, що його заберуть до Вавилону. Народ звільняє своїх єврейських рабів, а потім забирає їх назад, і Бог засуджує їх.
Переклад із давньоєврейського тексту Вестмінстерського Ленінградського кодексу. Виберіть вірш, щоб дізнатися, чому він звучить саме так. Натисніть на маленьку літеру, щоб прочитати виноску.
Послання для царя Седекії
1Це послання прийшло до Єремії від ГОСПОДА, коли Навуходоносор, цар Вавилону, воював проти Єрусалима і всіх його міст разом з усім своїм військом і з усіма царствами й народами землі, що були під його владою: 2«Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Іди до Седекії, царя Юдеї, і скажи йому: “Так говорить ГОСПОДЬ: Я ось-ось віддам це місто цареві Вавилону, і він спалить його. 3Ти й сам не втечеш від нього. Тебе неодмінно схоплять і віддадуть йому. Ти глянеш цареві Вавилону в очі, і він говоритиме з тобою віч-на-віч. І ти підеш до Вавилону. 4Але слухай слово ГОСПОДА, Седекіє, царю Юдеї. Так говорить ГОСПОДЬ про тебе: Ти не помреш від меча. 5Ти помреш у мирі. Як палили пахощі на честь твоїх предків, царів, що правили перед тобою, так палитимуть пахощі й на твою честь і оплакуватимуть тебе, вигукуючи: ‘Ах, мій пане!’ Я дав Моє слово, говорить ГОСПОДЬ”».a
6Пророк Єремія переказав Седекії, цареві Юдеї, усе це в Єрусалимі, 7коли військо вавилонського царя нападало на Єрусалим і на міста Юдеї, які ще трималися, — Лахіш і Азеку. Це були єдині укріплені міста Юдеї, що залишилися.
Звільнених рабів забирають назад
8Це послання прийшло до Єремії від ГОСПОДА після того, як цар Седекія і весь народ в Єрусалимі уклали завіт, щоб оголосити волю, 9щоб кожен звільнив своїх рабів-євреїв, і чоловіків, і жінок, і щоб ніхто не тримав свого брата-юдея в рабстві. 10Усі вельможі й увесь народ, що вступили в завіт, погодилися звільнити своїх рабів і рабинь і більше не тримати їх у рабстві. Вони послухалися й відпустили їх. 11Але згодом вони передумали. Вони забрали назад чоловіків і жінок, яких звільнили, і змусили їх знову бути рабами.
12Тоді було слово ГОСПОДА від ГОСПОДА до Єремії: 13«Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Я уклав завіт з вашими предками, коли вивів їх з єгипетської землі, з дому, де вони були рабами. Я сказав: 14“Наприкінці кожних семи років кожен з вас мусить звільнити свого брата-єврея, якого продали вам у рабство. Коли він прослужить тобі шість років, ти мусиш відпустити його на волю”. Але ваші предки не слухали Мене й не зважали. 15Щойно ви самі навернулися й зробили правильне в Моїх очах: кожен з вас оголосив волю своєму ближньому, і ви уклали завіт переді Мною в домі, що носить Моє імʼя. 16Але потім ви знову відвернулися і зневажили Моє імʼя. Кожен з вас забрав назад рабів і рабинь, яких ви відпустили, щоб ішли, куди хочуть, і ви змусили їх знову бути вашими рабами.
17Тому так говорить ГОСПОДЬ: Ви не послухалися Мене й не оголосили волю кожен своєму братові-єврею і своєму ближньому. Тож тепер Я оголошую волю вам, говорить ГОСПОДЬ: волю загинути від меча, пошесті й голоду. Я зроблю вас жахом для всіх царств землі. 18А людей, які порушили Мій завіт і не дотрималися умов завіту, що уклали переді Мною, Я зроблю подібними до теляти, яке вони розтяли надвоє і пройшли між його половинами,b 19тобто вельмож Юдеї та вельмож Єрусалима, придворних урядовців, священників і весь народ землі, що пройшли між половинами теляти. 20Я віддам їх їхнім ворогам, тим, хто хоче їхньої смерті, і їхні мертві тіла стануть їжею для небесних птахів і диких звірів. 21Седекію, царя Юдеї, і його вельмож Я віддам їхнім ворогам, тим, хто хоче їхньої смерті, війську вавилонського царя, яке відступило від вас. 22Я ось-ось дам наказ, говорить ГОСПОДЬ. Я поверну їх до цього міста, і вони нападуть на нього, візьмуть його й спалять. Я оберну міста Юдеї на спустошену пустку, де ніхто не живе».
Примітки
- a5помреш у мирі: природною смертю, не від меча, з оплакуванням і похороном. Або: обітниця, що залежала від того, чи послухається Седекія слова і здасться (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
«У мирі» протиставлено «від меча» у вірші 4: його не вбʼють. Обітницю треба читати разом із тим, що сталося. Седекія бачив, як убили його синів, його осліпили й повели в кайданах до Вавилону, де він сидів у вʼязниці аж до смерті (39:6-7; 52:10-11; 2 Царів 25:7). Проте він таки помер природною смертю, і шану з вірша 5 могли віддати йому серед вигнанців. Дехто вважає, що обітниця залежала від того, чи він здасться, до чого Єремія згодом закликав його як до способу врятувати життя і місто (38:17-18); текст тут не ставить умови.
- b18я зроблю людей ... подібними до теляти. Або: я віддам мужів ... (у руки їхніх ворогів, вірш 20); теля називає обряд завіту (Під питанням).
Чому наш переклад звучить так
Єврейський текст каже «я віддам мужів ... теля», без слова «як». Вірш прочитано так, що ГОСПОДЬ зробить їх подібними до теляти, яке вони розтяли: вони зазнають тієї долі, яку самі на себе накликали (вірш 20). Інше прочитання приєднує «теля» до завіту («завіт, який вони уклали переді мною, теля, яке вони розтяли»), але тоді «я віддам мужів» не має завершення аж до вірша 20.
Перехресні посилання
- 1 Єремія 1:15, 2 Царів 25:1–9
- 2 Єремія 21:10, Єремія 34:22
- 3 Єремія 32:4, Єремія 21:7
- 5 2 Хронік 16:14, Єремія 22:18
- 6 1 Самуїлова 3:18, 1 Самуїлова 15:16–24
- 7 Ісус Навин 10:3, Ісус Навин 15:35
- 8 Левит 25:10, 2 Царів 11:17
- 10 Єремія 26:10, Єремія 26:16
- 11 2 Петра 2:20–22, Приповісті 26:11
- 13 Ісус Навин 24:17, Судді 6:8
- 14 Повторення Закону 15:12, 1 Самуїлова 8:7–8
- 15 Єремія 34:8, 2 Царів 23:3
- 16 Левит 19:12, Вихід 20:7
- 17 Від Матвія 7:2, До галатів 6:7
- 18 Буття 15:10
- 19 Єремія 34:10, Софонія 3:3–4
- 20 Єремія 7:33, Єремія 16:4
- 21 Єремія 39:6, Єремія 52:24–27
- 22 Єремія 9:10, Єремія 39:1–2
З сайту OpenBible.info (CC BY), дібрані голосуванням його читачів. Не є частиною перекладу.